Азіатський коридор: за рахунок чого зростає товарообіг Росії і Китаю

З початку року обсяг торгівлі між Росією і Китаєм зріс на 5,8% порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Збільшення не завадив навіть загальний спад зовнішнього товарообігу КНР. Позитивну динаміку експерти пов’язують з поставками російських енергоносіїв та сільськогосподарської продукції. Активізувався і обмін товарами між сусідніми регіонами Китаю та Далекого Сходу. Економісти прогнозують подальше збільшення обсягів торгівлі двох країн, особливо після запуску газопроводу «Сила Сибіру».

Товарообіг між Росією і Китаєм з січня по квітень 2019 року збільшився на 5,8% порівняно з тим же періодом 2018-го і склав $33,17 млрд. Про це в середу, 8 травня, повідомило Головне митне управління КНР.

За перші чотири місяці 2019 року експорт з Китаю в Росію зріс на 3,4% — до $14,36 млрд. Постачання російських товарів і послуг в КНР додали 7,6% і досягли $18,8 млрд.

Торгівля Китаю з Росією продовжує зростати, навіть незважаючи на зниження загального зовнішнього товарообігу КНР з січня по квітень на 1,1% — до $1,399 трлн.

Начальник відділу інвестицій «БКС Брокер» Нарік Авакян у розмові з RT припустив, що одна з причин зростання взаємної торгівлі і особливо російського експорту — збільшення світових цін на нафту і обсягів поставок сировини в КНР.

З початку року нафтові котирування марки Brent додали 30% і торгується поблизу $70 за барель.

Керівник Школи сходознавства НДУ ВШЕ Олексій Маслов зазначив, що, крім поставок енергоносіїв, Росія змогла помітно наростити продаж в Китай продукції сільського господарства.

«Настав сприятливий момент для збільшення поставок сільгосппродукції. По-перше, за договорами, укладеними ще в 2017 році, був знятий ряд торгових обмежень для таких товарів. По-друге, США, розв’язавши торговельну війну з КНР, як мінімум на рік пішли з китайського сільськогосподарського ринку. Утворилася якась порожнеча, чим скористалися у тому числі і російські компанії», — пояснив у розмові з RT Олексій Маслов.

За словами Маслова, перше місце за обсягами поставок у КНР російської сільгосппродукції займає зерно. Далі йдуть соняшникова олія, м’ясо і готові м’ясні вироби, наприклад ковбаса. Користується попитом у китайців і кондитерська продукція — цукерки і шоколад.

Незабаром список товарів поповнять молоко і молочна продукція. Перші поставки російського молока на ринок Китаю почалися раніше терміну, запланованого на літо 2019 року. Про це у квітні повідомив торговий представник РФ в КНР Сергій Инюшин. За його словами, вже у квітні перша партія російського молока вирушила в КНР, передає ТАСС.

У минулому році Росія і Китай підписали протоколи про ветеринарно-санітарних вимог при взаємних поставках замороженого м’яса птиці і молочної продукції. Китайський ринок був відкритий для російських птахівників, виробників коров’ячого, козячого та овечого молока, а також продукції з нього.

За підсумками 2018 року вперше в історії обсяг російсько-китайської взаємної торгівлі перевищив $100 млрд і досяг позначки в $107 млрд….

Олексій Маслов пояснив, що поки мова йде про невеликих обсягах експорту молока, оскільки основне виробництво такої продукції в Росії знаходиться далеко від кордону з КНР. Разом з тим китайський ринок дуже перспективний, оскільки споживання молока і молочних продуктів в Піднебесній зростає майже на 20% щороку.

Основні статті імпорту Росії з Китаю — продукція машинобудування та високотехнологічного сектора. Разом з тим експерти зазначають, що російські компанії також поступово збільшують поставки виробів машинобудування в КНР. Мова йде про моторах і різних деталях для малої сільгосптехніки.

Активніше за інших торгівлю з Китаєм розвивають регіони російського Далекого Сходу. Так, за підсумками 2018 року товарообіг КНР і Далекосхідного федерального округу виріс на 28%. Про це раніше повідомив віце-прем’єр Юрій Трутнєв.

Трутнєв зазначив, що на територіях випереджаючого розвитку і вільного порту Владивосток реалізується 45 проектів з участю інвесторів з Китаю з обсягом інвестицій $2,6 млрд, або 63% від усіх іноземних інвестицій в ДФО.

Олексій Маслов розповів, що прикордонна торгівля на Далекому Сході активізувалася після деякого застою в 2014-2105 роки. Перерва була пов’язана з зміною співвідношення курсу китайського юаня і гривні. Зараз поставки знову стали рости, причому якщо раніше далекосхідні регіони в основному купували товари з Китаю, то зараз не менш активно продають.

Обсяг товарообігу між Росією і Китаєм росте вже кілька років. У 2016 році він збільшився на 2,2%, у 2017-му — 20,8%. Минулого року взаємна торгівля зросла на 27,1% і досягла $107 млрд.

Назвав Авакян очікує, що цього року обсяг взаємної торгівлі між двома країнами може досягти $115 млрд, а в наступному перевищить $120 млрд.

Самі держави ставлять перед собою більш амбітні цілі щодо збільшення взаємного товарообігу. У березні прем’єр Держради КНР Лі Кецян заявив, що Китай має намір в майбутньому подвоїти обсяг двосторонньої торгівлі з Росією та довести його до $200 млрд.

«Ми продовжимо розвивати співробітництво у сфері торгівлі, зокрема посилювати взаємодію малих підприємств РФ і КНР, будемо нарощувати співробітництво у сфері інтернет-комерції, космосу і авіапромисловості, а також будемо посилювати обміни між народами двох країн», — цитує ТАСС Лі Кецяна.

Раніше російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявляв, що новою метою для торговельного співробітництва двох країн може бути вихід на щорічний рівень товарообігу в $200 млрд.

Авакян вважає, що рівня $200 млрд можна досягти не раніше 2024 року, коли на повну потужність запрацює газопровід «Сила Сибіру» (початок поставок заплановано на грудень 2019 року) і ряд інших енергетичних проектів.

У свою чергу, Олексій Маслов вважає, що робота експортного газопроводу навіть не в повну потужність дозволить довести товарообіг між Росією і Китаєм до $200 млрд. На думку експерта, це може статися вже в 2022-2023 роках.