Швеція планує взяти участь у проекті створення єдиної європейської армії, заявив глава оборонного відомства королівства Петер Хультквист. За його словами, це забезпечить Стокгольму більшу безпеку. Крім того, країна отримає можливість впливати на дискусію», підкреслив він. Експерти нагадують, що раніше Швеція скептично ставилася до оборонної ініціативи ЄС, і зазначають, що позиція Стокгольма могла змінитися з зовнішньополітичних міркувань. При цьому аналітики констатують, що доля європейського військового альянсу, створення якого лобіюють Франція і Німеччина, поки що залишається невизначеною.
Міністр оборони Швеції Петер Хультквист заявив про намір його країни приєднатися до програми інтеграції збройних сил Євросоюзу (European Intervention Initiative, EII).
«Це забезпечить Швеції більшу безпеку завдяки тому, що ми увійдемо в міжнародну мережу. Якщо станеться якийсь криза, в який будуть залучені багато країн одночасно, ми повинні бути здатні взаємодіяти в такій ситуації», — сказав Хультквист, слова якого наводить РИА Новости.
При цьому міністр особливо відзначив, що участь у програмі зовсім не означає, що Стокгольм буде залучений у будь-які військові операції.
«В умовах співпраці немає нічого, що зобов’язувало б нас (брати участь у військових операціях. — RT). Але ми отримаємо можливість впливати на дискусію і висловлювати свою позицію», — пояснив Хультквист.
Остаточне рішення про участь Швеції у програмі збройних сил Європи може бути прийняте вже у вересні.
Коментуючи намір Стокгольма влитися в європейський військовий альянс, експерти відзначають, що членство Швеції може посилити його потенціал.
«Швеція з давніх часів володіє потужною оборонною промисловістю. Відомі їх винищувачі, танки, у них прекрасні військові кадри», — пояснив у розмові з RT експерт Академії військових наук Росії Володимир Прохватилов.
Нагадаємо, раніше глава шведського Міноборони заявляв, що не бачить необхідності в створенні європейської армії.
На думку експертів, до зміни позиції Стокгольм могла підштовхнути поточна геополітична обстановка.
«Дуже довгий час вони зберігали нейтралітет, але в світлі інтеграції Франції, Німеччині та Північній Італії це може змінитися. Німці, французи й італійці об’єднують свої оборонні комплекси, і Швеція не хоче залишитися в стороні від цього домінуючого європейського тренда», — зазначив Прохватилов.
Цю точку зору поділяє і завсектором регіональних проблем та конфліктів відділу європейських політичних досліджень ІСЕМВ РАН Костянтин Воронов.
«Шведська нація прагне бути в стороні від конфліктів і протиріч великих держав. Це в їхньому характері. Але в постбіполярний період багато чого змінилося. Якщо в роки холодної війни вона прагнула не брати участь в блоках, то тепер багато хто тенденції штовхають її в бік посилення інтеграції та приєднання до союзів», — уточнив Він в інтерв’ю RT.
Втім, аналітик упевнений, що, незважаючи на прийдешнє участь у європейському альянсі, Швеція навряд чи кардинально змінить свою оборонну політику, оскільки вона вже давно тісно співпрацює з іншою Європою в рамках партнерської програми з НАТО.
Разом з тим ідея вступити в Північноатлантичний блок Швеції раніше не приваблює, зазначає Володимир Прохватилов.
«НАТО для шведів не актуально, а от союз з народжуваної військово-промислової Європою їм цікавий. Вони хотіли б приєднатися до розробки нових технологій, створення єдиних систем озброєнь. Стокгольм не хоче залишитися на узбіччі європейської історії», — заявив він.
Армія Макрона
Ідея створення об’єднаної армії в Європі обговорюється останні 30 років, але до реальних кроків по цій лінії справа не доходила. Заклик нарешті реалізувати давні плани вступив тільки в листопаді минулого року, коли президент Франції заявив, що країнам ЄС потрібно об’єднати свої зусилля в області оборони.
