Буровий питання: Євросоюз ввів санкції проти Туреччини за геологорозвідку шельфу Кіпру

Рада ЄС оголосив про введення низки обмежувальних заходів стосовно Туреччини через геологорозвідувальних робіт Анкари у виключній економічній зоні Кіпру. Зокрема, мова йде про скорочення обсягів фінансової допомоги Туреччини як кандидата на вступ до Євросоюзу, а також про припинення контактів на високому рівні. Експерти відзначають, що причина санкцій у зіткненні двох принципово різних підходів до кіпрського врегулювання. Якщо в Брюсселі вважають острів єдиним, а роботи турецьких суден в його водах нелегальними, то в Анкарі визнають незалежність Турецької Республіки Північного Кіпру і її право видобувати природні ресурси на шельфі. Разом з тим аналітики засумнівалися в ефективності заходів, введених проти Туреччини.

Європейський союз вводить санкції проти Туреччини за проведення геологорозвідувальних бурових робіт у виключній економічній зоні Кіпру. Таке рішення було прийнято за підсумками минулого в Брюсселі засідання Ради ЄС у закордонних справах. Відповідну заяву глав зовнішньополітичних відомств єдиної Європи було поширено увечері 15 липня.

«У світлі триваючої і нової незаконної бурової діяльності Туреччині Рада ЄС ухвалює рішення призупинити переговори щодо Всеосяжної угоди про повітряному транспорті, а також вирішив поки не проводити Рада асоціації і подальші засідання в рамках діалогів на високому рівні між ЄС і Туреччиною», — йдеться в документі.

Також Євросоюз має намір скоротити обсяги допомоги Туреччини як кандидата на вступ в організацію і пропонує Європейському інвестиційному банку переглянути свою кредитну діяльність у Туреччині.

В Раді ЄС додали, що мають намір уважно стежити за розвитком подій в Східному Середземномор’ї, доручивши голови європейської дипломатії Федерике Могерини «продовжити роботу над варіантами цільових заходів».

У керівництві Євросоюзу пояснили, що введення санкцій пов’язано з тим, що, незважаючи на неодноразові заклики до Туреччини «припинити незаконну діяльність у Східному Середземномор’ї», Анкара не тільки продовжила свої бурові роботи на захід від Кіпру, але і почала другу бурову операцію на північний схід від острова — в межах кіпрських територіальних вод.

Європейські дипломати підкреслили, що подібна діяльність має «серйозні прямі негативні наслідки» на відносини між Брюсселем і Анкарою. В Раді ЄС закликали Туреччину утриматися від подібних дій, поважати суверенні права Кіпру та вирішувати питання про делімітацію виключних економічних зон і континентального шельфу за допомогою діалогу.

«Провокації Туреччини для всіх нас неприйнятні, у цьому питанні ми — на боці Кіпру», — цитує Deutsche Welle держміністра МЗС ФРН у справах Європи Міхаеля Рота.

Коментуючи рішення ЄС про введення низки рестрикцій, у турецькому зовнішньополітичному відомстві заявили про намір продовжити «пов’язану з вуглеводнями діяльність» в Східному Середземномор’ї. Дипломати звернули окрему увагу на те, що в рішеннях Євросоюзу не згадуються турки-кіпріоти, які «мають рівні права на ресурси Кіпру».

«Наша вуглеводнева діяльність у Східному Середземномор’ї має два аспекти: захист наших прав на нашому власному континентальному шельфі та захист рівних прав турків-кіпріотів, співвласників острова, на його углеводородные ресурси», — заявили в МЗС Туреччини.

Більш того, турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина незабаром направить ще один корабель для проведення геологорозвідувальних робіт в районі Кіпру.

Нагадаємо, що неврегульований конфлікт навколо Кіпру триває з початку 1960-х, коли після здобуття незалежності від Великобританії острів в результаті багаторічного протистояння виявився поділений на всесвітньо визнану Республіку Кіпр (увійшла в ЄС в 2004 році) і Турецьку Республіку Північного Кіпру (ТРПК), визнана тільки Туреччиною. На розділяє острів «зеленої лінії» з 1974 року знаходиться контингент миротворчих сил ООН.

