Протягом минулого тижня цілим рядом західних (насамперед, американських політиків щодо нашої країни були зроблені досить багатозначні заяви. Кожне з них саме по собі викликає занепокоєння, але, будучи підсумовані і зіставлені один з одним, всі ці посили створюють і зовсім тривожну картину.
Дуже схоже на те, що наші «друзі» остаточно визначилися щодо планів того, як саме і коли вони збираються покінчити з не дає їм далі залишатися «світовими гегемонами» Росією. Природно, зробити це вони мають намір шляхом повного і остаточного її усунення з геополітичної «шахової дошки». Яким саме способом? Зараз розберемося.
«Майдан» у Москві вже призначено
Найбільш, мабуть, агресивним, і водночас цинічно-відвертим можна вважати «прощальне» інтерв’ю, дане, фактично, вже колишнім послом США в Росії Джоном Хантсманом. Цей дипломат, який ось-ось покинути нашу країну, заявив про те, що майбутнє її «невизначено» і «в найближчі роки» її чекають «досить цікаві події». І навіть висловив жаль щодо того, що він не буде перебувати у самій гущі. Ну, тут посла зрозуміти, звичайно, можна – стільки років готував у Москві державний переворот, а як доходить до справи, його, бідолаху, відсувають убік. Про те, що, кажучи про «захоплюючому і непередбачуваному майбутньому» нашої країни містер Хантсман зважаючи має саме «майдан», на якому він і його колеги так старанно її підштовхують, сумнівів немає ні найменших. Адже головні свої захоплення в процесі власного виступу він марнував тим громадянам, які «бажаючи справедливості, виходять на вулиці». І – увага! – висловив величезну надію на те, що пестить його очей «зміна шаблонів», яке американець бачить у все більш широкому поширенні протестних настроїв, збережеться до «мають величезне значення парламентських виборів 2021 року»!
Ось воно що… Основний удар по Росії буде завдано саме в цьому році. Вже тепер-то ніяких сумнівів бути не може. Все, що відбувається зараз – лише репетиція. Весь парад «опозиціонерів», від професійних «протестунов» проти всього на світі, давніх клієнтів посольства США, на кшталт Навального і компанії, до повылазивших невідомо звідки відвертих фріків, зразок біснуватого «шамана» з компанією – це все лише кастинг. Попередній відбір тих, хто через два року має перетворитися у «володарів дум» і, відповідно, новий двигун «революції», яка, нарешті, до великої радості Вашингтона і його союзників змете російську державність до чортів собачих. Напрацьовані схеми не змінюються – белоленточние «болотні» чорти полізли на світ божий, як всі ми пам’ятаємо, теж після виборів в Думу, оголошених ними «нечесними». Тоді не вийшло – і ось тепер Росію починають «розгойдувати» і розколювати заздалегідь. Щоб вже напевно, без варіантів… Іншого виходу у Заходу просто немає. Виступаючи днями на засіданні Військового комітету НАТО Джозеф Данфорд, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США визнав: «Альянс практично втратив військове перевагу над Росією». У перекладі на нормальну мову з толерантно-бюрократичного, це, безсумнівно означає: «Хлопці, ми в повному … відставанні від росіян!» Що залишається? Тільки намагатися зруйнувати нашу країну зсередини – на це і робиться ставка.
Приручити Путіна
Втім, згідно з деякими, досить туманним, але вартим уваги даними, Захід все-таки може зробити ще одну спробу домовитися з Кремлем. Звичайно ж, на своїх умовах, які будуть цього разу безпрецедентно жорсткі. В області зовнішньої політики від Москви зажадають вже не часткову, а повну здачу своїх інтересів на всьому пострадянському просторі: одним тільки «примиренням» з Україною, в тому вигляді, як його уявляють собі в Києві (як мінімум для початку – здача Донбасу без всяких там «формул» і збереження газового транзиту на кабальних для нас умовах), справа не обмежиться. Тепер на порядку денному стоїть також вихід Росії з Придністров’я і відмова від інтеграції з Білоруссю. Недарма ж саме Кишинів і Мінськ останнім часом стали об’єктами найбільш пильної уваги з боку Сполучених Штатів серед усіх пострадянських столиць, відтіснивши на якийсь час в сторону навіть Київ. Один «дембельський акорд» дідуся Болтона чого вартий. Україна вже і так є колонією США, а ось на білоруському й молдавському напрямах Росія ще зберегла деякі позиції. Це має бути виправлено! Крім того, найважливішими зовнішньополітичними поступками повинні будуть стати мінімізація співробітництва (передусім воєнного і в енергетичній сфері) з Китаєм, і «нормалізація відносин з Японією, першим кроком якої стане вручення Токіо Курив без всяких умов. Питання по Венесуелі, Сирії, Ірану напевно будуть поставлені трохи пізніше… Втім, і викладеного вище вистачить з лишком – ви не знаходите?
