Сполучені Штати продовжать чинити тиск на Тегеран. Про це заявив держсекретар Майкл Помпео, коментуючи рішення Вашингтона прибрати виключення з введеного в минулому році нафтового ембарго. Рішення означає, що заборона на імпорт іранського палива торкнеться всіх країн. Як відзначають експерти, тиск Білого дому на ісламську республіку навряд чи призведе до зміни її політики або зміни влади в Тегерані. У той же час США ризикують погіршити відносини з рядом союзників, вважають аналітики.
США мають намір посилювати тиск на Іран до тих пір, поки Тегеран не виконає вимоги Вашингтона. Про це в понеділок заявив на брифінгу для журналістів держсекретар США Майкл Помпео. Він повідомив, що Вашингтон не планує на початку травня продовжувати режим винятків з нафтового ембарго відносно ісламської республіки.
За його словами, «максимум тиску, що чиниться на Іран, означає максимум тиску».
Помпео звинуватив Іран у прагненні обзавестися ядерною зброєю, затримання американських громадян, спонсорування тероризму і випробування балістичних ракет. У свою чергу, прес-секретар Білого дому Сара Сандерс заявила, що новий підхід до антииранским санкцій — без виключень з них для третіх країн — покликаний покінчити з «шкідливим поведінкою» режиму в Тегерані.
Звести до нуля
У листопаді минулого року Сполучені Штати в рамках повернення до санкційної політики, пов’язаної з ядерною програмою Ірану, ввели обмежувальні заходи проти експорту іранської нафти. Однак тоді для восьми покупців чорного золота (Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Туреччини, Італії та Греції) були введені тимчасові винятки з санкцій — на півроку, до 2 травня 2019-го.
У понеділок, 22 квітня, світові ціни на нафту вперше за півроку перевищили позначку $74 за барель. Інвестори побоюються повного…
Повернення до обмежень на експорт іранської нафти був пов’язаний з виходом США з Спільного всеосяжного плану дій 2015 року. Ця ядерна угода, яку з Тегераном уклали Вашингтон, Москва, Пекін, Берлін, Париж і Лондон, передбачала відмова від обмежувальних заходів проти Ірану в обмін на відмову від розробки ядерної програми.
Анонсована 22 квітня адміністрацією Трампа скасування винятків з режиму санкцій означає введення повної заборони на експорт нафти з Ірану з боку США. Покупці іранського “чорного золота”, раніше користувалися послабленнями з боку Вашингтона, тепер самі ризикують зіткнутися із загрозою санкцій. За словами президента США Дональда Трампа, поставки нафти з Ірану готові замінити американські союзники — Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.
За даними The Washington Post, Тайвань, Греція та Італія вже нібито скоротили імпорт іранської нафти до нуля. Однак інші країни продовжують купувати вуглеводні у ісламської республіки.
Як відзначає Reuters, в минулому році Індія навіть збільшила закупівлі іранської нафти на 5% — 479 500 барелів на день 2018/19 фінансовому році. Роком раніше обсяги закупівель становили 458 тис. барелів на день.
За інформацією Bloomberg, Китай також збільшує закупівлі іранської нафти. У лютому 2019 року вони зросли на 22% — до 1,96 млн тонн в місяць.
Обсяги закупівель Південної Кореї в березні впали на 12% порівняно з минулим роком, однак зросли порівняно з початком цього року — 1,2 млн тонн в місяць, або 284 639 барелів на день.
Шляхи обходу
Ще до заяв з боку адміністрації Трампа представник китайського МЗС Ген Шуан підкреслив, що Пекін «буде всіма силами захищати законні інтереси своїх компаній».
Як відзначають експерти, нові заходи санкційного тиску США б’ють не тільки по Тегерану, але і по покупців іранської нафти.
«Це торкнеться не тільки Ірану, але і тих країн, які імпортують нафту, — заявила в бесіді з RT старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН Ірина Федорова. — Нафта кожної країни відрізняється за якістю. І багатьом країнам — імпортерам іранської нафти доведеться проводити певну реконструкцію заводів, які переробляють цю нафту».
Серед споживачів іранського ” чорного золота не тільки Китай, але і американські союзники, в тому числі Туреччина.