«Ми повинні захищатися! Від Китаю, Росії і навіть від Сполучених Штатів», — сказав Еммануель Макрон.
Ідея французького президента Еммануеля Макрона про формування загальноєвропейської армії пов’язана з його низькими рейтингами. Таку думку…
Його слова отримали відгук в Європі. Так, глава іспанського уряду Педро Санчес заявив, що ЄС «необхідно рішуче просуватися у сфері безпеки і оборони». Схвалили пропозицію і на саміті ЄС у грудні: в підсумковому комюніке зустрічі наголошується, що ініціатива сприяє зміцнення стратегічної автономії Євросоюзу», але уточнюється, що цей проект не стане заміною НАТО, а лише його доповненням.
У листопаді Федеріка Могерини, яка обіймала тоді посаду глави європейської дипломатії, розповіла про плани створення в Брюсселі штабу для управління бойовими операціями. У тому ж місяці міністри оборони країн — членів ЄС схвалили створення загальної розвідшколи.
Разом з тим від участі в проекті загальноєвропейської армії Австрія відмовилася, пояснивши це своєю нейтральною позицією. Скептично до ініціативи поставилися в Польщі, назвавши її «мрією». З критикою на адресу Макрона виступив президент США Дональд Трамп. В самому НАТО зазначили, що підтримують будь-які починання ЄС у сфері оборони, якщо вони не будуть дублювати функції блоку.
В даний час до програми EII приєдналися 11 країн: Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Великобританія, Данія, Норвегія, Бельгія, Фінляндія та Естонія.
Своєрідною презентацією проекту Макрона став липневий парад на честь Дня взяття Бастилії, в якому взяли участь також і військові з інших держав.
«Вперше з моменту закінчення Другої світової війни існує настільки гостра необхідність в єдиній Європі. Зміцнення оборонного потенціалу Європи спільно з Північноатлантичним альянсом — пріоритетне завдання для Франції. У цьому основний посил параду», — заявив тоді Макрон.
На думку Костянтина Воронова, ідея європейської армії обумовлена не стільки особистими амбіціями президента П’ятої республіки, скільки об’єктивними зовнішньополітичними причинами: ЄС має намір зміцнити свої позиції у відносинах з США.
«Європа не хоче залежати від військово-політичної доктрини Вашингтона, щоб він використовував Брюссель у своїх інтересах у всіх куточках земної кулі незалежно від того, чи потрібно це самому ЄС чи ні», — вважає Воронов.
У свою чергу, провідний науковий співробітник Центру досліджень проблем безпеки РАН Костянтин Блохін вважає, що до такої ідеї Європи підштовхнула і невизначеність, яка зараз спостерігається у світовій політиці.
Вашингтон намагається використовувати лідируючу роль в НАТО, щоб посилити позиції США на світовому збройовому ринку, вважає міністр оборони…
«Європейці стали замислюватися про це, тому що Трамп своїми заявами їх до цього підстьобнув. Європа звикла жити у відносній стабільності, однак вона розуміє, що світ змінюється, з’являється турбулентність. Те, що 15 років тому виглядало політичною фантастикою, сьогодні стало реальністю. Наприклад, брексит або війна на сході України. Невідомо, як буде себе вести Трамп, якщо він виграє наступні вибори; незрозуміло і те, хто може прийти йому на зміну. Неясно, які сили візьмуть гору в США: можливо, у міру ослаблення їх ролі в світі там можуть посилитися неоизоляционистские тенденції і Америка сама стане скорочувати свою присутність в світі», — пояснив він в інтерв’ю RT.
Про розбіжності з США як про одну з можливих причин створення європейської армії говорить і Володимир Прохватилов.
«Трамп проводить суперечливу політику. Він діє методом штурму і натиску, що європейцям не подобається», — вважає експерт.
