«Громадяни повинні знати, як витрачаються їхні гроші»: голова Рахункової палати Олексій Кудрін про нові методи аудиту

Рахункова палата Росії у своїй роботі має намір активно впроваджувати цифровізацію і просувати програми по відкриттю даних. Простіше кажучи, «громадяни повинні знати, як витрачаються їхні гроші». Про це в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях конгресу ИНТОСАИ розповів голова російської організації фінансового контролю Олексій Кудрін.

— Олексій Леонідович, ми з вами розмовляємо на полях конгресу Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (ИНТОСАИ), де в цьому році Рахункова палата Росії стала головою організації вищих органів аудиту, а ви — її президентом. Які ключові цілі ви ставите для себе на наступні три роки — на час головування в організації?

— ИНТОСАИ — це міжнародна організація, куди входять керівники практично всіх рахункових палат. За масштабом це друга після організація ООН. Вона неполітична, тому всі країни готові брати в ній участь — і активно беруть участь. Тут, на форумі, присутні представники 169 держав — це найбільш представницький конгрес за всю історію.

Зараз на перший план виходить не просто фінансовий аудит — те, що ми називаємо «аудит відповідності», коли ми підтверджуємо, що вся документація достовірна. На перший план виходять питання ефективності та результативності тих засобів і тих програм, які приймаються. Тому не всі країни зуміли перейти на новий рівень. Ми півроку готували доповідь про стратегічні підходи до аудиту якраз за результатами моніторингу національних цілей сталого розвитку, які проголосила ООН.

Ще одне завдання — це виклики технологічної революції. Аудит стає цифровим, і аудитори — найбільш ризикова група, тому що їх швидше скорочують і замінюють алгоритмами або машинами. Але підвищується роль аналітиків — фахівців, які вміють аналізувати, створювати моделі аналізу на основі великих даних. Відповідно, це ми повинні підвищувати компетенції. Ми пропонуємо цілий ряд нових форматів: онлайн-курси, обмін думками, бази кращих практик, які стануть доступні всім аудиторам у всьому світі. Ну і звичайно, відкриті дані.

Відкриті дані — це коли держави нарешті починають викладати цілий ряд даних і статистику. У нас в Росії дуже багато відомчої статистики, але вона закрита. Ми, загалом-то, не в перших рядах за відкритими даними. Тому Рахункова палата хоче просувати програми відкритих даних. Тому що в кінцевому рахунку громадяни повинні знати, як витрачаються їхні гроші.

— Ви щойно згадали впровадження цифрових технологій. А яким чином вони можуть допомогти у роботі федеральних аудиторів?

— Нові технології переводять багато рутинної паперової роботи в електронний, автоматизований вид. Тепер потрібні аналітики, які вміють створювати ці програми, вміють їх аналізувати, зіставляти цифрові і якісні дані. Розширюється кількість методів, які ми будемо використовувати. Наприклад, стає обов’язковим для нашої Рахункової палати аналіз не просто даних, зіставлення не тільки з фактом, але й з кращими моделями, або зразками, з якимись еталонами. Використання опитування населення, опитування професіоналів — тобто різними шляхами ми накопичуємо оцінки, які нам вказують на наявність або відсутність проблеми. Це називається ризик-орієнтований підхід. Тому ми швидше вийдемо на порушення. І взагалі-то сьогодні втекти вже комусь складніше.

— Хотілося б поговорити з вами трохи і про російській економіці. Нещодавно Центробанк і Мінекономрозвитку знизили прогнози зростання ВВП країни. При цьому ви, як відомо, часто дотримуєтеся більш стриманої оцінки, ніж ЦП і Мінекономрозвитку. На скільки, за вашим прогнозом, економіка Росії виросте в 2019 і 2020 роках? Як ви вважаєте, які основні чинники зараз впливають на темпи зростання ВВП Росії? Коли і за яких обставин можливе прискорення зростання ВВП?

— Сподіваюся, у нас буде зростання. Якщо не станеться світова криза, то у нас буде невелике зростання. У цьому році він буде близько 1%, може, трошки більше. Звичайно, 1% не дає навіть достатнього зростання реальних доходів населення. У першій половині цього року було зниження реальних доходів населення, тобто рівень життя знижувався. Зрозуміло, що не у всіх, але в середньому у окремих груп він все-таки знижується.

26 серпня Володимир Путін на нараді з економічних питань заявив про повільному зростанні реальних доходів населення. За його словами,…

Потрібно проводити реформи, бо треба прискорювати зростання продуктивності у країні. У нас дуже погано зі зростанням трудових ресурсів. Скорочується навіть працездатна частина населення. Це означає, що потрібно вкладати в технології, методи управління, організацію, логістику, здешевлення транспортних витрат, цифровізацію економіки. Якщо ми цього не зробимо, то у нас зростання не піде вище 2% або 3%. У нас масштаб цього руху поки що недостатній.

— Багато хто розраховує на нацпроекти.На 2020-2022 роки уряд виділить 7 трлн рублів.

— Нацпроекти дійсно вирішують окремі завдання. Я навіть назвав недавно це еволюційним зростанням, але не проривним. От поки не виходить взяти нову планку. Тобто це хороші, правильні заходи, вони покращують ситуацію в якихось галузях. Але поки що не впливають в цілому на економіку так, як хотілося б. Ось чому я трохи все так критично висловлююся. Маючи на увазі, що треба звернути на це увагу. Це не позиція, що ось, нічого не вийде. Ні, це позиція — давайте звернемо на це увагу, щоб рушити далі.

— Представники влади та експертного співтовариства відзначають помітне зниження зростання споживчих цін в країні. У серпні Росстат вперше за два роки зафіксував дефляцію. За оцінкою ЦБ і Минэка, вже до кінця року інфляція може опуститися нижче 4%. Ось тільки багато експертів вважають, що низька інфляція — це швидше погано, ніж добре для економіки. Як ви зараз оцінюєте інфляційну ситуацію?

— Це непросте питання. У нас є таке поняття — мета по інфляції, яку поставив Центробанк. Він як раз і повинен її дотримуватися. Ця мета зараз близько 4% і визнана оптимальною величиною для нашої економіки.

Коли в цілому середній темп зростання невисокий і коли ми трохи йдемо на зниження інфляції — припустимо, з 4% на 3%, то дійсно цей період скоріше стримує зростання.

Зрештою нам потрібно і 3% і 2%, але на постійній основі, вміло витримуючи цей рівень. Але в даний момент це передчасно. І в цьому сенсі я думаю, що Центральний банк спокійно утримає 4% або плюс-мінус невелику величину.

А ось сезонне зниження, у серпні — це, взагалі-то, має бути кожен рік, по ідеї. Тобто коли у нас новий урожай — зазвичай він як раз і знижує загальну інфляцію.