У Міністерстві оборони Литви підготували законопроект, який знизить призовний вік в країні до 18 років. Зараз цей поріг на один рік вище. У відомстві вважають, що такий крок дозволить скоротити кількість ухильників і набрати призовників з більш міцним здоров’ям. Крім того, у міністерстві сподіваються, що вдасться вирішити проблему еміграції, завдяки якій молоді люди уникають служби в армії. На думку експертів, пропонована ініціатива навряд чи змінить ситуацію, зумовлену соціальними проблемами, які влада країни не можуть вирішити.
Заступник міністра оборони Литви Вітаутас Умбрасас заявив, що військове відомство підготувало законопроект про зниження призовного віку. Про це чиновник розповів в інтерв’ю агентству BNS. Зараз жителів прибалтійської республіки закликають в армію з 19 до 26 років. Міноборони пропонує знизити нижню планку призовного віку до 18 років, а верхню — до 23.
На думку заступника міністра, це зміна зробить військову службу більш привабливою і комфортною для призовників».
Головне обгрунтування пропонованих змін — фізичний стан призовників. За словами Умбрасаса, в 2018 році 22% новобранців склали молоді люди старше 23 років, у той час як частка 19-річних лише 8%. Причина в тому, що до 19 років молоді литовці користуються відстрочками, які в першу чергу пов’язані з навчанням. Однак чим старше стають призовники, тим гірше їх здоров’я і тим менше людей, придатних до військової служби.
В Литву з найбільшого в історії країни військово-технічного контрактом надійшли перші бойові бронетранспортери Boxer німецького…
Заступник міністра оборони Литви також вважає, що реформа зменшить кількість ухильників. Призовники старшого віку, за його словами, менш мотивовані нести службу і воліють використовувати будь-які приводи, щоб її уникнути. Крім того, вони активно виїжджають за кордон і закликати їх в Литві вже не представляється можливим.
Нагадаємо, в 2008 році в Литві скасували обов’язкову військову службу. Однак у 2015-му, посилаючись на загострення геополітичної обстановки, заклик частково повернули. Зараз в литовську армію закликають молодих людей строком на дев’ять місяців. У січні 2019 року було оголошено, що протягом цього року закличуть 3827 людина. По закінченні строкової служби колишні військові зараховуються в резерв.
Також призовники із числа студентів та випускників внз можуть пройти відбір на курси підготовки молодшого офіцерського складу. Крім того, є можливість замість обов’язкової військової служби вибрати добровільну службу на строк від трьох до п’яти років в добровольчих силах охорони краю — війська територіальної оборони. Однак професійних військових литовської армії в цілому більше, ніж призовників. У 2018 році таких військовослужбовців в Литві було 9880 людина.
Мілітаризація відчаю
Литовське Міноборони не в перший раз піднімає питання недостатньої кількості призовників. Так, у лютому 2018 року воно підготувало довідку для членів парламенту про можливості з 2024 року призову на військову службу з 19 років як юнаків, так і дівчат.
У червні 2019-го литовський уряд схвалив плани розширення збройних сил в найближчі десять років. Число професійних військових має збільшитися до 14,5 тис., а резервістів, включаючи членів добровольчих сил охорони краю, — до 6,3 тис.
«Якщо говорити про політичне підґрунтя цього кроку, то литовське суспільство стрімко милитаризуется. У цьому сенсі будь-яка розмова про армію — це привід ще раз згадати агресію Росії, що ми чуємо в останні дні», — прокоментував у розмові з RT плани литовських військових президент Російської асоціації прибалтійських досліджень доктор економічних наук, професор Спбду Микола Межевич.
З іншого боку, зазначає експерт, контрактна армія виявилася занадто дорогою для невеликої прибалтійської країни. Платити гідну зарплату, щоб зайняти всі місця контрактниками, Вільнюс не зміг. Ще в 2014 році командувач Збройними силами Литви генерал-майор Йонас Жукас стверджував, що людей не вистачає і шукати поповнення, необхідного для збільшення армії, доведеться серед призовників.
«Очевидно, контрактна армія свідомо більш дорога. А грошей на неї немає. І коли вам потрібно створити велику в литовських масштабах армію, але недорогу, нехай і некваліфіковану, — логічний перехід на масовий заклик», — стверджує Микола Межевич.
Масовий вихід
Однак, як зазначає військовий політолог, завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Плеханова Андрій Кошкін, є й інша причина спроб литовського Міноборони обґрунтувати зниження призовного віку.
«Основна причина — це брак людей призовного віку, для того щоб служити в збройних силах. Призовний вік знижують, щоб взяти пласт, який ще не поїхав кудись на заробітки і не визначився, що робити далі», — заявив RT Кошкін.
Вже через рік повного повернення до призовної системі литовські політики стали відзначати, що молодь воліє еміграцію службі в армії.
«Число емігрують сильно збільшилося, коли почався призов в армію Литви. Я вважаю, що це дуже сильно вплинуло на молодь, деякі вирішили, що певний період краще попрацювати за кордоном», — заявляв тодішній прем’єр-міністр Альгірдас Буткявічюс.
Литовське Міноборони тоді навіть випустило спеціальний ролик, який закликав емігрантів віддати борг батьківщині.
Однак вмовляння не допомогли. Як інформувало у липні прибалтійська новинне агентство Delfi, посилаючись на дані литовського Міноборони, в 2019 році майже 7 тис. осіб були покарані за ухилення від військової служби. За даними відомства, значна частина — це люди, що проживають за кордоном. Як повідомляє Delfi, в 2018 році таких було 60% від загального числа ухильників.
Провальне пропозицію
На думку експертів, литовська армія в спробі омолодити свої ряди навряд чи досягне значного успіху.
«Військова служба в Литві неприваблива. Тільки на тлі бідності в селянських районах південно-сходу країни вона має хоч якусь привабливість. Хтось з уродженців цих місць може хотіти залишитися на надстрокову службу. В інших випадках такий привабливості немає», — зазначає Микола Межевич.
На його думку, бойова підготовка литовців в цілому залишає бажати кращого і армія цієї країни не може змагатися не тільки з російською, а й з збройними силами сусідніх Польщі та Білорусі.
«Ця армія годиться тільки для війни з власним народом», — вважає експерт.
Литовські спецслужби вважають, що зріс ризик вербування громадян держави з боку російської і білоруської розвідок. Про це…
У 2017 році соцопитування, проведене Центром дослідження розвитку людини, показав, що більше 90% молоді у віці 15-19 років готові покинути Литву, якщо випаде можливість працювати на Заході за фахом.
На думку Андрія Кошкіна, литовським владі, щоб змінити ситуацію з комплектацією армії, потрібно вирішити соціальні проблеми. Саме вони ведуть не тільки до еміграції молоді за кордон, яка стала бичем практично всіх прибалтійських країн, але й до погіршення здоров’я населення. Багатьом хороша медицина просто не по кишені.
«Якщо Вільнюс вирішить знизити вік призову, то в перший раз дійсно вдасться збільшити число військових. Однак потім доведеться вирішувати більш серйозні соціально-економічні та політичні проблеми в країні, для того щоб підвищити рівень здоров’я і кількість молодих людей, яких можна призвати в армію», — вважає експерт.
Thanks!
Our editors are notified.