9 травня лідери країн ЄС збираються в румунському місті Сібіу на неформальному саміті Євроради. Вони обговорять стратегію розвитку Євросоюзу на найближчі п’ять років, зокрема міграцію, економіку, перехід до зеленої енергетики і позицію Європи в умовах мінливого світу. Крім того, як очікується, важливою темою зустрічі стане рішення Ірану про припинення виконання частини зобов’язань за СВПД. Експерти відзначають, що основним стимулом до консолідації європейських країн може стати суперечлива політика Вашингтона по відношенню до Брюсселю. З точки зору політологів, європейським лідерам буде непросто погодити єдину стратегію: між країнами немає згоди щодо більшості питань, а євроскептицизм продовжує набирати популярність.
9 травня в румунському місті Сібіу починається неформальний саміт лідерів країн Євросоюзу, присвячений виробленню загальноєвропейської стратегії на найближчі роки. Запрошення на захід раніше було розіслано європейським лідерам від імені голови Євроради Дональда Туска.
Членами Євроради є керівники країн ЄС, а також голова Єврокомісії. Очолює вищий політичний орган ЄС обирається на термін у два з половиною року голова — зараз цю посаду обіймає колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Спочатку зустріч у такому форматі планувалося провести 30 березня: голова ЄК Жан-Клод Юнкер пропонував зібрати Єврорада, щоб обговорити майбутнє ЄС після брексита. Проте саміт був перенесений на травень. І хоча формально Сполучене Королівство до 31 жовтня залишається членом ЄС, Тереза Мей вже не зможе взяти участь у цьому заході.
Учасники саміту обговорять в числі іншого майбутнє оновлення Європарламенту, зміну керівництва Єврокомісії, зовнішньополітичної служби ЄС і Центробанку. Про це повідомило агентство Інтерфакс із посиланням на представника Євросоюзу.
Під час неформального саміту лідери зосередяться на цілому спектрі питань, щоб вже у червні затвердити стратегічну порядок ЄС на 2019-2024 роки. Як раніше заявляв Дональд Туск, у Сібіу політики приймуть декларацію, «засновану на єдності і впевненості у спільних діях.
«У червні Єврорада ухвалить нову стратегічну порядку денного ЄС, визначивши головні пріоритети, якими Євросоюз буде керуватися в своїй роботі протягом наступних п’яти років», — уточнив чиновник.
Політики — як прихильники, так і противники інтеграції — нерідко звертаються до теми міграції напередодні виборів у Європарламент. …
Раніше була опублікована орієнтовна порядок заходи. Так, один з його тематичних блоків буде присвячений забезпеченню безпеки.
«Європа повинна бути місцем, де люди почувають себе вільно та безпечно», — йдеться в документі.
У завдання європейського співтовариства входять ефективний захист зовнішніх кордонів, боротьба з тероризмом і гібридними погрозами, а також підвищення кібербезпеки.
У сфері захисту демократії європейські країни повинні підтримувати верховенство закону і боротися з дезінформацією.
Крім того, пропонується реформувати політику Євросоюзу у сфері надання притулку та вжити заходів для протидії нелегальній міграції.
Ще один напрямок роботи на найближчі роки — забезпечення доступних і безпечних джерел енергії, а також підвищення незалежності в цій сфері і перехід на поновлювані джерела енергії.
Заключний блок питань присвячений просуванню інтересів і цінностей Європи у світі, яке, на думку авторів документа, що можливо лише при об’єднанні зусиль. ЄС в умовах світової невизначеності повинен бути більш наполегливим та ефективним». Окремо уточнюється, що Євросоюзу необхідно збільшувати інвестиції в оборону, включаючи витрати по лінії НАТО.
«Криза не завершилася»
Останнім часом європейські лідери все більше концентруються на альтернативних НАТО оборонних проектах. Головним натхненником цих ініціатив став президент Франції Еммануель Макрон. Хоча формально можливість створення власних, незалежних від альянсу оборонних структур обговорюється в Європі вже кілька років, реальні кроки в цьому напрямку були зроблені лише в останні два роки.
Восени 2017-го країни — учасниці Євросоюзу підписали угоду про постійному структурованому співробітництво у сфері безпеки і оборони (Permanent Structured Cooperation, PESCO), а в наступному році були засновані Європейські сили швидкого реагування. Ці починання європейських партнерів викликають роздратування Вашингтона. Особливе обурення Білого дому викликали слова французького лідера, що Європі слід готуватися до захисту від будь-якого супротивника — будь то Росія, Китай та Сполучені Штати. Але якщо раніше реалізацію загальноєвропейських оборонних проектів гальмував Лондон, незмінно виступав проти подібних ідей, після брексита це перешкода зникне.
Якщо питання створення паралельних НАТО оборонних структур відносно недавно вийшов на перший план загальноєвропейської порядку, то такі теми, як міграція і проблеми економіки, давно знаходяться в центрі уваги європейських лідерів.
Промисловий індекс ділової активності в країнах єврозони за підсумками лютого опустився нижче 50 пунктів — вперше за майже шість років….
З неконтрольованим припливом нелегалів ЄС зіткнувся в 2014-2015 роках, коли щорічно на територію Європи прибувало близько півтора мільйонів переселенців з країн Африки та Близького Сходу. Згодом наплив істотно знизився — вже за підсумками 2018 року в Європу прибуло лише близько 150 тис. біженців. Тим не менш багато проблем зберігаються: наприклад, на порядку денному залишається питання перегляду Дублінського угоди. Нагадаємо, згідно з чинним договором опинився в ЄС мігрант може просити притулку переважно в країні прибуття. Ця система не влаштовує держави, на які в силу географічного положення доводиться основний потік біженців, зокрема Італії.
