У Євросоюзі закликають розробити методи боротьби з «російськими стратегіями дезінформації». У пропозиціях щодо резолюції, з текстом якої ознайомився RT, йдеться про начебто втручання Москви у західні виборчі процеси, однак ці твердження не підкріплюються жодними доказами. Між тим російські влади не раз спростовували безпідставні звинувачення Заходу у впливі на вибори і в поширенні пропаганди. Опитані RT експерти вважають, що таким чином ЄС слід антиросійського тренду і намагається списати всі внутрішні кризи на Москву.
В Європарламенті (ЄП) представили пропозиції щодо резолюції про іноземне втручання у вибори і про поширення дезінформації. У документі, текст якого ознайомився RT, стверджується, що Росія нібито причетна до фінансування західних виборчих кампаній. При цьому в ЄП посилаються на дані «декількох розслідувань», прикладів яких не призводять.
У тексті йдеться про «виявлених в ході декількох розслідувань випадках порушення або обходу низки ключових правил проведення виборів, зокрема існуючих положень щодо прозорості фінансування виборчих кампаній», а також про «передбачуваних випадках витрачання в політичних цілях фінансових засобів некомерційних організацій з третіх країн, особливо з Росії».
У Європарламенті проаналізували вплив Росії на вибори в зарубіжних країнах. З доповіддю на цю тему ознайомився RT. Автори…
Група депутатів, які підготували документ, який стверджує, що число випадків «дезінформації» з російських джерел, зареєстрованих оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force), із січня збільшилася як мінімум удвічі в порівнянні з тим же періодом 2018 року.
Європейські політики занепокоєні, як вони висловлюються, «небезпечною російською пропагандою» і в зв’язку з цим закликають Єврокомісію та Єврорада розробити ефективну стратегію з протидії їй.
«Європейський парламент висловлює глибоку стурбованість, зокрема, у зв’язку з вкрай небезпечним характером російської пропаганди і закликає комісію і раду детально розробити ефективну стратегію, що передбачає негайне й рішуче протидія російським стратегіям дезінформації», — пишуть автори документа.
Нагадаємо, що низка західних політиків і частина експертного співтовариства продовжують звинувачувати Росію в причетності до нібито ведення дезінформаційних кампаній проти багатьох держав ЄС, однак жодних доказів так і не було представлено.
Російські офіційні особи вже не раз спростовували безпідставні звинувачення Заходу у впливі на вибори і в поширенні пропаганди. Як раніше заявив президент Росії Володимир Путін, Москва не втручається у внутрішні справи інших країн.
«Ми, на відміну від багатьох наших партнерів, ніколи не втручаємося у внутрішньополітичні процеси інших країн. Це один із принципів нашої роботи», — підкреслив Путін.
На думку заступника директора Інституту стратегічних досліджень та прогнозів РУДН Микити Данюка, такими пропозиціями Євросоюз намагається списати всі внутрішні кризи на Росію.
«Очевидно, що антиросійський тренд (тренд на те, що Росія є загрозою) — довгостроковий. Зрозуміло, що Європарламент у цьому тренді повинен скласти нормативно-правову базу, згідно з якою будь-які спроби, як здається Брюсселю, втручання будь-якої сили, в тому числі і Росії, повинні бути припинені. ЄП знаходиться в даному випадку не в авангарді антиросійської політики, він розуміє, що це існуючий тренд і таким способом можна списати всі кризи всередині ЄС на роботу Кремля і підрив інститутів… Нашу країну намагаються дискредитувати, представити в якості сили, яка нібито намагається підірвати благополуччя Європи. І ніяких питань з приводу аргументів ніхто не ставить», — зазначив у бесіді з RT Данюк.
Пошуки зовнішніх ворогів
Автори документа також підкреслюють необхідність підвищення обізнаності про російських кампанії з дезінформації, обумовлену тим, що саме вони є головним джерелом надходить в Європу дезінформації».
Подібний заклик містився в резолюції Європарламенту, схваленій у березні. Тоді євродепутати вважають за необхідне перетворити East StratCom Task Force в «повноцінне підрозділ» для боротьби з «російською пропагандою» і розробити правову базу для боротьби з гібридними погрозами в цілому. Ідея належала представниці Польщі Ганні Фотыге. Вона ж взяла участь і в розробці пропозицій щодо нової резолюції.
Минулого разу Фотига запевняла, що європейські інститути і суспільство стають об’єктами «ворожої пропаганди Кремля».
«Дезінформація отруює серця і уми. Ми більше не можемо заперечувати той факт, що наші інститути і суспільства стають мішенями для ворожої пропаганди Кремля, яка є частиною більш широкої стратегії. На щастя, ми більш досвідчені, наполегливі і єдині у протидії таким зусиллям. Наша відповідь залежить від стійкості товариств, прозорості роботи ЗМІ, а також від стимулювання плюралізму при уникненні цензури», — прокоментувала євродепутат.
Польський політик вже кілька років працює в ЄП над антиросійської порядком. Так, у 2016 році вона ініціювала резолюцію про протидію російським ЗМІ. При цьому найбільш небезпечними медіа Фотига назвала агентство Sputnik і телеканал RT.
Професор НДУ ВШЕ політолог Олег Матвейчев також вважає, що ЄС намагається піти від рішення власних проблем, перекладаючи провину на зовнішні фактори.
«Це відбувається в спробі довести, що причини розрухи в ЄС — не внутрішні суперечності, а зовнішні втручання… Якщо придивитися до кожної країни, видно внутрішні кризи… Занадто багато проблем, з якими потрібно розбиратися самостійно. Але замість цього шукається ворог — наприклад, у вигляді Sputnik і RT. Все це, само собою, бездоказово. Спроба валити з хворої голови на здорову не скінчиться нічим хорошим. Неадекватні рішення ще нікому не допомагали», — зазначив у розмові з RT Матвейчев.
«Освоїти бюджет»
Крім того, як випливає з пропозицій щодо резолюції, «дезінформацією» і «втручанням» автори пояснюють зростаючу популярність політиків, які виступають проти ЄС, напередодні національних і європейських виборів.
Резолюція Європарламенту, що містить заклик відмовитися від співпраці з Росією, носить виключно рекомендаційний характер,…
Європарламентарі нагадали, що Брюссель виділяє понад €4 млн на підтримку ЗМІ та на журналістські розслідування, включаючи механізми реагування на порушення свободи преси. Вони закликали підтримувати некомерційні організації, аналітичні центри і киберактивистов, які працюють над проблемою поширення пропаганди і дезинформації. Крім того, депутати вважають важливим фінансування кампаній, що підвищують стійкість громадян до фейковим новин.
Пропозиції політиків співзвучні з заявами вищого керівництва Євросоюзу. У вересні голова Європейської ради Дональд Туск повідомив, що лідери ЄС на неформальному саміті в Зальцбурзі домовилися посилити боротьбу з кіберзлочинністю і дезінформацією.
Доктор політичних наук професор МДУ Андрій Манойло в бесіді з RT зазначив, що ця резолюція носить комерційний характер.
«Її лобіюють ті, хто збирається активно освоювати європейські бюджети під вивіскою пошуку слідів російського втручання у європейські вибори. Особливо пропагувати цю тему їм вже не треба, тому що за них це зробили американці: і так з кожного праски лунають заяви про те, що Росія «втручається» у все підряд. Як тільки з’являється будь-центр протидії, він тут же отримує купу європейських грантів. Проївши всі ці гроші, вони приходять до висновку, що «втручання» точно було, але доказів знайти не вдалося», — пояснив Манойло.
Thanks!
Our editors are notified.