Експерти промислового розвитку розповіли, чим небезпечні “вагонні новели” Кернела

Внесення зерновозів в перелік підлягає компенсації сільгосптехніки створює низку загроз для аграріїв і машинобудівників. Так вважає виконавчий директор Нацкомітету з промислового розвитку Анатолій Гіршфельд, передає з посиланням на прес-службу ІГ УПЕК.

Мова йде про законопроект № 7010, який був прийнятий ВР 5 липня. З урахуванням високої вартості вагонів, ухвалення документа може бути вигідно тільки великих агрокомпаній, виключаючи при цьому можливість багатьох дрібних господарств отримати 25% компенсацію, вважає Гіршфельд.

“Виходячи з діючих максимальних виробничих потужностей вагонобудівників, ринок становить близько 2000 вагонів на рік, їхня ціна складає близько 1,5 млн грн (без ПДВ). У разі включення вагонів-зерновозів в Перелік на компенсацію, у 2019 році їх покупці будуть претендувати на 750 млн грн.

Це не дозволить багатьом фермерам, які потребують почвообробатывающей і посівної техніки, а таких виявилося більшість з 1 тис. 108 господарств, що беруть участь в програмі в поточному році, розраховувати на отримання компенсації у майбутньому. У більшості, як показує статистика банків, витрати не перевищують 500 тис. грн, тобто третину ціни одного вагона-зерновоза”, — пояснив він.

На сьогодні список підприємств-виробників сільськогосподарської техніки збільшився з 40 до 116, а машин, при покупці яких аграрії отримають 25% компенсацію, — з 792 до 7 тис. 586 найменувань, нагадав Гіршфельд.

“Сумарна вартість представлених товарів вже сягає 8 млрд 374,7 млн грн. Якщо припустити, що сільгоспвиробники куплять всього лише одиниці з чинного переліку, обсяг компенсації, на яку вони будуть претендувати, складе близько 2 млрд грн”, — вважає він.

Очевидно, “новела”, швидше, орієнтована на гігантів, таких як “Кернел” або “Нібулон”, які вирішили придбати вагони для перевезення зерна після дерегуляції вагонної складової тарифу “Укрзалізниці”, допускає Гіршфельд.

“І виникла вона не без участі Мінагропроду, який, як і в минулому році, кілька місяців гальмував запуск механізму компенсації, щоб згодом невитрачені кошти перекинути на інші програми, наприклад, хмелярство”, — зазначає він.

Гіршфельд нагадав, що Мінагропрод також відкладає розгляд ініціативи Нацкомітету щодо запровадження часткової компенсації відсотків за кредитами на придбання сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Обидва нововведення перешкоджають зниженню залежності від іноземних поставок техніки і обладнання, вважає експерт.

Источник