Конституційний суд Латвії визнав відповідним основному закону освітню реформу, яка вводить заборону викладання українською мовою в усіх школах, крім молодшої. Експерти прогнозують, що це ускладнить латвійсько-російські відносини, викличе невдоволення російської громади країни і, можливо, протести окремих структур Євросоюзу. Проте вони вважають малоймовірним відмова офіційної Риги від курсу на витіснення російської мови.
Переклад шкіл національних меншин на латиську мову навчання відповідає Конституції. Такий вердикт у вівторок, 23 квітня, оголосила заступник голови Конституційного суду (КС) Латвії Саніта Осипова.
«Рішення остаточне, не підлягає оскарженню і набирає чинності з моменту його проголошення», — цитує її ТАСС.
При цьому вона особливо відзначила, що суд розглядав питання про правомірність переказу на латиську мову державних, а не приватних шкіл. По приватним школам буде винесено окреме рішення, підкреслила Осипова.
З кінця квітня голова руху «Конгрес негромадян» і захисник прав нацменшин в Латвії Олександр Гапоненко міститься в ризькій…
Позов був поданий в КС представниками партії «Згода», яку підтримує російськомовне населення Латвії. У ньому стверджується, що прийнятий у березні 2018 року парламентом країни закон про перехід загальноосвітніх закладів на латиську мову не відповідає Конституції країни. В Основному законі країни йдеться про право кожного жителя республіки на освіту, а також забороняється дискримінація за будь-якою ознакою, в тому числі мовною.
Крім партії «Згода», аналогічні позови, щоправда, стосуються виключно приватних шкіл нацменшин, подали батьки латвійських учнів. В результаті КС винесе ще кілька вердиктів по одному і тому ж закону.
«КС, визнавши реформу освіти шкіл нацменшин відповідної Конституції, взяв на себе відповідальність за сумне майбутнє дітей», — заявила партія «Згода» у своєму Facebook.
Рішення КС можна оскаржити в Європейському суді з прав людини, але на це підуть роки, вважає активіст Штабу захисту російських шкіл Олександр Гапоненко.
«Росіянам у КС вказали на їхнє справжнє місце. Освіту російською мовою в школі надалі буде отримати неможливо», — написав він у Facebook.
«Російські школи, що діють на підставі норми Конституції, захищає право латвійців на освіту, раптово самі опинилися неконституційними. Завдяки вердикту КС значна частина суспільства позбавляється можливості навчати своїх дітей рідною мовою», — сказав в бесіді з RT керівник фонду «Історична пам’ять» Володимир Симиндей.
Курс на витіснення
Нагадаємо, згідно прийнятого рік тому закону, з 1 вересня 2021 року всі загальноосвітні установи Латвії зобов’язані перейти на латиську мову. Зараз діє підготовчий період, під час якого школи повинні освоїти новий порядок навчання. По його закінченні викладати російською мовою стануть тільки младшеклассникам. Решта школярів можуть вивчати не латиською лише окремі предмети, наприклад, російську літературу.
Але, можливо, це послаблення збережеться ненадовго. У лютому цього року Державний центр змісту освіти, який займається розробкою та впровадженням освітніх методик, запропонував перевести предмети російською мовою в розряд факультативних.
Вищі навчальні заклади Латвії на латиську мову вже перейшли. Закон, що забороняє приватним вузам і професійним навчальним закладам викладати російською набрав чинності з 1 січня 2019 року.
При цьому за даними перепису 2011 року, приблизно 27% населення Латвії становлять росіяни. Російська мова є основним у повсякденному спілкуванні для 37% жителів країни (в Ризі цей показник ще вище — близько 56%). Однак юридично він не вважається мовою національної меншини і не підлягає захисту держави. Навпаки, його всіляко витісняють зі всіх сфер життя латвійського суспільства, нагадують експерти.
«Рух в цьому напрямку почалася ще в дев’яності. Спочатку російська витіснили з вищої освіти, тепер взялися за середнє. Безумовно, мовна політика влади Латвії носить дискримінаційний характер, і це найм’якше з можливих визначень», — заявив в бесіді з RT президент Асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич.
Боротьба за російську
Відповідно до прийнятого у 1999 році «Закону про державну мову», всі мови на яких говорять жителі Латвії, крім латиського і ливского, мають статус іноземних, тому їх можна використовувати тільки з тими чи іншими обмеженнями. На підставі цієї законодавчої норми був введений ряд заборон.
Зокрема, державні установи не приймають, крім особливих випадків, документи і заяви, написані по-російськи. Великий резонанс отримав заборону заходів лише іноземною мовою, без перекладу на латиську. У 2017 році кілька шкіл Риги зазнали штрафів за те, що педагоги використовували російську мову під час випускних вечорів.
Виявленням і покаранням порушників мовного законодавства займається створений у 1992 році Центр державної мови, який має досить широкі повноваження. Він може накладати штрафи і клопотати про припинення роботи будь-якої установи. У 2015 році Центр навіть оголосив про набір «добровільних помічників», які повідомляють владі про порушників.
У Латвії неодноразово проходили акції протесту проти державної політики щодо російської мови. Наприклад, у минулому році відбулося кілька мітингів, учасники яких вимагали від уряду скасувати дискримінаційні закони, у заходах брали участь по кілька тисяч осіб.
