Конгрес США незадоволений наданими йому планами по скороченню фінансування діяльності американських ЗМІ за кордоном, у тому числі в Росії. У 2020 році Агентству США з глобальних медіа, які координують роботу «Голосу Америки»* і «Радіо Свобода»*, хочуть виділити майже $808 млн — на $180 млн більше, ніж просить саме агентство. RT з’ясував, що подібна схема з «оптимізацією» розігрується вже кілька років поспіль.
Фінансовий маневр
Діяльність редакцій «Голосу Америки» та «Радіо Свобода» (VOA, RFE/RL), в тому числі і зарубіжних, координується Агентством США з глобальних медіа (USAGM — раніше BBG), що фінансується американським урядом. На свою роботу в 2020 фіскальному році (у США починається 1 жовтня 2019 року і закінчується 30 вересня 2020-го) відомство просить у конгресу $628 млн, тобто на 22% менше, ніж у попередньому році.
Незважаючи на те що в обґрунтуванні бюджету йдеться про необхідність сконцентрувати зусилля на пріоритетних напрямках, в число яких входить і Росія, скорочення фінансування, на думку авторів документа, повинно безпосередньо стосуватися російськомовних сервісів. Зокрема, мова йде про скорочення штату російської редакції «Голосу Америки» на 50% і бюджетів російської служби «Радіо Свобода» і онлайн-медіапроекту «Теперішній час».
Реакція конгресу, судячи з документів, однозначна. 20 травня 2019 року комітет палати представників США за асигнуванню вніс на розгляд новий законопроект, згідно з яким пропонується зберегти обсяг фінансування USAGM на рівні 2019 року (майже $808 млн).
Додаткові $180 млн до запитаному бюджету пропонується виділити у тому числі на протидію «російській пропаганді».
«Комітет підтримує зусилля, спрямовані на протидію агресивної кампанії Росії по поширенню дезінформації і пропаганди — у тому числі за рахунок розробки ефективного мовлення російською мовою. Комітет зазначає, що цифровий телеканал «Теперішній час», що знаходиться у віданні Агентства США з глобальних медіа і цілодобово мовить російською мовою, покликаний забезпечувати російськомовну аудиторію по всьому світу правдивої і незалежною журналістикою. Комітет рекомендує виділити для ЗМІ «Голос Америки» і «Радіо Вільна Європа»/Радіо«Свобода» фінансування вище рівня, запланованого на даний фіскальний рік, в цілях розширення мовної роботи каналу «Теперішній час», — зазначено в тексті доповіді, прикладеного до законопроекту.
При цьому не пізніше 45 днів після прийняття даного закону USAGM повинна буде відзвітувати перед комітетами з асигнувань обох палат конгресу про свої плани щодо збільшення переглядів і охоплення аудиторії для російськомовних програм.
Зазначимо, бюджет USAGM вже схвалений нижньою палатою конгресу в рамках нового зведеного законопроекту про асигнування і на момент публікації проходив друге читання в сенаті.
Подібний «бюджетний маневр» повторюється з 2016 року. USAGM кожен рік запитує навіть менше коштів, ніж у попередньому, і оголошує, що готова в рамках оптимізації скоротити зарубіжні редакції. Конгрес така ініціатива не влаштовує, і фінансування зберігається на колишньому рівні.
На 2020-й просять $628 млн — конгрес закликає дати $808 млн.
На 2019 рік в USAGM (тоді ще BBG) просили $661 млн, а схвалили в результаті майже $808 млн.
На 2018-й просили $685 млн — отримали $807,5 млн.
На 2017-й просили $778 млн — отримали $782 млн.
Керівник Центру політекономічних досліджень Інституту нового суспільства Василь Колташов вважає, що цей «спектакль» розігрується свідомо.
«Головне — показати, що немає нічого більш важливого, ніж Росія і Китай в якості інформаційних ворогів, — пояснює політолог. — Ворогів, щодо яких потрібно посилювати пропагандистську роботу. Але в той же час є певний угар конгресменів і працівників Держдепартаменту США, які не тільки згодні з цим, але і проявляють додатковий ентузіазм. Він виражається в збільшенні фінансування в умовах, коли Штати мають величезний борг і не можуть нарощувати далі безболісно».
Доповідь, який супроводжує законопроект, що визначає і інші стратегічні напрями роботи інформаційних ресурсів USAGM. Наприклад, в Китаї це робота з потенційно нестабільним, «проблемним» регіонам, таких як Тибет (комітет вимагає, щоб агентство щонайменше не скорочувало мовлення в регіоні). Також конгресмени підтримує плани щодо посилення роботи Уйгурской служби «Радіо Вільна Азія». Особливу увагу приділено мовлення на Венесуелу, Північну Корею та Іран.
