Українська партія «Опозиційна платформа — За життя» виступає за скасування закону про декомунізацію. Про це повідомив голова київської обласної організації цієї політичної сили Сергій Боголюбов. Заява політика прозвучала на тлі акції «Безсмертний полк», яка зібрала сотні тисяч людей в ряді українських міст. Незважаючи на діючу в країні заборона на демонстрацію радянської символіки, учасники походів пронесли червоні прапори і прикрасили одяг георгіївськими стрічками. На думку експертів, процес декомунізації не отримав широкої підтримки українського населення. Однак поки що в опозиції немає шансів на скасування закону, оскільки обраний президент України Володимир Зеленський продовжує ідеологічний курс Петра Порошенка, відзначають аналітики.
Голова київської обласної організації партії «Опозиційна платформа — За життя» Сергій Боголюбов закликав владу України скасувати «злочинний» закон про декомунізацію, який забороняє публічну демонстрацію радянської символіки.
«Ми зберігаємо ордена дідів, є там і георгіївські стрічки. Це дає нам нашу історію, пам’ять про те, що наші діди і прадіди наближали перемогу над нацизмом ціною свого життя. Ми закликаємо до відповідальності за нашу історію і нашу спадщину», — повідомив політик в ефірі телеканалу NewsOne.
Заява Боголюбова прозвучала на тлі пройшла на Україні акції «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (аналог «Безсмертного полку». — RT), в якій взяли участь сотні тисяч людей. Вона відбулася 9 травня у містах-героях Києві, Одесі, а також у Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Житомирі, Чернігові, Чернівцях, Мелітополі, Сумах та інших.
В ході святкування Дня Перемоги на Україні МВС країни завело щонайменше п’ять кримінальних справ і 13 адміністративних за використання…
Частина громадян, які пройшли вулицями з портретами учасників Великої Вітчизняної війни (ВВВ), не побоялися надіти радянські пілотки, пронести червоні прапори і прикрасити одяг георгіївськими стрічками. Ця символіка порушує закон про декомунізацію, який діє на Україні останні чотири роки.
Поліція не перешкоджала хода колон, але і не залишила без уваги носіння забороненої атрибутики. За даними МВС, було складено 13 адміністративних протоколів та порушено п’ять кримінальних справ за фактами демонстрації символіки.
Також не обійшлося без арештів. Як повідомляють українські ЗМІ, правоохоронці затримали в Києві літню жінку у формі Червоної армії, а також директора Інституту правової політики і соціального захисту Бережну Олену, яка одягла футболку в кольорах георгіївської стрічки. Вона є матір’ю загиблого в автокатастрофі екс-депутата Верховної ради (ВР) Ірини Бережної.
Війна з «тоталітарною спадщиною»
Закон про декомунізацію — об’єднує назва пакету чотирьох правових актів, підписаних президентом Петром Порошенком 15 травня 2015 року. Вони включали в себе комплекс заходів по боротьбі з тоталітарною спадщиною».
Мова йде про таких законах: «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їх символіки», «Про правовий статус і пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».
Одна з найважливіших заходів закону про декомунізацію — заборона на пропаганду комуністичної і нацистської символіки. Примітно, що в документах не згадується атрибутика СС, СД (спецслужба НСДАП) і гестапо. Більш того, ветерани ОУН-УПА*, які співпрацювали з гітлерівцями, отримали статус борців за незалежність України.
Закон про декомунізацію ввів «кримінальну відповідальність для громадян, «відкрито виражають комуністичні погляди і заперечують злочини комуністичного тоталітарного режиму». Наприклад, за виконання «Інтернаціоналу» (про гімн НСДАП в законі нічого не говориться. — RT) громадянин може бути засуджений на термін до десяти років.
Пропозицію міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про відповіді на акцію «Безсмертний полк» в раді федерації РФ назвали дивним і…
Також декомунізація передбачає масове перейменування міст і сіл, назви яких нагадують про часи СРСР. На карті України з’явилися Дніпро (колишній Дніпропетровськ), Кропивницький (Кіровоград), Торецк (Дзержинськ), Бахмут (Артемівськ), Графське (Перше Радянське), Горишние Плавні (Комсомольськ).
Київська влада перейменували десятки населених пунктів в Криму, замінивши «комуністичні» назви на топоніми з кримсько-татарської мови (Радянський — Ічкі, Красногвардійське — Курман, Жовтень — Бай-Кончек).