У квітні 2018 року був заарештований правозахисник, активіст Штабу захисту російських шкіл Олександр Гапоненко. Він провів за ґратами кілька місяців. Тільки у серпні суд прийняв рішення змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд. Гапоненко інкримінують злочини, передбачені трьома статтями кримінального кодексу: «розпалювання національної ворожнечі», «діяльність, спрямована проти Латвії» і «допомогу іноземній державі в проведенні ворожої діяльності проти країни». У січні 2019 року суд повернув справу Гапоненко на дослідування до прокуратури. Сам обвинувачений вважає, що його переслідують з політичних мотивів і саме за захист російської мови.
Сейм Латвії схвалив в остаточному читанні закон про переведення всіх шкіл на державну мову навчання. Рішення підтримала абсолютна…
Противники мовної політики влади Латвії активно використовують можливості, які надає членство країни в Євросоюзі. Так, в минулому році в Європарламент звернувся латвійський громадянин з проханням перевірити, чи відповідає переклад освіти на латиську мову Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Конвенції ООН з прав дитини.
У лютому 2019 року комітет Європарламенту з питань культури направив офіційний лист главі латиського кабміну Кришьянису Кариньшу, повідомляє Sputnik-Латвія. У ньому висловлюється стурбованість діями влади проти утворення на мовах нацменшин. Кариньшу нагадали про резолюцію Європарламенту, в якій підкреслюється, що захист мовного розмаїття — одна з обов’язків країн-членів ЄС. Уряд Латвії прийняв до відома цей лист, повідомляє видання Delfi.
Навряд чи думка комітету культури Європарламенту буде сприйнято владою Латвії як керівництво до дії, вважає Володимир Симиндей. На його думку, справа не тільки в тому, що такого роду листи юридично не є вказівками, обов’язковими до виконання.
«На словах всі в ЄС — за дотримання прав людини. На практиці — країни Євросоюзу проводять різну політику щодо нацменшин. Десь, як у Фінляндії, їх інтереси враховуються і жорстко відстоюються державою. Десь, навпаки, придумують способи, як би ці інтереси обійти. У Франції, наприклад, французька мова є потужним інтегруючим фактором, що це все розуміють і намагаються зберігати єдиний мовний простір. Тому там в школі навіть арабських дітей вчать французькому. Політична доцільність виявляється важливіше прав людини», — сказав Симиндей в бесіді з RT.
Експерт впевнений, що провідні країни ЄС і НАТО навмисне потурають мовну політику влади Латвії. У Брюсселі і Вашингтоні зацікавлені в тому, щоб Прибалтика була відірвана від Росії, тому мовчки визнали позицію влади Латвії, згідно з якою росіяни не вважаються національною меншиною, констатує Симиндей.
«Вони втратять свою ідентичність»
Наслідком рішення Конституційного суду Латвії стане подальше витіснення російської мови зі сфери освіти, що згубним чином позначиться на рівні знань російськомовних школярів, вважають експерти.
«На папері будуть бадьорі звіти про впровадження реформи, а на практиці діти стануть жертвами непродуманого експерименту. У школах не вистачає вчителів, педагоги з рідним латиською мовою не прагнуть викладати в школах нацменшин, час, відведений на освоєння предметів, буде йти на навчання латышскому мови. Реалізація реформи неминуче призведе до втрати якості освіти, і, відповідно, до зниження конкурентоспроможності значної частини випускників», — наводить ТАСС слова члена партії «Згода» Бориса Цилевича.
Справжня мета освітньої реформи — повністю асимілювати підростаюче покоління латвійських росіян, припустив у розмові з RT лідер латвійської громадської організації «Рідна мова» Володимир Ліндерман.
«Діти будуть вчитися на нерідній мові, за програмами, затвердженими державою. Російська мова для них поступово стане чужим. Вони втратять свою ідентичність», — сказав він.
Освітня реформа, яку схвалив Конституційний суд, ускладнить і без того не прості відносини Латвії і Росії, при цьому латвійське керівництво не побоюється міжнародної реакції, вважають експерти.
Викладання російською мовою в латвійських школах для нацменшин може стати повністю факультативним. Повідомляється, що з такою…
«Латвійська влада користуються тим, що Росія не може на них всерйоз натиснути, так як економічні контакти між нашими країнами близькі до нуля. А Європа, як завжди, промовчить. Можливо, будуть протести деяких не особливо впливових структур, наприклад, якогось комітету Європарламенту. Але цим все обмежиться», — стверджує Симиндей.
На думку Ліндермана, перешкодити освітньої реформи можуть протести російської громади. Однак їх ефективність багато експертів не вірять.
«Найактивніші і принципові з числа місцевих росіян давно вже з Латвії поїхали. Російських активістів, які захистили б останні залишки своєї національної ідентичності, залишилося дуже мало», — зазначає Симиндей.
Швидше, росіяни спробують адаптуватися до нової ситуації, вважають експерти.
«Дітей будуть переводити в приватні школи. Ось тільки далеко не всі російськомовні мешканці Латвії зможуть собі це дозволити. Навчання в приватних школах не кожному по кишені», — каже Ліндерман.
При цьому не слід забувати, що КС має розглянути позови про правомірність переказу на латиську мову приватних середніх навчальних закладів, говорить Межевич.
«Якщо КС скаже, що і в приватних школах все має бути латиською, зникне остання можливість дати дитині освіту російською мовою. А якщо не скаже — все одно складеться ненормальна ситуація. Росіянам доведеться платити за освіту своїх дітей двічі: один раз — податки державі, інший — гроші приватним школам», — зазначає експерт.
Thanks!
Our editors are notified.