Генеральна прокуратура України повернула до розгляду справи про загибель людей на «майдані» 20 лютого 2014 року колишніх прокурорів. Вони були відсторонені 28 грудня 2019 року, за день до того, як обвинувачені у справі екс-беркутівці були передані ЛНР і ДНР в рамках обміну утримуваними особами. На думку експертів, керівництво країни намагається запустити процес, який триває вже майже шість років, і завершити його. Втім, аналітики відзначають, що розраховувати на об’єктивне розслідування і вердикт не доводиться, оскільки це не вигідно нинішній українській владі.
Офіс генерального прокурора України повернув старий склад прокурорів у справі про загибель активістів «евромайдана» в лютому 2014 року. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook Адвокатська дорадча група (об’єднання адвокатів, які захищають інтереси сімей загиблих. — RT). У повідомленні наголошується, що це «хороші новини».
Мова йде про групу прокурорів у справі про вбивства на Інститутській вулиці Києва 20 лютого 2014 року — в той день від куль невідомих стрільців загинуло кілька десятків осіб. Як йдеться в повідомленні адвокатської групи, «після задоволення відводу фейкових прокурорів» рішенням Святошинського районного суду генпрокурор України Руслан Рябошапка повернув своєю постановою «оригінальний» склад групи прокурорів: Олексія Донського, Ігоря Земського і Яніса Симонова.
Нагадаємо, 28 грудня 2019 року Руслан Рябошапка змінив групу обвинувачів у справі про події на «майдані», яка вела розслідування з 2014 року. У той же день апеляційний суд Києва випустив проходили у справі в якості обвинувачених колишніх бійців «Беркута» під особисті зобов’язання.
29 грудня 2019 року екс-беркутівці були передані самопроголошеним республікам Донбасу в рамках обміну утримуваними особами. Як повідомляють українські ЗМІ, колишні прокурори у справі про розстріли на «майдані» виступали проти цього рішення українського керівництва.
У той же час нові прокурори — Олександр Шевеленка, Денис Суботін і Марина Мазепина — не отримали доступ до справи. В середині січня їхні кандидатури отримали відвід за клопотанням адвокатів сімей так званої небесної сотні людей, загиблих в ході подій, які призвели до держперевороту на Україні в 2014 році. Святошинський райсуд Києва дав генеральному прокурору України два місяці на призначення нових прокурорів у справі і на їх ознайомлення з матеріалами провадження.
З вибором кандидатур труднощів не виникло, ще на початку січня офіс генпрокурора повідомив про те, що обвинувачі за подіями на «майдані» — Ігор Земсков, Денис Іванов і Яніс Симонов — успішно пройшли співбесіди на керівні посади. Як заявив тоді Ігор Земсков, він продовжить займатися процесуальним керівництвом під час досудового розслідування і підтриманням обвинувачення у провадженнях по справах «майдану».
Чотири відомі західні правозахисні організації звернулися до генерального прокурора України Юрія Луценка та голови МВС Арсену…
При цьому раніше в структурі Державного бюро розслідувань України було сформовано спеціальний підрозділ, який повинен займатися розслідуванням злочинів, скоєних під час заворушень кінця 2013 — початку 2014 року. В офіційному повідомленні, опублікованому на сайті ДБР, уточнювалося, що в нову структуру увійдуть 32 слідчого і прокурора, які працювали раніше в Генеральній прокуратурі України.
Як зазначив у бесіді з RT директор українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, зараз складно сказати, як повернення колишньої групи прокурорів вплине на хід розслідування.
«Ці прокурори вже брали участь у справі і не продемонстрували особливої ефективності. Швидше за все, або краще прокурорів не знайшли, або перед ними стоять ті ж цілі, що і раніше», — вважає експерт.
За словами директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського, зараз неясно навіть те, яке саме відомство буде далі вести справу — утворена недавно структура ДБУ або генпрокуратура.
«По суті, це справа зараз ніхто не веде. Мабуть, процес намагаються перезапустити заново, тому що розслідування вже має якось закінчитися», — зазначив експерт у коментарі RT.
«Принесення жертви»
Нагадаємо, під час вуличних заворушень, які охопили Київ наприкінці 2013-початку 2014 року, загинули більше ста людей. Серед жертв були як активісти «евромайдана», так і співробітники правоохоронних органів. Найбільше людей загинуло 20 лютого 2014 року — тоді невідомі снайпери відкрили вогонь по протестуючих і співробітникам поліції. Масові вбивства спровокували ще більше загострення ситуації, яке в підсумку призвело до повалення законної влади.
