«Я повинна була відвоювати брата»: сестра Павла Устинова про його службу в Росгвардии, протестах і рішення суду

Економіка

Протести проти винесеного Павлу Устинову вироку стали реакцією на несправедливість. Таку думку в інтерв’ю RT висловила сестра актора Юлія Устінова. Дівчина також розповіла про його строковій службі у Росгвардии і події, які передували затриманню. За словами Юлії, після оголошення вироку братові вона вирішила докласти всі зусилля, щоб домогтися його звільнення, але не очікувала такої громадської підтримки.

«Я должна была отвоевать брата»: сестра Павла Устинова о его службе в Росгвардии, протестах и решении суда

— На скільки ви старше брата?

— У нас з ним дев’ять років різниці.

— Як дитинство проходило? Якісь історії пам’ятаєте?

— Він народився самим гарненьким. Все їм захоплювалися. Він ріс енергійним хлопчиком, проблем з ним не було. З ним було багато історій. Як він в 2,5—3 роки тікав від нас, а ми його шукали… змусив нас понервувати.

Я їх і ростила всіх трьох, і виховувала, тому що батьки на роботі були. Панькалася з ними. І гуляли ми разом завжди, у відпустку теж їздили всі разом. Паша навчався добре завжди. Його цікавили і комп’ютери, він сидів у програмах всяких, грав як звичайний хлопчисько. У дворі з усіма дружив.

Актор Павло Устинов залишив слідчий ізолятор. Раніше Мосміськсуд відпустив Устинова, засудженого на 3,5 роки за застосування насильства до…

— Ким він хотів стати в дитинстві?

— Він ким хотів стати до акторства… паркурщиком. Він любив стрибати з гаражів в кучугури. Потім все це переросло. Він якось сходив в театр, і йому сподобалося.

— Скільки йому було років?

— Він був у восьмому класі. У нас в школі був театральний гурток, і він ходив в Будинок творчості. До 11-го класу він точно визначився і сказав мамі: «Я буду поступати на актора». І ось вони приїхали в Москву.

Читайте также:
Експерт оцінив розрахунок «Нафтогазом» цін транзиту російського газу

Не знаю, яким дивом, але вони знайшли Шенталинского, надійшли до нього як до художнього керівника. Він взяв під своє крило весь курс. Потім я приїжджала в гості, ми ходили на його відкриті уроки, по курсам всі заліки його дивилася, знімала. Потім вони переїхали до Райкіна.

— А брат брав участь у його виставах?

— Великих ролей, якщо чесно, я не знаю, але вистав у них було багато. Вони з одногрупниками виступали, в Останкіно ходили, були всякі заходи. Суспільно-культурна діяльність у них завжди бурхливо розвивалася.

— Яким спортом він займався?

— Він закінчив школу хореографії, в дитинстві ми його віддали на танці, і йому сподобалося. Він дуже пластичний, гнучкий, досі може спокійно на шпагат сісти. На будь — хоч поперечний, хоч поздовжній. Щоб яким-небудь спортом (як деякі думають, що тхеквондо) — ні, він таким не займався. Те, що він пише, — це щоб його на кастинги брали.

«Я должна была отвоевать брата»: сестра Павла Устинова о его службе в Росгвардии, протестах и решении суда

— Після школи він пішов в армію?

— Ні, його призвали після закінчення інституту.

— Що розповідав про службу?

— В армію він хотів сходити. Тому що відслужив рік — і далі не турбуєшся, на роботу можна спокійно влаштовуватися. Тому прийшла повістка, він здав, що треба, і його взяли.

Визначили в Росгвардию. Ніхто цього не очікував, тому що інший наш брат взагалі в іншу сторону пішов з армії. Йому подобалося там, він дзвонив, ми до нього їздили. Цілком спокійно служив. Так, були свої труднощі, але в основному він не скаржився.

Читайте также:
Супутні втрати: як торгові мита США відбилися на американських компаніях в КНР

— Їх перекидали з частини в частину?

— Ні, вони були в Софрине, так там і служили. Їх вивозили на чемпіонат світу з футболу, коли він був, ставили на охорону громадського порядку, але не в оточення.

— У Павла не було думок залишитися служити?