Фальшивий позитив
У 2018 році Агентство США з глобальних медіа відзвітувало про зростання аудиторії своїх ресурсів по всьому світу — 345 млн унікальних користувачів щотижня. За даними відомства, це на 67 млн більше, ніж у 2017-м.
У Росії агентство також повідомляє про істотне зростання (7,7 млн дорослих росіян, згідно представленої в доповіді статистикою, хоча б раз на тиждень відвідують одну з платформ) і збільшенні охоплення своїх сервісів (за даними агентства, 7,5% від усього дорослого населення країни).
Як наголошується в доповіді, приблизно дві третини опитаних, які входять в аудиторію ЗМІ, заявили, що довіряють контенту «Радіо Свобода» і каналу «Теперішній час», в той час як контенту «Голосу Америки» довіряють близько половини опитаних.
Звіт викликав низку запитань у експертів. Колишній співробітник USAGM Кім Ендрю Еліот, протягом довгого часу займався аналізом даних про аудиторії для агентства, в березні 2019 року опублікував статтю, в якій засумнівався в методології опитування в Китаї, Ірані і Росії, а також у достовірності підсумкових цифр.
Аналітик зазначає, що USAGM, ймовірно, використовували некоректну методику опитування. Наприклад, назва онлайн-проекту «Теперішній час» нагадує популярну новинну програму «Час». Відповідно, респондент може дати позитивну відповідь на питання, чи дивиться він матеріали онлайн-проекту USAGM, хоча насправді це не так.
Крім того, у звіті USAGM за 2018 рік йдеться про вельми суттєвий приріст аудиторії — 24% порівняно з 2017-м. На думку Еліота, подібні висновки коректно робити тільки в тому випадку, якщо опитування проводяться щороку у всіх країнах, де працює агентство, а їх методологія залишається незмінною. Однак у цілому ряді країн, у тому числі в Китаї, опитування проводяться не щорічно, а раз на кілька років. Це також може бути однією з причин «рекордного» зростання аудиторії.
Колишній журналіст «Радіо Свобода» Андрій Бабицький вважає, що говорити про довіру росіян до ресурсів, які остаточно перетворилися на інструменти прямої пропаганди, не доводиться.
«З початком українського конфлікту почалося існування «Свободи» як пропагандистського тарана. Раніше «Свободу» звикли сприймати як аналітичний ресурс, який дозволяє познайомитися з точкою зору протилежної офіційною. А зараз ми маємо справу з грубими фальсифікаціями, дуже неякісно состряпанными, з фейк ньюз та іншою гидотою».
Політолог Борис Межуєв висловлює аналогічну точку зору: «Ми бачимо незграбну роботу, за великим рахунком позбавлену хитромудрих засобів впливу, які застосовувала західна пропаганда в радянські роки».
Ставка на молодь
У 2019 році російськомовні редакції «Голосу Америки», «Радіо Свобода» і пов’язаний з ними проект «Теперішній час» отримали $29,28 млн прямого фінансування з американського бюджету.
«У московській редакції «Свободи» працюють кілька десятків людей, в основному це редактори, які працюють над текстами позаштатних авторів», — розповів RT на умовах анонімності співробітник «Радіо Свобода».
Редакція створює контент для однойменного сайту і онлайн-проекту «Теперішній час». Середня зарплата — близько $2000. У соціальний пакет входить медична страховка. Керівництво редакцією здійснюється з штаб-квартири «Радіо Свобода» у Празі. Тут визначають стратегію роботи, стверджують теми публікацій і приймають кадрові рішення. У тих, хто проявить себе ініціативним працівником, є перспектива переїхати працювати в Прагу.
За словами співрозмовника RT, зараз основна ставка в роботі редакції робиться на відеоконтент і соціальні мережі.
Спроба вбудуватися в сучасні інформаційні тренди — частина плану розвитку USAGM. Для залучення користувачів агентство розширює виробництво цифровий відеопродукції. Документальні фільми і короткі матеріали, які зручно вписуються у формат соцмереж, націлені на так зване покоління Z (людей, що народилися після 1995 року). «Цифрове покоління росіян, політичне життя яких практично повністю випала на період правління нинішнього авторитарного режиму в країні», — так це покоління описано в документах агентства. Серед актуальних тем — освіта в Америці, нові технології, майбутнє сфери праці та маніпуляції Кремля в ЗМІ».
Колишній журналіст «Свободи» Андрій Бабицький в успіх цих нововведень не вірить.
«Вони експериментують з різними форматами, але елемент жовтизни для аналітичного сайту — це насправді катастрофа. Інструменти пропаганди в 2019-му взагалі не працюють. Ніякої мобілізації протестного меншини не відбувається, навпаки, його активність зменшується з кожним роком», — каже журналіст.
* ЗМІ, визнане іноземним агентом за рішенням Міністерства юстиції РФ від 05.12.2017.
Thanks!
Our editors are notified.