«Розстріл людей на «майдані» — елемент «кольорової революції», влаштований її організаторами. Це було свого роду актом принесення жертви, оскільки саме кров може збурити людей штовхнути на крайнощі», — вважає політолог Ганна Арямова.
Новий режим вшановує пам’ять загиблих активістів, яких на Україні називають «небесної сотнею». Однак розслідувати загибель людей у Києві не поспішають — з моменту подій минуло вже шість років, але слідство досі не назвало винуватців трагедії.
В кінці 2017 року генеральний прокурор України (тоді цю посаду обіймав Юрій Луценко заявив, що досудове розслідування у справі про розстріли на «майдані» наближається до завершення і скоро буде передана до суду. На роль обвинувачених у справі українські слідчі обрали тоді екс-президента Віктора Януковича, а також ряд колишніх чиновників його адміністрації. Стверджувалося, що саме Янукович віддав наказ стріляти в протестувальників. Щоправда, жодних доказів на користь цієї версії так і не було представлено. У вироку, винесеному заочно екс-президента на початку 2019 року, розстріли людей на «майдані» вже не фігурували.
Колегія суддів Іллічівського міського суду винесла виправдувальний вирок обвинуваченим у справі про заворушення на Грецькій площі…
Слід зазначити, що спочатку підозрюваним у справі про загибель людей під час «евромайдана» виступав навіть один з учасників протесту. Активісту «майдану» (а згодом бійцеві ВСУ) Івану Бубенчику було висунуто підозру за статтею 115 КК України («Умисне вбивство»). Бубонець сам відкрито розповідав ЗМІ про те, як отримав вранці 20 лютого від якогось людини (його ім’я Бубонець не назвав. — RT) автомат Калашникова, з якого розстріляв двох командирів «Беркута».
«Я вибирав тих, хто командував. Чути не міг, але бачив жестикуляцію. Відстань невелика, тому на двох командирів знадобилося лише два постріли», — так Бубонець потім описував свої дії.
Однак на початку 2018 року українська прокуратура зняла з активіста підозра у вбивстві, залишивши у справі лише статтю 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Це дозволило йому скористатися амністією, оголошеною учасникам «евромайдана» владою України.
В результаті єдиними обвинуваченими у справі про розстріли в Києві стали колишні бійці «Беркута».
«Видимість активності»
Після того як 29 грудня відбувся обмін полоненими і екс-беркутівці були передані ДНР і ЛНР, президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що розслідування злочинів, скоєних на «майдані», все одно буде доведено до кінця.
«Те, що ми обіцяємо, ми робимо, тому, як я і сказав, справи «майдану» ми закінчимо обов’язково», — заявив Зеленський.
На думку Михайла Погребинського, чинний президент України поки що обмежується обіцянками, але не готовий до реальних кроків. Чесне розслідування подій на «майдані» вдарило б насамперед по попередниках Зеленського — Петра Порошенка та іншим бенефіціарам «майдану».
«Хоча Порошенко — політичний опонент Зеленського, екс-президента досі захищає Захід. Якщо розслідування буде проведено об’єктивно, його підсумки будуть невтішними для українських праворадикалів. Міф про «революції гідності» буде зруйнований. Зараз влада України самі не знають, як вчинити. Зеленський відчуває тиск з усіх сторін. Він розуміє, що розслідування потрібно довести до кінця, але поки неясно, чи є у нього для цього політична воля», — зазначив експерт.
Обставини смерті активних учасників подій 2014 року на Україні нерідко викликають палкі суперечки. Загибель одного із засновників…
Схожої точки зору дотримується і Ганна Арямова.
«Трагедія сталася з вини попередників Зеленського. Для нього ця історія — як гаряча картопля, яка пече долоні, але і викинути її не можна. Якщо розкриється правда, тінь впаде і на Зеленського, який вже став частиною політичної еліти України», — пояснила експерт, додавши, що, швидше за все, справа буде перекидатися з відомства у відомство, щоб тягнути час.
Скоро чергова річниця розстрілів на «майдані», справа знову опиниться в центрі уваги ЗМІ і українського суспільства. Тому зараз влада намагаються створити видимість активності, вважає Руслан Бортник.
«Насправді, цього розслідування не вистачає політичної волі. Як тільки у влади з’явиться бажання встановити правду, відразу з’явиться і результат», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.