Рада ЄС ухвалила рішення про розширення санкцій проти спецслужб Ірану. Приводом стали звинувачення з боку Данії і Нідерландів. У чорний…
«Відносини США з Туреччиною тільки продовжать погіршуватися на цьому тлі», — зазначив в інтерв’ю RT директор Центру вивчення країн Близького Сходу і Центральної Азії Семен Багдасаров.
Реагуючи на дії США, 22 квітня глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що його країна відкидає односторонні дії Вашингтона. Раніше Чавушоглу підкреслював, що Анкара не тільки не має наміру знижувати торгове взаємодія з Іраном, але і планує створити нові інструменти для торгівлі з цією країною, щоб збільшити обсяг двосторонньої торгівлі в три рази — до $30 млрд. Про це, як повідомляє Hurriyet Daily News, турецький міністр заявив у ході зустрічі зі своїм іранським колегою Джавадом Зарифом.
За словами Чавушоглу, новий механізм може нагадувати INSTEX (The Instrument In Support Of Trade Exchanges), який раніше створили Франція, Німеччина і Великобританія для торгівлі з Іраном в обхід американських санкцій. Головна ідея — відхід від розрахунку в доларах, щоб не підпасти під американські обмежувальні заходи.
«Є й інші способи обходу санкцій, а саме щось типу бартеру. Це коли при покупці іранської нафти не використовується долар, а в Іран поставляються товари на суму, еквівалентну доставленої нафти. Таким чином Індія багато закуповувала іранської нафти і буде продовжувати це робити», — зазначила в розмові з RT Ірина Федорова.
Офіційний представник іранського МЗС Аббас Мусаві, коментуючи рішення США по нафтових санкцій, підкреслив: Тегеран вже здійснив необхідні контакти зі своїми зарубіжними партнерами і скоро повідомить про своїх майбутніх діях. Відомо, що сьогодні Джавад Зариф провів переговори зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Як інформує сайт російського МЗС, глави зовнішньополітичних відомств крім інших питань також обговорили ситуацію довкола Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми».
Подальший тиск
Як зазначила сьогодні прес-секретар Трампа Сара Сандерс, рішення про скасування винятків з іранського нафтового ембарго «було прийнято після внесення Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) в список іноземних терористичних організацій, що демонструє прихильність США знищення іранської терористичної мережі». Даний крок викликав засудження Ірану, Росії, Туреччини та Сирії.
Раніше, в березні 2019 року, США ввели санкції проти низки компаній і громадян Ірану, ОАЕ і Туреччині, яких звинуватили у зв’язках з КВІР. 1 квітня, посилаючись на заяву високопоставленого співробітника адміністрації Трампа, Reuters зазначає, що США готуються в травні поточного року ввести нові санкції проти тих галузей економіки, яких раніше не торкалися обмежувальні заходи.
Як зазначає американське видання Axios, минулого тижня на зустрічі з представниками іранської діаспори в США Помпео заявив, що Вашингтон не планує військового втручання в Іран. За даними джерела видання, держсекретар повідомив, що у відповідності з інтересами США «на чолі Ірану повинна бути група нереволюционно налаштованих керівників».
«США націлені на повне придушення економіки Ірану», — зазначає Семен Багдасаров.
За словами Ірини Федорової, перспектива повного нафтового ембарго важко позначиться на становищі простих жителів країни. Не виключено подальше зростання цін на тлі падіння курсу місцевої валюти — ріала.
40 років тому на політичній карті світу постала нова держава — Ісламська Республіка Іран. Його появі передувала…
Крім різних видів санкцій, за словами експерта, «США роблять все, щоб погіршити становище Ірану в регіоні і загострити суперечності у відносинах з країнами, які можуть певною мірою протистояти Тегерану». В якості головних кандидатів на цю роль виступають Ізраїль і держави Перської затоки на чолі із Саудівською Аравією. Посилення напруженості, за словами експерта, також можна розглядати в якості своєрідної заходи тиску на Тегеран.
У свою чергу, сходознавець Саїд Гафуров заявив у розмові з RT, що американські санкції будуть хоч і «неприємні для Ірану, але не смертельні».
«Існує мільйон шляхів обходу санкцій», — пояснив експерт.
Також, за його словами, у США немає серйозних інструментів впливу на політику ісламської республіки, а якщо влада в Ірані і зміниться, то виключно за власним внутрішньополітичних причин, не пов’язаних з тиском Вашингтона.
«Іран — вільна демократична країна, де все вирішать вибори», — уклав політолог.
Thanks!
Our editors are notified.