Як у старовину моряки «добували» прісну воду на кораблі

Вода в морі солона і не придатна для пиття. Тут же постає логічне питання про те, звідки матроси на вітрильних кораблях діставали прісну воду. Адже в старовину подорож через океан займало довгі місяці шляху. Залишитися без води в такій ситуації було не можна, адже це вірна погибель для всіх членів екіпажу. У теж час, абсолютно очевидно, що не можна взяти з собою води навіть на кілька десятків чоловік на невеликий корабель.

Питво на кораблі – цінний ресурс. |Фото: yandex.ru.

Найбільша іронія в море в тому, що навколо мільйони, мільярди тонн води і вся вона абсолютно не придатна для пиття і готування. Звідси виникає логічне запитання про те, як в епоху Великих географічних відкриттів люди справлялися з жагою посеред океану під час багатомісячного подорожі. Цілком очевидно, що на судні були деякі запаси, проте так само очевидно, що їх не вистачить на всю подорож. Як вирішувалася проблема постачання прісною водою членів екіпажу?

Частково питання вирішувалося алкоголем. |Фото: nalivochki.ru.

Прісна вода на кораблі довгий час була дефіцитною предметом. З цієї причини її витрата завжди нормувався і контролювався найсуворішим чином. Використовувати воду можна було тільки для пиття, рідше – готування і важливих медично-санітарних операцій. На кожному судні був запас прісної води, який тримався в дерев’яних бочках, розташованих на самому дні трюму.

Цікавий факт: бочки з водою (як і всі інші вантажі) команда постійно переміщатися, щоб судна не змістився центру тяжіння. Це було необхідно для того, щоб не з’явилися зайві проблеми в управлінні.

Витрата всіх рідин завжди під суворим контролем. |Фото: mail.urod.ru.

Проблема з запасами була не тільки в тому, що вони скінчились, але також в тому, що вода в бочках псується. Для того, щоб цього не відбувалося, ще до відкриття мікробної теорії люди додумалися додавати у воду трохи спирту або ж поміщали туди срібло. Правда, у срібла був побічний ефект. Після тривалого перебування у воді така вода ставала причиною тимчасового почервоніння шкіри. Неприємно, але терпимо.

Солонина і галети – основа раціону. |Фото: lastday.club.

Поповнювалися запаси води на кораблі при першій можливості. Найчастіше від природніх джерел на березі. Струмки і прісні водойми завжди відзначалися на картах і були важливим критерієм при складанні маршруту руху. Крім того, люди досить рано навчилися опріснювати воду, знижуючи в морській воді кількість содержимых солей. У старовину методи опріснення були недосконалі, проте деяка кількість прісної води все-таки виходило зробити прямо в море на кораблі.

Для господарських цілей – солона вода. ¦Фото: yandex.ru.

Крім цього, «водний питання» вирішувалося тим, що на кораблі практично не готували на воді. У більшості випадків матроси їли хліб, галети, солонину, горіхи, а також фрукти і овочі. Для вирішення господарсько-побутових питань на судні (миття підлог, прання одягу, водні процедури тощо) використовувалася морська вода. Нарешті, прісну воду можна було збирати під час дощу за допомогою спеціальних пристосувань, які команда розгортала на палубі.

Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Тоді читай про те, чому з борту корабля періодично б’є фонтаном вода і навіщо потрібні такі отвори.