— Він хотів спочатку, навіть влаштовувався в УВС співробітником ППС працювати. Він вже все здав, залишилося тільки принести документи, як його в один момент перещелкнуло, і він каже: «Я не хочу. Просто не хочу, і все. Піду в актори».

Тверський суд Москви засудив до 3,5 року колонії загального режиму Павла Устинова за застосування насильства по відношенню до омонівцю під час…

— В день затримання ви ж розмовляли з Павлом? Що він там робив?

— Насправді він прийшов туди на зустріч з одним. Той йому подзвонив і сказав, мовляв, знайшов тобі непоганий підробіток. Він хотів ще щось з приводу акторства запропонувати. Паша поїхав, щоб обговорити. Вони домовилися про зустріч. Друг приїхав пізніше, і вже потім, коли Павлика затримали, він йому дзвонив, а Паша трубку не міг брати.

— Після вироку ви думали, що це можна якось виправити?

— Була невелика надія, що раптом дадуть умовно. Але, коли суддя сказала, що 3,5 роки, я загорілася войовничістю. Я вирішила, що не заспокоюся, поки він звідти не вийде. Серйозно. Я домагалася все. Була проведена дуже велика робота. Я домагалася того, щоб знайти докази, експертизу ми зробили. Я повинна була відвоювати свого брата у цього неправосуддя.

Читайте также:
В НБУ назвали негативні чинники інфляції в липні

— Потім піднялася громадськість, стартував флешмоб, люди стали виходити з пікетами. Ви знали, що так буде?

— Ні. Я тільки у вівторок вранці про це дізналася. Мені почали скидати відеоролики. «Юля, ти бачила?» — мені кидають, і я дивлюся: Олександр Паль, потім Райкін. Я сиджу в шоці, вранці 1200 публікацій. Все кидають і кидають, а там Галкін. Нічого собі!

— З чим ви це пов’язуєте?

— Думаю, вони всі в мережі бачили, природно, зв’язалися — і понеслося. Ця ланцюжок, мабуть, із солідарності один з одним почалася. Коли подивилися, що це маячня — давати людині 3,5 року, якщо чітко і ясно видно, що нічого тут немає. І понеслося.

Я була в шоці. Мені хотілося Павлику розповісти, а я не можу. Я написала йому листа в СІЗО: «Паша, тут таке твориться!» І лист було тільки сьогодні (20 вересня. — RT) доставлено. Він навіть не встиг його прочитати.

Коли адвокати розповіли йому про це, він не міг зрозуміти, що відбувається: чому так швидко, чому всі актори за нього, чому піднялася громадськість. І не тільки за нього — за інших арештантів. Він в повному подиві.

— Як ви думаєте, чому почалася така реакція суспільства?

— Думаю, це збиралося… Коли почалася справжня несправедливість, коли всі факти є факти, є факти невинності, а вони все одно наполягають на своєму. Добило найбільше, коли не стали дивитися відео, доводить, що все було не так, як кажуть потерпілі, і не так, як каже прокурор.

Читайте также:
Китайське прикриття: чому США не поспішають продовжувати СНО-III

— Як це пояснювали?

— Прокурор сказала, що вони не взяли навіть показання свідків. У вироку для них це не показник його невинності. Ну як так? Вони розходяться в думці: один говорить, що в телефоні Паша був, інший — дзвонив. Ну вибачте. Кожен з різних ракурсів бачив його. Тим більше, що ніхто ж не знав, що цілеспрямовано до цього хлопця підуть.

Він нічого не кричав, нічого не робив. Ось це головне. Вони не взяли це до уваги. І відео те ж саме: «Навіщо нам дивитися це відео з інших ракурсів? Адже там все зрозуміло».

Що значить «все зрозуміло»? Саме адвокат і наполягав: «Подивіться! Там 10-20 секунд до самого затримання». Що не було від нього криків, не було залучення ЗМІ або громадськості. Немає — і все!

— Як вдома готувалися до того, що Павло вийде?

— Так, розуміли. Але все одно були сумніви. Як готувалися? Найбільше його чекають діти. Племінники весь цей час чекали, що Паша прийде. На кожен дзвінок, вони бігли до дверей і чекали Пашу. Вдома тато його сильно чекає, тому що вони не бачилися досить довго, з 5 серпня. Друзі чекають його. Цей день ми проведемо в колі сім’ї.

Source
Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.