Обрані депутати Верховної ради влаштували словесну перепалку з-за висловлювання одного з парламентаріїв російською мовою. Його звинуватили в порушенні закону, ухваленого наприкінці президентства Петра Порошенка, і пригрозили відключити мікрофон. Нинішній український лідер Володимир Зеленський раніше заявляв про намір перевірити цей нормативний акт на відповідність Конституції країни. Втім, аналітики відзначають, що зараз риторика Києва змінилася: радник глави держави заявив, що документ не потребує фундаментального перегляду. На думку експертів, мовне питання стане однією з тем, які можуть послужити основою розколу в новому скликанні Ради.
Обрані депутати Верховної ради влаштували словесну перепалку з-за російської мови. Приводом для цього став виступ співголови партії «Опозиційна платформа — За життя» Вадима Рабиновича в ході засідання підготовчої депутатської групи.
Він звернувся до парламенту російською мовою, після чого депутат від партії «Європейська солідарність» Ірина Геращенко зупинила його і закликала виступати українською, оскільки в країні діє закон про державну мову.
Нагадаємо, наприкінці свого президентства екс-лідер України Петро Порошенко підписав закон про державну мову, який передбачає використання української мови як офіційної в державних органах і громадських організаціях.
Після висловлювання Рабиновича російською та наступного за цим зауваження Геращенко слово взяв голова президентської партії «Слуга народу» і голова депутатської групи Дмитро Разумков. Він підтримав Геращенко і висловив думку, що парламентаріям слід говорити по-українськи.
«Мовою роботи Верховної ради, її органів і посадових осіб є державна мова», — сказав Разумков.
Він також звернувся з проханням до всіх діючим і майбутнім народним депутатам, щоб вони не порушували регламент Верховної ради.
«Якщо ми будемо і далі порушуватиме регламент, я буду змушений просити апарат вимикати мікрофон», — уклав Разумков.
На думку Рабіновича, він не порушив закон своїм висловлюванням. Представник партії «Опозиційна платформа — За життя» сказав, що «його виборці говорять російською мовою», а згаданий іншими парламентарями регламент стосується лише Верховної ради.
«Ми з вами ще не Верховна рада», — сказав Рабинович і попросив надати йому перекладача. Зазначимо, що це прохання не було виконано.
Політолог Юрій Світел у бесіді з RT висловив думку, що в новому українському парламенті вже формується лінія розколу, яка торкнеться багатьох питань.
«Коли виступає представник опозиційної сили, то в даному випадку одне із завдань більшості — зробити цю фракцію маргінальної, загнати її в кут і не давати ніякого впливу. Тут характерний приклад, думаю, такі атаки будуть продовжуватися. Враховуючи наявність більшості голосів в партії президента, вони можуть диктувати свої умови», — вважає Світел.
«Буде певне пом’якшення»
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» діє на Україні з 16 липня 2019 року. Крім використання української мови в держструктурах, також передбачається збільшити частку україномовних передач на телебаченні і радіо, інтернет-видання і друковані ЗМІ зобов’язані мати український варіант. У російському МЗС цей документ назвали таким, що суперечить міжнародним нормам.
Як заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров, закон передбачає винятки для англійської та інших мов ЄС: «це означає, що єдиний об’єкт атаки — це російська мова, якою говорить переважна більшість громадян України, а для багатьох він рідний».
Напередодні свого обрання президент Володимир Зеленський говорив про плани перевірити цей документ на предмет дотримання прав та інтересів громадян. Як зазначив український лідер, закон став заручником політичної риторики», оскільки документ розглядали під час виборчого циклу.
«Моя принципова позиція — держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборонами і покараннями, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення», — сказав в квітні Зеленський.
На проблему законодавчого використання української мови також звернули увагу в ОБСЄ. Як вважає верховний комісар ОБСЄ у справах нацменшин Ламберто Заньєр, президент України демонструє готовність до діалогу про статус російської мови в країні.
Віце-прем’єр України Павло Розенко пригрозив новому керівництву країни черговим «госпереворотом», якщо влада наважиться скасувати закон…
«Є ознаки цього: наприклад, на це вказує інавгураційна промова президента Зеленського. Справа в тому, що він говорив наполовину українською, наполовину російською. Він також згадав, що мова — це фактор, який повинен об’єднувати суспільство, а не розділяти його… Таким чином, є всі підстави для обговорення подальших дій. Я очікую відкритості для обговорення цих питань», — наводить РІА Новини висловлювання Зиньера, зроблена ним в кінці липня.
Разом з тим у серпні радник президента України і обраний депутат Верховної ради Микита Потураєв заявив, що закон про державну мову не потребує фундаментального перегляду.
«Ми не бачимо підстав для перегляду квот на загальнонаціональних, розважальних каналах. Ми не бачимо підстав для перегляду квот на радіо. Я взагалі не бачу підстав для перегляду фундаментальних положень закону про функціонування державної мови», — сказав Потураєв.
Політолог і економіст Олександр Дудчак в бесіді з RT припустив, що новій українській владі слід було б продемонструвати більш лояльне ставлення до російської мови. Разом з тим експерт припустив, що деякі зміни в цій сфері все ж таки відбудуться.
«Буде певне пом’якшення, недостатня для того, щоб говорити про серйозні зміни, але в порівнянні з тим жахом, який був протягом п’яти років, хоча б будуть проблиски здорового глузду. Поки нова влада, яка здатна повністю формувати уряд і поставити на ключові посади своїх людей, не виконує того, що від неї чекали», — сказав Дудчак.
Він звернув увагу, що представники команди Зеленського останнім часом неодноразово заявляли, що немає потреби переглядати закон. Однак сам політолог вважає, що питання мови впливає на багато сфер життя на Україні.
«Мовна проблема впливає на рівень життя, зрештою. Від цього багато чого залежить. Це одна з причин того, що люди виїжджають з країни, і Донбас без вирішення цієї проблеми жодним чином не реінтегрувати», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.