На Україні припинено фінансування програм випуску БТР-4 і модернізації одного з основних бойових танків. Про це повідомляє концерн «Укроборонпром». Компанія звинувачує у ситуації, що склалася Міноборони країни. Між тим на межі закриття балансує провідний виробник бронетехніки України — Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню. У концерні вже попередили про майбутній зрив держоборонзамовлення. На думку аналітиків, танкобудування України переживає глибоку кризу з-за відсутності ринків збуту і розриву коопераційних зв’язків з РФ.
Міноборони України припинило фінансування низки перспективних проектів у сфері бронетехніки, повідомляється на сайті концерну «Укроборонпром». Зокрема, військові без пояснення причин відмовилися перераховувати кошти на виробництво БТР-4 і модернізацію одного з основних бойових танків.
Від дій військового відомства вже постраждало Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені А. А. Морозова (ХКБМ) — підприємство перейшло на дводенний робочий тиждень. Як стверджує «Укроборонпром», Міноборони штучно створило «всі передумови для припинення виконання ХКБМ державного оборонного замовлення».
Харківське конструкторське бюро з машинобудування є найбільшим виробником бронетехніки на Україні. У радянський період підприємство випускало революційні для свого часу танки Т-64 і Т-80.
Зараз в матеріалах ХКБМ говориться, що КБ спеціалізується на ремонті та модернізації Т-64, Т-72, Т-80, застарілих радянських бронетранспортерів (БТР-50, БТР-60, БТР-70) та іншої військової техніки (БРДМ-2, МТ-ЛБ). Крім цього, харківське підприємство займається розробкою танків «Оплот» і «Ятаган». Дані машини створюються на базі Т-84, який, у свою чергу, є модифікацією радянського Т-80УД.
«Харківське конструкторське бюро було перлиною радянської танкової промисловості. Я думаю, що українська танкова школа перевершувала колективи, які працювали на Уралі, в Ленінграді і Омську. Однак з 1990-х років ХКБМ перебуває у перманентній кризі, безповоротно втративши колишнє лідерство», — заявив RT військовий експерт Олексій Хлопотов.
Незважаючи на значне зростання військового бюджету України, в останні роки фінансові показники ХКБМ послідовно знижувалися. За непідтвердженими даними, чистий дохід підприємства в 2016 році склав 695,15 млрд гривень, у 2017 році — 491,74 млрд гривень, а в 2018 році — 475,91 млрд гривень.
Наслідки «легкого бізнесу»
Після розпаду СРСР Україні дістався багаті військова спадщина. У країні залишилися тисячі одиниць різноманітної бронетехніки. Крім того, значне число танків і бронемашин Україна отримала у зв’язку з виведенням радянських частин зі Східної Європи.
У роки незалежності велика частина «спадщини» була продана за кордон. За інформацією Державної служби експортного контролю України, з 1992 по 2012 рік Київ поставив іноземним партнерам 1412 танків. Більше 80% машин були взяті зі складів колишньої радянської армії. За даними Стокгольмського інституту проблем миру і безпеки (SIPRI), в цей період Україна експортувала в основному Т-72.
Держконцерн «Укроборонпром» буде ліквідовано, а замість нього створять новий державний орган. Про це заявив заступник секретаря…
«Це був дуже легкий бізнес. Україна фактично нічого не виробляла і заробляла непогані гроші, розпродаючи навіть те, що не випускала в радянські роки. Але через 20 років країна вичерпала це спадок, і продажі почали падати. До того ж Київ з великими труднощами збирав нові машини. Це видно по тому, як довго і болісно Україна виконувала зобов’язання з постачання танків Пакистану і Таїланду», — зазначив Хлопотов.
Сьогодні у рейтингу порталу Global Firepower за кількістю танків Україна займає 15-е місце у світі з показником 2 тис. одиниць. Практично всі машини були зроблені в радянський період. Як вважає Хлопотов, в актуальному складі ЗСУ знаходяться кілька сотень машин, решта — на зберіганні.
Негативно на ситуацію в танкових військах України вплинув конфлікт в Донбасі. З-за серйозних втрат і зміни парадигми розвитку армії в ЗСУ утворився дефіцит танків і бронетехніки. Заповнення відбувалося за рахунок ремонту підбитих танків, а також «реанімації» перебували на зберіганні зразків. Як повідомляють деякі джерела, у 2014-2019 році ХКБМ передало Міноборони понад 230 відремонтованих Т-64 різних модифікацій і Т-80.