Костянтин Блохін також звернув увагу на той факт, що дискусія про загальноєвропейської армії розгорається з новою силою під час чергового спаду у відносинах Європи та США.
«Все це — показник кризи євроатлантизму. Європейцям не подобаються багато дії Вашингтона, такі як вихід із ядерної угоди з Іраном, розрив ДРСМД. Особливо це не влаштовує ті європейські еліти, в першу чергу Францію і Німеччину, яких американці розглядають не як рівноправних партнерів, а як своїх сателітів», — каже Блохін.
«Цілі ще не окреслені»
Опитані RT експерти вважають, що, незважаючи на лобіювання цієї ідеї з боку Парижа і Берліна, її перспективи поки залишаються туманними.
«Цілі цієї європейської програми інтеграції у сфері оборони і безпеки ще не окреслені, — відзначає Воронов. — В цьому напрямку робляться певні зусилля, але справжньої і відпрацьованою системою безпеки для малих країн, зокрема Швеції, ця ініціатива поки ще не стала».
Експерт нагадав, що Європі ще належить визначити, як об’єднана армія буде співвідноситися з НАТО.
Плани Євросоюзу створити власну, непідконтрольну НАТО армію викликають все більшу стурбованість у Вашингтоні. Постпред США при…
«Інтеграція, в якій бере участь Євросоюз, суперечить атлантичної інтеграції в рамках НАТО. Більшість європейських країн все-таки не хочуть розривати колишню відпрацьовану систему, тому що ще невідомо, що буде з себе представляти нова», — вважає Воронов.
Костянтин Блохін відзначає, що створення європейської армії може бути пов’язане з труднощами, які можуть змусити багато країн відмовитися від цієї ідеї. Насамперед мова йде про додаткових оборонних витратах.
«На це потрібні навіть не десятки, а сотні мільярдів доларів, що в значній мірі вдарить по того рівня життя, до якого звикли європейці», — зазначив експерт.
Суттєвий вплив на це питання може надати і позиція США, на яку орієнтуються деякі держави ЄС.
«Більшість країн Центральної і Східної Європи, такі як Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, держави Прибалтики, зацікавлені в прив’язці до США. Вони хочуть, щоб ця євроатлантична система безпеки збереглася і щоб США і далі продовжили виступати в ролі лідера в сфері безпеки», — стверджує Дослідник.
Як нагадує Володимир Прохватилов, Білий дім сприймає європейський оборонний проект негативно.
«США хочуть, щоб в ЄС залишався їх контингент і Європа продовжувала б купувати їх озброєння», — пояснив він.
Крім того, Костянтин Блохін констатує, що в Європі досі немає єдиної думки з питання створення спільної армії, чим користуються у Вашингтоні.
«У цьому відношенні Європа розколота. Є країни, які про це згадують, наприклад Франція і ФРН, а є держави, які взагалі про це не говорять і не хочуть збільшувати свій політичний суверенітет, — це Польща, Румунія, Литва і Латвія», — зазначив експерт.
Ще одна причина, по якій в Європі не поспішають із створенням власної армії, — надія на те, що політика США після відходу Трампа повернеться в колишнє русло, каже Блохін.
«Деякі європейські еліти вважають, що Трамп — явище тимчасове. Може бути, його не переоберуть або буде імпічмент, після чого прийде новий Обама і все встане на свої місця», — зазначив Блохін.
Він також не виключив, що Брюссель, говорячи про єдиної армії, намагається посилити свої позиції в діалозі з Вашингтоном, щоб там сприйняли ЄС як рівноправного партнера.
При цьому Костянтин Блохін допускає, що при певних умовах Європа може досягти суттєвого прогресу у створенні загальної армії. За словами експерта, таким стимулом може стати черговий резонансний крок США, який зустріне різке неприйняття в ЄС і зведе нанівець решту лояльність Європи».
Thanks!
Our editors are notified.