Росія і Україна не змогли вирішити розбіжності з приводу інциденту в Керченській протоці на першому засіданні міждержавної арбітражу в Гаазі. Розгляд обмежилося погодженням процесуальних документів, відзначили в російському МЗС. У свою чергу, в Києві заявили, що будуть домагатися від Москви «належної компенсації». Днями Росія повернула Україні затримані в ході інциденту кораблі. Експерти і джерела RT в українських політичних колах вважають, що на це питання буде вичерпано.
Представники Росії і України не змогли вирішити розбіжності, що стосуються інциденту в Керченській протоці, на першому засіданні міждержавної арбітражу в Гаазі. Він був сформований на прохання України на підставі Конвенції ООН по морському праву 1982 року. Про це 23 листопада повідомив МЗС Росії.
«Незважаючи на раніше вжиті сторонами спроби досягти домовленості щодо спірних питань, між ними зберігаються принципові розбіжності, які були винесені на засідання. В ході нього, однак, сторонам так і не вдалося вирішити ні одну з них», — йдеться в заяві російського дипвідомства.
Засідання, про який йде мова, відбулося 21 листопада і обмежилося, як відзначили в російському МЗС, «узгодженням процесуальних документів».
«В результаті арбітражу належить самому визначитися з «завислим» питань, включаючи необхідність поділу процесу на два етапи — юрисдикційний (встановлення наявності/відсутності у арбітражу компетенції розглядати дану справу) і субстантивный (розгляд справи по суті), на чому твердо і послідовно наполягає російська сторона», — підкреслили в російському Міністерстві закордонних справ.
Як наголошується в повідомленні МЗС, найближчим часом арбітраж повинен прийняти процесуальні документи, після чого розгляд суперечки між Росією та Україною почнеться по суті.
Вимоги компенсації
Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль раніше заявила, що в технічних рішеннях арбітраж пішов назустріч українській стороні.
«З сьогоднішнього дня наша справа називається «Спір про затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їх екіпажів». Для нас було дуже важливо зафіксувати в назві не тільки порушення Росією норм міжнародного права, але і відобразити, що цей спір стосується наших моряків, які провели дев’ять місяців у в’язниці. І арбітраж нас почув», — написала Зеркаль в Facebook.
Представник українського МЗС відзначив, що разбираемое в арбітражі справа «не буде дуже швидким», але «за гідність і свободу потрібно боротися до кінця». За словами Зеркаль, Київ має намір домогтися отримання належної компенсації».
Ще у квітні Україна звернулася в Міжнародний трибунал ООН по морському праву в Гамбурзі з вимогою повернути суду і звільнити моряків. Тоді президент України Петро Порошенко пообіцяв, що міжнародна судова інстанція визнає дії Росії неправомірними.
У травні трибунал наказав прийняти термінові «тимчасові заходи» у зв’язку зі зверненням України. Він постановив повернути суду і моряків на батьківщину, проте не став виносити вердикт з приводу правомірності дій російських. Суд заявив, що не вважає за необхідне вимагати від Москви призупинення слідства щодо українських моряків.
У лютому 2018 року Київ подасть у міжнародний трибунал ООН меморандум про порушення Москвою конвенції по морському праву, заявила…
При цьому в Росії вказували, що питання затримання українських суден в російських водах не належить до юрисдикції Міжнародного трибуналу ООН з морського права.
«В ході подальшого арбітражного розгляду мають намір послідовно відстоювати нашу позицію, в тому числі відсутність у арбітражу юрисдикції розглядати дану ситуацію у світлі згаданих вище обставин», — заявили тоді в дипведомстве.
«Майнові претензії»
Нагадаємо, «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» були затримані в листопаді минулого року під час спроби незаконно перетнути кордон Росії в районі Керченської протоки. Екіпажі цих судів були арештовані.
7 вересня затриманих повернули Україні в рамках досягнутих раніше домовленостей про обмін затриманими та засудженими. 18 листопада Росія повернула Україні і кораблі. Російський МЗС зазначив, що суду передані на відповідальне зберігання».
Кораблі в порту Очакова зустрічав особисто президент України Володимир Зеленський. При цьому командувач українськими ВМС адмірал Ігор Воронченко поспішив звинуватити Росію в пропажі майна з кораблів, у тому числі унітазів, розеток і плафонів, а Володимир Зеленський заявив, що Київ буде домагатися їх повернення.
