Без зайвих перешкод: Росія уклала угоду про зону вільної торгівлі з Сінгапуром

1 жовтня країни ЄАЕС, в тому числі і Росія, підписали угоду про зону вільної торгівлі з Сінгапуром. На першому етапі договір передбачає безбар’єрний обмін товарами, а пізніше його дія пошириться на послуги та інвестиції. За оцінкою експертів, угода повинна надати підтримку російському бізнесу в цій азіатській республіці. Крім того, угода допоможе Росії посилити торгове присутність і в інших державах регіону.

У вівторок, 1 жовтня, країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), включаючи Росію, підписали угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Сінгапуром. Відповідне рішення було прийнято за підсумками засідання Вищої ради ЄАЕС.

«Угода про зону вільної торгівлі з Сінгапуром створить сприятливі умови для нарощування зустрічних експортно-імпортних операцій, поглиблення кооперації в різних сферах», — зазначив Володимир Путін в ході засідання, яке пройшло в Єревані.

У 2018 році обсяг торгівлі товарами і послугами між Росією і Китаєм склав $114 млрд. Зараз Пекін і Москва обговорюють понад 70…

Поки угода передбачає тільки вільне переміщення товарів між Сінгапуром і країнами ЄАЕС. Проте вже протягом року сторони зможуть укласти аналогічні угоди в сфері послуг і інвестицій. Про це раніше в бесіді з RT розповів заступник міністра економічного розвитку Тимур Максимов.

«Паралельно ми з Сінгапуром зараз працюємо над аналогічною угодою у сфері послуг і інвестицій. Думаю, до кінця 2019 року переговори будуть завершені. Так, вже у 2020-му буде можливо підписати і ратифікувати повністю весь договір про вільне переміщення товарів, послуг і інвестицій», — зазначив Максимов.

Як розповів RT керівник Школи сходознавства НДУ ВШЕ Олексій Маслов, спочатку ідею створення зони вільної торгівлі активно просував російський бізнес. На сьогоднішній день багато великі компанії переносять виробництво з Росії в Сінгапур через пільгового оподаткування. Однак торговельні бар’єри між двома країнами помітно ускладнюють роботу підприємців.

«Сьогодні велика кількість російських фірм формально зареєстровані в Сінгапурі. Тим не менш бізнес стикається з парадоксальною ситуацією: завдяки особливому ділового клімату наші компанії виробляють великий обсяг продукції на території Сінгапуру, але при цьому повинні платити досить пристойні суми за постачання цих товарів назад в Росію. Очікуване в результаті дії ЗВТ зниження податків і тарифів має вирішити цю проблему», — пояснив Маслов.

Більш того, наявність зони вільної торгівлі може прискорити транспортування товарів і спростити процедури митного контролю. Таким чином, крім великих компаній, в торгівлю почнуть активніше включатися представники малого і середнього бізнесу.

«Часто підприємців лякає складність процедур, з’являється страх самотужки щось створювати. В результаті малий і середній бізнес звертається за допомогою до більш великим постачальникам і вже через них продає свої товари, з-за чого зростає вартість кінцевої продукції. Обнулення тарифів та спрощення торговельних процедур, навпаки, зробить товари дешевше і доступніше для споживачів», — додав Олексій Маслов.

Угода з Сінгапуром стала вже другою угодою про зону вільної торгівлі між Росією і азіатською країною. Так, в травні 2015 року Москва в рамках ЄАЕС уклала договір про ЗВТ з В’єтнамом. В результаті з 2016 по 2018 роки російсько-в’єтнамський товарообіг збільшився майже на 60% — до $6,08 млрд. Про це свідчать дані ФМС.

Згідно зі статистикою відомства, за підсумками 2018 року товарообіг Росії та Сінгапуру склав $3,66 млрд. Як вважає Олексій Маслов, на першому етапі угода про ЗВТ дозволить наростити обсяг взаємної торгівлі на 10-15%. При цьому начальник відділу інвестицій «БКС Брокер» Нарік Авакян вважає можливим довести показник до $10 млрд протягом наступних кількох років.

«Як мінімум угода дозволить збільшити поставки російської нафти на сінгапурські НПЗ, а також отримати доступ до багатьох передових технологій у сфері IT, нафтопереробки і міського будівництва», — зазначив Авакян у розмові з RT.

За даними ФМС за 2018 рік, майже 94% російського експорту в Сінгапур склала продукція нафтогазової галузі. При цьому основна частина імпорту (70%) припала на електрообладнання і товари машинобудівної галузі. Хоча опитані RT експерти прогнозують подальше зростання товарообігу, фахівці не чекають змін у структурі торгівлі двох країн.

«У структурному плані в Росії з Сінгапуром все залишиться без змін — ми їм нафту, вони нам високотехнологічну продукцію. Втім, ймовірно, що основна мета підписання угоди розрахована на можливість використання Сінгапуру як фінансового хаба, через який Росія буде нарощувати торговельні відносини з іншими країнами АСЕАН», — пояснив у розмові з RT головний аналітик ЦАФТ Антон Биків.

За словами Олексія Маслова, вже сьогодні майже 80% купується нафти Сінгапур перепродує країнам АСЕАН в рамках регіональної угоди про зону вільної торгівлі. Таким чином, після зняття торгівельних бар’єрів з азійських республікою російська продукція почне активніше проникати на ринки регіону. При цьому мова йде не тільки енергетичних, але і про сільськогосподарські товари.

«Сінгапур можна назвати вхідними воротами в Азію, оскільки ЗВТ дасть можливість нашим виробникам ефективніше виходити на широкий ринок АСЕАН. Особливо це стосується сільськогосподарського сектора, де Росія зараз стає вагомим світовим гравцем. Крім того, угода з Сінгапуром дозволить створювати спільні високотехнологічні стартапи, продукція яких також піде по всій Азії і за її межі. Тобто це такий заділ на майбутнє, який запрацює років через п’ять-сім», — сказав Маслов.