Заява Мінфіну про зменшення чисельності чиновників передчасно, підкреслив прес-секретар прем’єр-міністра Росії Олег Осипов. За його словами, остаточне рішення про це поки не прийнято. Раніше заступник глави фінансового відомства Тетяна Нестеренко повідомляла про плани масштабного скорочення кількості державних службовців в Росії. Вона розповідала, що оптимізація пройде в два етапи: спочатку буде зменшено кількість чиновників, а потім зміниться і сама структура держапарату. Заступник міністра пояснила, що такі заходи дозволять істотно підняти зарплати в цій сфері.
Російський уряд поки не прийняв остаточного рішення про зменшення кількості чиновників. Про це повідомив прес-секретар прем’єр-міністра РФ Олег Осипов.
«Заява Мінфіну Росії про скорочення чисельності держслужбовців передчасно, уряд не ухвалювала остаточного рішення», — заявив Осіпов.
Раніше перший заступник міністра фінансів Тетяна Нестеренко розповіла, що російська влада має намір до 2020 року почати значне скорочення кількості державних службовців. Вона підкреслила, що цей крок дозволить відчутно підвищити рівень зарплат інших чиновників.
«Економія не самоціль реформи, очевидно. Але вивільняються при цьому кошти будуть спрямовані на підвищення оплати праці цивільних службовців. Якщо не провести заплановане скорочення, конкурентного рівня оплати праці на держслужбі не досягти», — сказала Нестеренко в інтерв’ю РИА Новости.
Вона пояснила, що, якщо відмовитися від скорочення штату держава зможе піднімати зарплати лише на рівень інфляції, або необхідно буде виділяти з бюджету додатково близько 100 млрд рублів щорічно.
Саме скорочення, за словами заступника міністра, буде проходити в два етапи. Так, до 2020 року кількість чиновників буде зменшено на 10% у федеральних структурах і на 5% в територіальних, а в 2021-му в регіонах скорочення дійде до 15%, сказала Нестеренко. Як вона підкреслила, це буде відбуватися «автоматично».
На другому ж етапі планується зміна структури держапарату, що саме по собі приведе до скорочення числа державних службовців, розповіла заступник голови Мінфіну. Так, наприклад, територіальні підрозділи міністерств і відомств будуть укрупнені і перетворені в філії без юридичної особи, повідомила Нестеренко.
«Тобто ми плануємо створити компактні фронт-офіси, в яких будуть скасовані підрозділи, зайняті вирішенням питань організаційного, інформаційного, документаційного, фінансово-економічного, адміністративно-господарського забезпечення діяльності», — пояснила вона.
Зазначимо, що за підсумками 2018 року, за даними Росстату, середня зарплата співробітників федеральних органів влади зросла на 5,4% при рівні інфляції 4,2%. У середньому по Росії зарплати зросли за цей же період на 9,9%.
«Чисельність держслужбовців»
За словами Нестеренка, на даний момент в Росії налічується 2,4 млн працівників державних і муніципальних органів, тобто 163 на 10 тис. осіб. Це близько 3,3% від усіх зайнятих в економіці.
Однак безпосередньо чиновників з цього числа значно менше.
«Сумарна частка державних цивільних і муніципальних службовців в чисельності зайнятого населення Росії становить зараз близько 1,7%. За даними на 1 липня, у країні близько 855 тис. державних цивільних службовців. З них 603 тис. осіб — федеральні державні службовці, 252 тис. — цивільні службовці регіонів. В органах місцевого самоврядування працюють ще 395 тис. муніципальних службовців», — сказала вона.
«Оцінили конкурентний рівень»
Нестеренко в березні вже розповідала в загальних рисах про плани щодо скорочення кількості чиновників. Тоді вона повідомила, що цю ініціативу обговорювали у відповідних комісіях і за президента, і при уряді.
«Ми приблизно оцінили цей конкурентний рівень зарплат. — RT) в системі державної служби, обговорили це і на комісії з державного управління за президента, і в уряді, — сказала вона. — Головна позиція реформи системи оплати праці держслужбовців — підняти постійну частину оплати праці, щоб вона була 60% від ФОП (фонд оплати праці. — RT) і лише 40% — стимулююча. Зараз ця «піраміда» перевернута».
Глава Мінфіну, і перший віце-прем’єр Антон Силуанов, у свою чергу, зазначив, що вже з 2020 року планується скорочення.
«Ми вже реалізуємо ваш посил. В наступному році будемо скорочувати», — підкреслив Силуанов.
При цьому глава Ощадбанку Герман Греф висловив надію, що мова йде про зміну моделі державного апарату, а не про просте скорочення числа службовців.
«Потрібно змінити модель, тоді машина буде ефективною і зможе робити приголомшливі речі. Нам потрібні інші чиновники, іншої якості чиновники», — вважає Греф.
Варто відзначити, що робота над поліпшенням системи державного управління ведеться. Так, наприкінці липня уряд затвердив запропоновану Минтрудом дорожню карту щодо розвитку системи цивільної служби в Росії.
«План включає 14 позицій, якими, зокрема, передбачається вдосконалення порядку призначення на посади державної цивільної служби, стимулювання цивільних службовців до підвищення ефективності своєї професійної діяльності, розвиток системи державних гарантій для держслужбовців», — йдеться в пояснювальній записці до документа.
«Для зниження адміністративного тиску»
Ініціатива, про яку розповіла Нестеренко, актуальна для Росії, вважає заступник голови комітету Держдуми з економічної політики, промисловості, інноваційного розвитку і підприємництва Володимир Гутен.
«Справа в тому, що вже з зрозумілою періодичністю виникають ідеї як регіональні, так і на федеральному рівні — оптимізувати кількість чиновників з метою не тільки збільшення зарплати, зберігши фонд оплати праці, але і для зниження адміністративного тиску, різних бар’єрів», — сказав він RT.
Депутат підкреслив, що в Росії неодноразово проводилися скорочення числа чиновників, проте мова йде про визначеному циклі: після зменшення числа держслужбовців за рахунок неефективних співробітників або непотрібних посад через деякий час з’являлася необхідність в наймі нових людей або організації нових, затребуваних спеціальностей.
«Я вважаю, що без такої циклічності чиновницький апарат розростеться до неймовірної ступеня, і зараз прийшов час нового циклу, коли можна буде позбутися в рамках реформи від тих неефективних чиновників, які бюрократичними прийомами досить щільно закріпилися і комфортно себе почувають», — пояснив Гутен.
В експертному співтоваристві також позитивно оцінюють цю ініціативу. Завідувач кафедри політології і соціології РЕУ ім. Р. В. Плеханова Андрій Кошкін в розмові з RT зазначив, що це відкриє можливості для нових підходів до модернізації держапарату.
«Мені здається, що напрямок обрано своєчасно, — сказав він. — Це не означає, що вся управлінська система раптом запрацює на 100% ефективності, продовжуватиметься пошук нових прийомів, які б дозволили покращити нашу систему управління. Початок, на мій погляд, буде досить оптимістичним, і до того ж сьогодні новаторські ідеї, пов’язані з управлінням, звичайно, будуть певною мірою знімати соціальне напруження, яке виникає на грунті, на мій погляд, надмірних нападок на чиновників і працівників апаратів».
Thanks!
Our editors are notified.