Полегшити навантаження на такі країни покликана система європейських квот, згідно з якою частина мігрантів повинні розподілятися між всіма державами ЄС. Це, в свою чергу, викликає незадоволення країн, розташованих на відстані від основних міграційних потоків. В першу чергу міграційними квотами незадоволені країни «вишеградської групи»: Польща, Угорщина, Словаччина і Чехія.
«Міграційний криза не завершилася, хоча приплив біженців з Сирії тимчасово скоротився. Але безліч нелегалів і трудових мігрантів вже опинилися на території ЄС. Брюссель намагається добитися того, щоб усі країни ЄС несли солідарну відповідальність за їх розподіл, але ці зусилля стикаються із запеклим опором», — пояснив в інтерв’ю RT доцент кафедри інтеграційних процесів МДІМВ Олександр Тэвдой-Бурмули.
На його думку, така пильна увага європейського керівництва до питань міграції небезпідставно: не можна виключати, що у разі нового конфлікту на Близькому Сході та в Північній Африці в Європу знову потягнуться мільйони нелегалів.
«Цю проблему не можна вирішити лише посиливши оборону — вона вимагає іншого інструментарію в області інтеграції та соціальної регіональної політики», — підкреслив Тэвдой-Бурмули.
Зберігаються також певні труднощі економічного характеру: наслідки боргової кризи єврозони, що почався в 2010 році, до цих пір дають про себе знати, існують і системні проблеми, відзначають експерти.
«Європа не вийшла зі світової економічної кризи. Невідомо, яким чином далі будуть існувати єврозона і європейська валюта. Крім того, існують серйозні проблеми в цій сфері у Греції, Італії і низки інших країн», — пояснив в інтерв’ю RT завідувач сектором регіональних проблем та конфліктів ІСЕМВ імені Примакова РАН Костянтин Воронов.
«Баланс сил змінюється»
Не менш важливі питання геополітичної та геостратегічної порядку, позначені в останньому блоці порядку денного саміту, підкреслюють фахівці.
За словами Костянтина Воронова, питання про місце ЄС у мінливому світі невипадково привертає увагу європейських політиків.
«Ця дискусія відкрита, так як всі розуміють, що баланс сил на світовій арені дійсно змінюється, змінюються і відносини між найбільшими гравцями — Сполученими Штатами, Росією, Китаєм і Євросоюзом», — змалював ситуацію експерт.
Як вважає Олександр Тэвдой-Бурмули, Європейський союз вперше відчув невпевненість у стабільності колишньої системи відносин після початку військового конфлікту на сході України, але тривога посилилася, коли президентом США став Дональд Трамп.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав резолюцію палати представників конгресу США, в якій вони закликали припинити…
Його адміністрація вже не раз вступала у відкрите протистояння з європейськими партнерами. Так, в Брюсселі були незадоволені рішенням Білого дому вийти в односторонньому порядку з ядерної угоди з Іраном. При цьому Вашингтон звинуватив Тегеран у порушення її умов, незважаючи на те, що експерти МАГАТЕ не раз повідомляли, що ІРІ дотримується правил. Цей демарш США дорого обійшовся Європі: під загрозою зриву опинилися багатомільярдні контракти з ісламською республікою, а також постачання іранських енергоносіїв на європейський ринок.
Напередодні зустрічі в Румунії, 8 травня, Тегеран повідомив, що припиняє виконувати ряд зобов’язань по СВПД. Як заявив президент ІРІ Хасан Рухани, у Європи буде 60 днів на переговори по цій темі.
Очікується, що іранський ультиматум також стане однією з центральних тем неформального саміту в Сібіу.
«Ми оцінюємо в даний час заява Ірану, потім піде наша реакція. Це питання буде обговорюватися і на саміті в Сібіу, і на засіданні Ради ЄС в Брюсселі», — наводить ТАСС слова європейського дипломатичного джерела.
Між тим ядерну угоду з Іраном вже підтримали Франція і Китай. На їхню думку, ІРІ виконує свої зобов’язання.
Варто нагадати, що сценарій, схожий з іранським, ледь не реалізувався у випадку з російсько-німецьким проектом газопроводу «Північний потік — 2», проте цього разу лідери ЄС жорстко відповіли на погрози Вашингтона ввести санкції проти європейських компаній, зайнятих в будівництві.
«Зараз склалася нова для Європи ситуація: з одного боку, тривожні події на східному напрямку, а з іншого — переоцінка відносин з США, — пояснив Тэвдой-Бурмули. — Дональд Трамп дуже багато чого вимагає від Європи, але абсолютно не готовий вникати в її проблеми, він веде себе по відношенню до європейських партнерів дуже двозначно. І в цій ситуації Європа повинна консолідуватися».
Але домогтися єдності в даний момент вельми непросто, вважають аналітики. За словами Костянтина Воронова, сьогодні європейські країни не можуть продемонструвати єдність поглядів ні по одному питанню, а євроскептицизм продовжує набирати популярність.
«Важливі питання не вирішуються на самітах такого роду. Звичайно, будуть розроблені стратегічні плани для того, щоб зробити хорошу міну при поганій грі. Однак ніяких проривних рішень прийнято не буде. Набір довгострокових стратегій — це набір довгострокових побажань, з якими всі країни згодні на словах, але не завжди можуть реалізувати. У результаті проблеми Євросоюзу не вирішуються, а в ряді випадків тільки загострюються», — підсумував Дослідник.
Thanks!
Our editors are notified.