Зміна назв торкнулася і підприємств. Так, належав Порошенко завод «Ленінська кузня» став «Кузнею на Рибальському». У квітні 2019 року в рамках декомунізації в Миколаєві навіть поміняли назву хліба «Стахановський» на «Галицький».
Хвиля перейменувань торкнулася деякі вулиці українських міст. У 2016 році проспект Маршала Жукова у Харкові було перейменовано на проспект Петра Григоренка (учасник ВВВ, генерал-майор Збройних сил СРСР, відомий радянський дисидент. — RT). Однак 9 травня 2019 року мер Харкова Геннадій Кернес після покладання вінків на меморіалі Слави заявив, що мешканці міста просять повернути проспекту «історична назва». За його словами, «ім’я Григоренко буде увічнено на інший гарній вулиці».
У тому ж 2016 році Київська рада постановила перейменувати Московський проспект на проспект Степана Бандери, а примикає до нього проспект Генерала Ватутіна — на честь Романа Шухевича.
Проти рішення столичної влади виступили польські та ізраїльські політики, а також місцеві правозахисники. Зокрема, за позовом «Антифашистської правозахисної ліги» і «Єврейської правозахисної групи» Окружний адміністративний суд Києва заблокував постанову про перейменування проспекту Генерала Ватутіна.
Крім перейменувань, закон про декомунізацію передбачає знищення пам’ятників радянської епохи, що нагадують про «тоталітарного минулого». У 2017 році з українських населених пунктів зникли практично всі монументи, присвячені Володимиру Леніну. Їх демонтажем керували як чиновники, так і націоналісти без відома міської влади.
«Не молодший брат»
Петро Порошенко вважає, що прийняття закону про декомунізацію одним з досягнень свого правління. У листопаді 2018 року він заявив, що цей крок дозволив стерти «імена катів народу з карти України» та прибрати «їх ідолів». На думку президента, до «майдану» «Україна виглядала, немов ілюстрація до підручника з історії КПРС».
«Ми деколонизировали колективну пам’ять. Впали імперські концепти «єдиного народу» або «загальної історії». Україна більше не «молодший брат». Величезну роль у цьому відіграла політика декомунізації», — написав український лідер в Twitter в грудні минулого року.
Опитані RT експерти вважають, що закон про декомунізацію був покликаний підвищити легітимність влади Порошенко і відволікти увагу суспільства від важкої соціально-економічної ситуації. Однак процес «прощання з тоталітарним минулим» не отримав широкої народної підтримки. Про це красномовно свідчать активну участь українців в акції «Безсмертний полк» і катастрофічний для Порошенка результат на президентських виборах.
«Українська влада домоглася того, що вони фактично поглумилися над своєю історією, викресливши з неї досягнення радянського періоду, а заодно — громадян, які інакше відносяться до СРСР і шанують пам’ять про подвиг Червоної армії у ВВВ. Крім того, процес декомунізації фактично поставив під великий сумнів існування України в її нинішніх кордонах», — зазначив у бесіді з RT директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко.
На думку експерта, участь сотень тисяч українців в акції «Безсмертний полк» і носіння забороненої радянської символіки — своєрідний протест проти закону про декомунізацію і політики київської влади.
У свою чергу, президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко констатував у розмові з RT, що в найближчі роки розкол між українською владою і суспільством буде зберігатися. Як вважає експерт, риторика обраного глави держави Володимира Зеленського не дозволяє сподіватися на зміну закону про декомунізацію та офіційного формату святкування Дня Перемоги.
9 травня переможець президентських перегонів відвідав могилу свого діда Семена Зеленського, учасника ВВВ. За словами колишнього шоумена, неприпустимо принижувати «внесок українців у перемогу над нацистською Німеччиною. 9 травня, як вважає Зеленський, має стати Днем подяки.
«Шансів на скасування закону про декомунізацію, незважаючи на всю його абсурдність, немає. До перевиборів у Раду Зеленському і вже тим більше опозиції буде дуже важко провести через парламент будь-який закон. Майбутній президент озвучує ті ж по суті політичні тези, що і Порошенко, зберігаючи наступність у плані ідеології», — резюмував Іщенко.
* «Українська повстанська армія» (УПА) — українська організація, визнана екстремістською і заборонена на території Росії (рішення Верховного суду РФ від 17.11.2014).
Thanks!
Our editors are notified.