У Європарламенті заявили про важливість надання достатнього фінансування своїм східним партнерам в 2020 році через «триваючого погіршення обстановки в області безпеки на кордонах ЄС. Особливо це стосується України, йдеться в доповіді комітету у закордонних справах ЄП, з текстом якого ознайомився RT. Також євродепутати нагадали про необхідність надання підтримки і таким «ключовим країнам», як Молдова, Туніс і Грузія.
В Європарламенті (ЄП) вказали на необхідність надання достатнього фінансування для своїх східних партнерів, що особливо стосується України. Про це йдеться в поправках до доповіді комітету у закордонних справах ЄП, присвяченому обговоренню бюджету Євросоюзу на 2020 рік (з текстом ознайомився RT).
У запропонованій євродепутатами Міхаелем Галером і Вангелісом Меймаракисом поправці зазначається: «В умовах триваючого погіршення обстановки в сфері безпеки на східних кордонах ЄС важливо продовжувати зміцнювати довірчі відносини з східними партнерами і надавати достатнє фінансування для підтримання стабільності та будівництва демократії в регіоні. Зокрема, це відноситься до України і сохраняющемуся конфлікту на сході України».
Серед ключових країн», яким необхідна підтримка, також зазначаються Грузія, Молдова і Туніс.
«Нагадуємо про важливість підтримання стабільності у регіоні європейського сусідства і підкреслюємо, зокрема, необхідність надання допомоги таким ключовим країнам, як Україна, Молдова, Туніс і Грузія, продемонструвала значний прогрес, який варто визнавати і підтримувати», — йдеться в поправці, запропонованої Галером.
При цьому в документі підкреслюється, що в ЄП закликають відмовитися від скорочення фінансування в рамках Європейського інструменту сусідства (ENI) не тільки східних партнерів, але і програми «Південне сусідство» (до якої належить той же Туніс).
Примітно, що пропонує поправку Галер також брав участь в установчому засіданні «Групи друзів України», створеної в Європарламенті у вересні цього року.
Як зазначив у бесіді з RT професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта, включення України, Молдови, Тунісу і Грузії в список «ключових країн», яким слід надавати підтримку, пояснюється як наявністю внутрішніх проблем в цих державах, так і прагненням ЄС прищепити їм свої цінності.
«Грузія і Молдова потрапили в цей список, мабуть, тому, що там є територіальні проблеми. Туніс — країна, де почалася «арабська весна» і де проблеми ніяк не вирішені, і Євросоюз сподівається на те, що Туніс буде тією країною, через яку демократія і лібералізм зможуть зміцнитися на Близькому Сході, в Африці. Хоча справа не в демократії, а в тому, що цей регіон переживає важкий період своєї постколоніальної історії. Просто насадження ідей демократії в даному випадку не вирішує питання, як і на Україні», — зауважив експерт.
Європа керується прагматичними міркуваннями, а не турботою про цих країнах, вважає заступник директора Інституту стратегічних досліджень та прогнозів РУДН Микита Данюк.
У бесіді з RT він зазначив, що при нинішньому економічному становищі для тієї ж України навіть десятки мільйонів доларів або євро дуже важливі. Тому Європарламент розуміє, що Київ можна таким чином змусити по максимуму здійснювати політичні кроки, вигідні Брюсселю.
Між тим у вересні цього року представник дипслужби ЄС Майя Косьянчич назвала об’єм допомоги Україні від ЄС безпрецедентним. За її словами, Євросоюз та європейські фінансові інститути з 2014 року «мобілізували більше €15 млрд у вигляді грантів та позик для підтримки процесу реформ» в республіці.
Направити на актуальні проекти
Однак, згідно з доповіддю комітету у закордонних справах ЄП, думки євродепутатів щодо можливості скорочення фінансування розділилися. Як вказується в документі, багато з них вітають скорочення фінансування Європейського інструменту сусідства (ENI) на €23 млн. Справа в тому, що така можливість зараз якраз передбачається у запропонованому в ЄС проекті бюджету на 2020 рік.
Варто відзначити, що ENI — це механізм, за допомогою якого фінансується Європейська політика сусідства (ЄПС). Вона була розроблена в «єдиній Європі» в 2004 році з метою, як стверджується, підтримки стабільності в 16 країнах — сусідах Євросоюзу. Самі держави в рамках ЄПС розділені між двома програмами — «Східне партнерство» (куди увійшли Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова і Україна) і «Південне сусідство» (зокрема, Сирія та Туніс).
Схвалення можливе скорочення фінансування подібних інструментів демонструє бажання деяких євродепутатів перенаправити кошти з бюджету на більш актуальні для ЄС проекти, зазначив у розмові з RT директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников.
«У даній ситуації потрібно дивитися, що — умовно — є найменшим із зол, що можна пустити під ніж, а що урізати. Є ті, хто вважає, що дана програма не настільки важлива і саме її можна скорочувати, стверджують, що у ЄС є більш актуальні витрати, які не можна урізати. На тлі майбутнього скорочення бюджету в цілому це цілком логічні дії. Думаю, і ті, хто говорять про те, що це відіб’ється на безпеці ЄС, і ті, хто кажуть протилежні речі, розуміють, що це риторика і спроба захистити певну бюджетну позицію», — пояснив експерт.
Скоротити допомогу Туреччини і Балкан
Думки в комітеті ЄП у закордонних справах розділилися і з приводу пропонованого скорочення фінансування проектів на Західних Балканах і в Туреччині в 2020 році. Так, в доповіді наголошується, що частина євродепутатів виступили проти такої перспективи, однак інші закликали «покласти край» політичного розширення ЄС в напрямку цих країн.
«Вітаємо пропоноване скорочення фінансування підтримки політичних реформ та приведення законодавства західнобалканських країн у відповідність з правовими нормами Європейського союзу; закликаємо покласти край політичному розширення Європейського союзу стосовно як до Західних Балкан, так і до Туреччини», — вказується в документі.
У США опублікували грант для фінансування проектів у рамках програми співробітництва з новими країнами-донорами. Відповідний…
Зараз Анкара прагне стати незалежним гравцем, а тому в ЄС задумалися про доцільність виділення їй коштів, зазначив політолог Юрій Пошта.
«Туреччина сама розчарована в Європейському союзі, куди вона проситься вже кілька десятків років, і президент республіки. — RT) Реджеп Тайіп Ердоган заявляє, що вже не буде проситися туди, хоча поки ще зберігається фінансування, і він намагається виконувати ті численні умови, які були поставлені країні. Ердоган проводить політику, розраховану на певну автономію, на перетворення Туреччини в регіональну державу зі своїми інтересами, які не завжди збігаються з інтересами ЄС і навіть НАТО, членом якого вона є», — підкреслив Пошта.
Заступник директора Інституту стратегічних досліджень та прогнозів РУДН Микита Данюк також додав, що з допомогою можливого скорочення фінансування проектів на Західних Балканах ЄС намагається чинити політичний тиск на країни регіону.
«Вплив ЄС там дуже сильну — на Балканах діє величезна кількість всіляких програм, спрямованих на просування європейських цінностей та трансформацію суспільної свідомості в бік того, що Балкани рано чи пізно повинні стати частиною Євросоюзу. Я не виключаю, що це свого роду політичний тиск. Зменшуючи фінансову допомогу, ЄС показує, що, з одного боку, реформи, які повинні бути зроблені, проведені не так ефективно, як хотів Брюссель, а з іншого — ці країни повинні продемонструвати ще більшу готовність до інтеграції», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.