Мінський торг: чому Білорусь закупила партію нафти з Норвегії

«Білоруська нафтова компанія» придбала партію нафти марки Johan Sverdrup в обсязі 80 тис тонн нафти. Як повідомляє прес-служба концерну «Белнефтехим», поставка буде здійснена через литовський порт Клайпеда в середу, 22 січня. Раніше в Мінську говорили про направлення комерційних пропозицій по імпорту сировини ряду держав. Як вважають експерти, такий крок білоруської сторони може бути разовим, оскільки закупівля і транспортування нафти обійдеться Мінську дорожче, ніж при наявності домовленості з Росією.

Білорусь закупила партію норвезької нафти Johan Sverdrup в обсязі 80 тис. тонн. Угоду здійснила «Білоруська нафтова компанія» (БНК), відповідальна за експорт білоруських нафтопродуктів. Про це повідомляє агентство «Інтерфакс» з посиланням на прес-службу концерну «Белнефтехим».

«Для новополоцького НПЗ «Нафтан» закуплена партія норвезької нафти в обсязі 80 тис. тонн, поставка через порт Клайпеда 22 січня», — йдеться в повідомленні.

«Нафтан» приймає надходить з Росії нафту і виробляє різні види палива, масла мастильні і бітуми, ароматичні вуглеводні і продукти нафтохімії. Як йдеться на сайті компанії, понад 60% продукції в даний час йде за кордон.

14 січня перший віце-прем’єр Білорусії Дмитро Крутий повідомив, що Мінськ направив ряду держав комерційні пропозиції з імпорту нафти. За його словами, представники БНК ведуть переговори практично цілодобово.

«Всі можливі країни: і Україна, і Польща, і країни Балтії, і Казахстан, Азербайджан. Зараз ми зайнялися цим питанням», — пояснював він.

Раніше президент Білорусії Олександр Лукашенко неодноразово говорив про можливості пошуку альтернативних джерел поставок, якщо Москва і Мінськ не прийдуть до консенсусу щодо ціни на енергоресурси. Як зазначав джерело РИА Новости, білоруська сторона не має наміру платити ринкову вартість нафти, незважаючи на те, що поставки будуть дешевше, ніж імпорт з інших країн.

«Це політичне рішення»

Як вважає старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко, укладену білоруською стороною угоду про закупівлю норвезької нафти навряд чи можна вважати далекоглядною і продуманою, зокрема, через транспортної доставки сировини.

«Справа в тому, що з Клайпеди доставити нафту в Білорусію є тільки один спосіб — це залізничні цистерни, безумовно, це дорожче, ніж трубопровідний транспорт. Вже цієї простої логістичної причини — ціна буде вище, ніж інша. Вона поставляється з метою переробки нафтопродукти, отже, зросте ціна сировини для переробки… Ось тут вже треба білоруським експертам і фахівцям сідати з олівцем в руках і порахувати, скільки вони втратять у доходах від поставки нафти і скільки вони отримують доходу від поставок російської, але за цінами ринку. Тому тут, напевно, напрошується слово «каприз» з боку Білорусії, але мені здається, з часом ситуація нормалізується», — пояснив співрозмовник RT.

У свою чергу, провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков висловив думку, що дії Мінська зумовлені політичними, а не економічними міркуваннями.

Перший віце-прем’єр Білорусії Дмитро Крутой заявив, що влада країни направили кільком державам комерційні пропозиції по…

«Мені здається, що це, звичайно, політичне рішення. Для Мінська це стало величезною проблемою. Вони дуже довго намагаються тиснути на Росію з метою отримати вигідні умови на поставку нафти. У нас відбувається податковий маневр, і з кожним роком ціна нафти для білорусів зростає, і вони хочуть отримувати компенсації з російського бюджету за подорожчання нафти — одним з важелів тиску Мінськ бачить перехід на інші джерела постачання нафти», — зауважив він.

На його думку, білоруська сторона довго говорила про «загрозу» переходу до диверсифікованості постачань і здійснила її домовленістю про однієї партії.

«У Білорусії був досвід, коли вони закуповували танкер нафти в Ірані, але в підсумку він в республіку не приходив, затримався десь у Німеччині чи у Польщі, там перероблявся, тобто білоруська компанія виступала в якості трейдера. Зараз, швидше за все, дійсно танкер пройде, і ми побачимо повторення історії 10-річної давності, коли Білорусь купувала венесуельську нафту. Тобто вся ця історія, ми її проходили. По мірі того, як буде виходити дані за січень, ми побачимо, скільки коштувала норвезька нафта порівняно з російською нафтою. І я впевнений, що буде така ж історія, як і 10 років тому, коли венесуельська коштувало в два рази дорожче, ніж російські поставки, тут може не в два рази, але доларів на 20-25 з кожного бареля буде норвезька нафта дорожче», — констатував Юшков у бесіді з RT.

Разом з тим зазначимо, що в понеділок, 20 січня, Білорусія і Росія досягли домовленості про підходи та методику компенсації за брудну нафту в магістралі «Дружба». Про це стало відомо після завершення зустрічі між в. о. заступника голови російського уряду Дмитром Козаком і віце-прем’єром Білорусі Ігорем Ляшенко. У грудні 2019-го білоруський посол у Москві Володимир Семашко заявляв, що Мінськ розраховує на $70 млн.

На сторінки галереї

Нагадаємо, в квітні 2019 року Білорусь оголосила про тимчасове припинення імпорту нафти з Росії нафтомагістралі «Дружба» у зв’язку з погіршенням її якості. Російська «Транснефть» визнала факт постачання неякісної сировини. Наприкінці червня глава Міненерго Росії Олександр Новак повідомив про завершення кризи з постачаннями нафти.