У середу в Швейцарії почалися переговори з кіпрського врегулювання. ООН рішуче налаштована вирішити питання об’єднання острова,…

Причому Євросоюз виходить з того, що всі територіальні води Кіпру належать визнаної республіці, тому що проводиться там Туреччиною бурова діяльність незаконна. В Анкарі вважають води біля північної частини острови своєю територією, а більшу частину решти територіальних вод — зоною спільного освоєння. Тому в травні 2019 року турецьке бурове судно Fatih початок роботи в 60 км на захід від Кіпру, а ще один бурової корабель Yavuz попрямував у район на північний схід від острова в кінці червня. Розвідувальні та бурові роботи ведуться в присутності кораблів ВМС Туреччини.

Ситуація в регіоні загострилася після того, як у 2009-2011 роках на континентальному шельфі Ізраїлю в Східному Середземномор’ї було виявлено кілька великих газових родовищ. У березні 2019-го Ізраїль, Греція і Республіка Кіпр в присутності держсекретаря США Майка Помпео уклали в Тель-Авіві угоду про будівництво газопроводу EastMed. Однак позиція Туреччини щодо Кіпру створює певні труднощі реалізації цього проекту.

Днями глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу у статті для видаваної в ТРПК газеті Kıbrıs Postası повідомив, що Анкара має намір продовжувати свою геолого-розвідувальну діяльність у Східному Середземномор’ї до тих пір, поки грецька громада Кіпру не прийме пропозицію ТРПК про створення спільної комісії по розробці вуглеводнів.

«Грецька громада Кіпру користується перевагами членства в ЄС і вважає себе єдиним господарем острова. Греки-кіпріоти не тільки виступають проти поділу влади на основі принципу політичної єдності, але і не хочуть ділитися природними багатствами острова», — заявив Чавушоглу.

Коментуючи рішення Євросоюзу про введення антитурецьких санкцій, заступник голови російського МЗС Олександр Грушко заявив «Известиям», що подібні кроки Брюсселя можуть лише погіршити ситуацію в регіоні. Однак, за його словами, це не означає, що Москва підтримує дії Туреччини у виключній економічній зоні Кіпру.

«Ми виходимо з того, що, коли існують неврегульовані конфлікти, всі повинні утримуватися від рухів, які можуть погіршити ситуацію, в тому числі істотно утруднити політичний процес з врегулювання конфлікту», — заявив дипломат.

1 листопада Європейський союз відзначає 25-річчя. У 1993 році вступив в силу Маастрихтський договір, що заснував нове політичне і…

Завідувач кафедри Міжнародного права РУДН, експерт ООН Аслан Абашидзе в розмові з RT пояснив, що в умовах наявності проблеми розділеного Кіпру відбувається зіткнення двох принципово різних підходів.

«Туреччина вважає Північний Кіпр незалежним і користується тим, що незалежна країна має право видобувати природні ресурси в своїй винятковій економічній зоні. Але, з точки зору Євросоюзу, це незаконно. Ґрунтуючись на тому, що ЄС вважає Кіпр єдиним і вважає, що Туреччина не має права освоювати природні ресурси у виключній економічній зоні, (Брюссель. — RT) задіяв санкційний механізм. Цей факт можна тільки констатувати і шкодувати про це. Дві позиції — два результату», — розповів Абашидзе.

Співрозмовник RT додав, що у Анкари є також підстави «ображатися на Євросоюз» з-за оголошеною припинення контактів на високому рівні. Оскільки питання можливого вступу Туреччини в ЄС обговорюється вже два десятиліття, за цей час політичне об’єднання істотно розширилося, але турецький питання принципово не просунувся.

«Туреччина може ображатися на політичному рівні на таке ставлення», — констатував Абашидзе.

У свою чергу, старший науковий співробітник ІСЕМВ РАН Віктор Надєїн-Раєвський висловив думку, що введений пакет санкцій ЄС не матиме серйозного дії. Тому що у фінансовому відношенні мова йде про «копійчаних» суми для турецької економіки, а в політико-дипломатичній частині розмови про можливе замороження вступу Туреччини в Євросоюз вже не діють як метод тиску.

«Які ще може вжити заходів ЄС, поки сказати важко. В цілому все, що вони пропонують, вкрай неефективно. Туреччина жорстко дотримується тієї політики, яку вона позначила, враховує виключно національні інтереси. Тому всі протести Кіпру, який з міжнародного права дійсно є господарем цієї зони, не беруться в розрахунок турками», — розповів RT Надєїн-Раєвський.