При цьому буксує розробка і виробництво більш досконалих машин — «Ятагана» (створювався спеціально для поставок до Туреччини) і «Оплоту» (розроблявся для внутрішніх та експортних потреб). Причому на Україні «Оплот» називають однією з кращих бойових машин у світі — в матеріалах харківського підприємства йдеться, що дані зразки перевершують радянські танки за якістю озброєння. В даний час на озброєнні ЗСУ налічується десять таких танків.
Раніше екс-президент України Петро Порошенко пояснив відсутність в армії достатньої кількості «Оплотів» великими часовими витратами на їх виробництво. За його словами, новий танк «будується мінімум 18 місяців, а цикл глибокої модернізації Т-80 становить 2,5 місяця».
Також налагодженню серійного виробництва «Оплоту» перешкоджає залежність Києва від зарубіжних комплектуючих. Цей факт не приховують в Міноборони України. Крім того, промисловість країни сильно потребує постачання європейських сталевих сплавів і різного електронного обладнання.
Про бойові можливості цієї машини красномовно свідчить провал танкістів 14-ї Волинської механізованої бригади на минулих в 2018 році в ФРН натовських змаганнях Strong Europe Tank Challenge. Збірна України посіла останнє місце із-за дефектів, які військовослужбовці занадто пізно виявили на «Оплоти».
Інцидент викликав величезний резонанс на Україні. Міноборони країни створив спеціальну комісію з розслідування причин поразки національної команди, але про результати її роботи досі нічого не відомо.
«У нас в трьох танках гармати були на розі заряджання, тому що не до кінця спрацювали датчики. Також у двох танках підвела система управління вогнем — не було стабілізації гармати, після кожного пострілу вона рухалася. Пульт управління не чіпаєш, а вона тремтить. Як з цим потрапляти на 1,5 кілометри?» — прокоментував раніше невдалий виступ на змаганнях командир танкової роти капітан Роман Багаєв.
Як з’ясували українські журналісти, Strong Europe Tank Challenge 2018 був для «Оплотів» дебютом. На попередніх змаганнях військовослужбовці виступали на танках Т-64. Основною причиною провалу національної команди ЗМІ назвали неякісні комплектуючі, які були встановлені на машини під час ремонту на початку 2018 року.
«Відсутні ресурси»
Опитані RT експерти вважають, що танкостроительная галузь України не зможе вибратися з кризи. На зовнішньому ринку Києва не в змозі конкурувати з російськими, західними і китайськими компаніями, а внутрішні потреби країни не настільки великі, щоб підтримувати високий рівень попиту.
«В принципі, сьогоднішня Україна може забезпечувати більш-менш нормальний технічний стан стройових танків. Також у неї є резерв для збільшення кількості бойових машин. Однак у ХКБМ відсутні ресурси для розробки і виробництва нових танків. Справа не тільки в втрачених компетенціях. Щоб розгорнути випуск того ж «Оплоту», потрібна велика серія. На замовлення у Києва немає грошей, а за кордоном ці танки ніхто не купує», — констатував Хлопотов.
Експерт сумнівається, що команда нового президента України Володимира Зеленського зможе змінити ситуацію. За словами Хлопотова, ХКБМ може поправити справи, тільки отримавши вихід на багатий зарубіжний ринок. Однак малоймовірно, що «друзі України» стануть ділитися з Києвом замовленнями на танки і бронетехніку. За прогнозом аналітика, харківська конструкторська школа рано чи пізно припинить своє існування.
Головний редактор журналу «Арсенал Вітчизни» Віктор Мураховський бачить основну причину деградації українського танкобудування в розрив коопераційних зв’язків з Росією. Сучасна оборонна промисловість України не здатна самостійно розробляти та випускати нові види бронетехніки, переконаний аналітик.
«Досить буде сказати, що нинішній основний бойовий танк ЗСУ Т-64 приблизно на 60-70% складався з комплектуючих, які, в тому числі вироблялися в Росії. Наша країна постачала зброю, двигуни, боєприпаси. Нічого цього зараз в України немає. Які тоді можуть бути ресурси для виведення галузі з кризи? Ситуація від переміни прізвища президента краще не стане», — підкреслив Мураховський.
Thanks!
Our editors are notified.