Вимоги в галузі внутрішньої політики зводяться, в основному до «припинення репресій» і «демократизації». Адже недарма ж на Москву з Вашингтона сьогодні сиплються один докір за іншим – демонстрантів б’єте, сектантів ображаєте, що там ще не так робите… насправді, всі ці претензії означають цілком конкретне бажання наших американських друзів: щоб нинішня влада не опиралася спробам влаштувати в країні «кольорову революцію», а прийняла її, як неминучий факт. В ідеалі, розпустивши Росгвардию, тихесенько покинула Кремль через чорний хід, попутно посипаючи голову попелом. Думаєте, у голови західних обивателів тамтешні ЗМІ даремно з силою і монотонністю забиває палі молота забивають думки про те, що «тримається на репресії влада Путіна слабшає», «диктатурі Кремля скоро прийде кінець», «Росія готова повстати, щоб скинути прогнилий режим» і тому подібні? Та ні в якому разі. Це – теж частина підготовки, і дуже важлива. Ох, недарма біснується на сторінках The Washington Post Гаррі Каспаров, твердять про те, що «Путін втрачає владу» і закликає створити «єдиний фронт демократичних націй», який відправить ненависну йому Росію «в глибоку ізоляцію»! Такі, як цей екс-гросмейстер без команди і рота не відкриють. Значить, команда є. І ті самі «жорстокі санкції», якими нам загрожують навперебій сьогодні чи не всі офіційні представники США, будуть, якщо що, введені як би «на прохання кращих умів, честі і совісті Росії».
Зелене світло для «п’ятої колони»
У світлі всього сказаного вище ні в якому разі не можна обійти увагою і вимога (не прохання, не рекомендацію, а саме вимога!) висунуте все на цьому ж тижні нашій країні з боку Європейського парламенту. Присутні там малахольные «діячі» мало того, що прийняли резолюцію із засудженням «сталінізму, нацизму, а також інших авторитарних і тоталітарних режимів» (при цьому, зауважте, чи не вперше наша країна згадано те, що нарівні, а перш Третього рейху), так ще й висловили «глибоке обурення» тим, що «нинішнє російське керівництво докладає всіх зусиль для приховання злочинів, скоєних радянським режимом»! Хочуть, звичайно, щоб ці самі «злодіяння» ми припинили «обіляти», ведучи тим самим «небезпечну інформаційну війну проти демократичної Європи». Росії, на думку європарламентарів, знову потрібно покаятися і почати відзначати день героїв боротьби з тоталітаризмом. 25 травня, ага… Ну, це, треба розуміти, як раз замість 9 травня. Адже якщо припустити раптом на секундочку, що ми з вами «повелися» на всю цю еврогалиматью, то який же тоді може бути День Перемоги?! Соромитися треба, а не паради проводити… А ви, що, й справді думали, що настільки інтенсивно заистерившие останнім часом з приводу «радянської окупації» Варшава, Софія, Прага, надходять так виключно з власної ініціативи і в силу вразила тамтешню владу історичної амнезії? Ні, панове, тут все куди серйозніше. Це система, це чіткий план продуманої компанії. Просто Європа (і не тільки вона) в черговий раз йде на Росію.
Нам знову, як у часи не до ночі будь згадана, «перебудови», пропонується відмовитися від усього: від пам’яті, від гордості, від самоповаги і тому подібних, абсолютно неприпустимих для росіян з точки зору «цивілізованого світу» речей. Знаєте, що в цьому всьому найстрашніше? Те, що в країні є ті, хто готовий це зробити! Ідіотський «марш миру» в Пітері, учасники якого з написаними чомусь по-англійськи (цікаво, чому?) плакатиками та різнобарвними кульками в стилістиці гей-парадів, виступали проти сирійської авантюри» і «мілітаризації Росії», набрав всього 30 чоловік. Але адже все починається з малого… Це, як я вже говорив, поки тільки репетиція. Прем’єра попереду. А на Заході вже готується потужний хор, готовий підхопити будь стогони про «розтоптаної демократії» в Росії. Там теж репетирують. Сфабриковану Ходорковським «лист проти політичних репресій» не замислюючись, підмахнули 77 тамтешніх «інтелектуалів» і, взагалі, «кращих людей» – якісь нобелівські лауреати, колишні президенти і тому подібна публіка. Особливо розчулює наявність у списку підписантів відразу двох сценаристів «Гри престолів». Росію з Вестерос переплутали, клоуни? Як би те ні було, а механізми захисту главою скорботних «народних печальников» і «онижедетей» з прийдешніх барикад російського «майдану» вже сьогодні відпрацьовуються щосили.
До 2021 року залишилося за великим рахунком, всього нічого. І якщо вже американські дипломати ведуть мовлення в ефір відкритим текстом про «непередбачувані і дивних подіях, які повинні в ньому статися, питань щодо того, що саме вони запланували, бути не може. Питання в іншому – чи готова буде до прийдешньої на неї бурі Росія?
Олександр Неукропный
Thanks!
Our editors are notified.