Верховна рада прийняла законопроект про розширення зони контролю України в Чорному морі c 12 до 24 морських миль. Крім того, новий закон…
У ФСБ Росії у відповідь на звинувачення опублікували кадри стану суден на момент їх передачі представникам України, а також відео з підписанням акту прийому-передачі. На кадрах видно, що кораблі були передані в справному стані.
За словами заступника голови Асоціації морського права РФ Каміля Бекяшева, Росія, повернувши кораблі Україні, де-факто виконала рішення суду.
«Що стосується майнової відповідальності, то Міжнародний трибунал з морського права цими питаннями не повинен займатися. Щоб визначити майнову відповідальність, повинна бути створена комісія, яка визначає розмір збитку. Збитку ніякого не було з боку російської влади. Тому будь-яке рішення трибуналу буде незаконним», — підкреслив він у розмові з RT.
За словами юриста, переважна більшість таких справ закінчується поверненням суден і подальшого розгляду з приводу подій у Керченській протоці немає ніяких перспектив.
«Я думаю, що перспективи немає. Суду повернуті. Немає предмету для подальшого суперечки», — вважає Бекяшев.
Як зазначило джерело RT в українському МЗС, сам Київ не особливо вірить в успіх своєї справи.
«Насправді домогтися від Росії компенсацій за захоплені кораблі буде досить складно. У юристів занадто мало для цього аргументів. Головна мета цього проекту — не заробити грошей, а створити для України новий імідж сильної країни, яка подає позови проти Росії. Це додаткове нагадування західним партнерам, що ще рано знімати санкції з Росії», — вважає співрозмовник RT.
Джерело RT в партії «Батьківщина» підкреслює, що українські дипломати спеціально нагнітають ситуацію.
«Вони створюють більше можливостей для торгу під час зустрічі в нормандському форматі і для подальших переговорів з Росією — за відмову від позовів вони попросять про поступки. Я думаю, що це судове справа не має жодних перспектив. І російські юристи і дипломати це чудово розуміють», — заявив RT депутат.
На думку Топорніна, піти на мирову у спорі у міжнародному суді з приводу інциденту в Керченській протоці було б найкращим варіантом для Росії і України.
Однак директор Фонду прогресивної політики, політолог Олег Бондаренко виключив такий варіант.
«Немає перспективи у Росії і України піти на мирову з питання про інцидент в Керченській протоці, тому що Україна знаходиться і буде ще якийсь час перебувати в стані певної антиросійської істерії», — заявив він в бесіді з RT.
Розгляд з приводу інциденту в Керченській протоці — не єдина спроба України оскаржити дії Росії в міжнародних правових інстанціях. Так, з 2016 року у міжнародному арбітражі, створеному згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982 року, розглядаються претензії України до Росії, пов’язані з правами на експлуатацію ресурсів Чорного і Азовського морів і судноплавством у Керченській протоці.
Київ заявляє, що Москва порушує права на експлуатацію ресурсів в акваторіях Чорного і Азовського морів. Російський МЗС, в свою чергу, підкреслює, що Україна звернулася в міжнародний суд зовсім не для врегулювання такого спору з Росією, а щоб він юридично визнав Крим українським. Однак питання державної приналежності суші знаходиться поза межами компетенції трибуналу з морського права.
Україна планує звернутися в один з міжнародних судів з черговим позовом проти Росії. На цей раз Київ незадоволений потенційними…
У 2018 році цей арбітраж всупереч запереченням Києва погодився з доводами Москви і розділив питання юрисдикції і претензій Києва по суті. Розбір українських претензій до з’ясування питання щодо юрисдикції суду було відкладено.
У червні в Гаазі відбулися чергові слухання з цього питання, де представники Росії знову повторили свої претензії.
Більш серйозних успіхів український МЗС домігся в міжнародному суді ООН. 8 листопада ця інстанція відхилила всі попередні заперечення російської сторони і визнала свою юрисдикцію в розгляді між Україною і Росією. Київ звинувачує Москву в порушенні двох міжнародних конвенцій. Однак і в цьому питанні суд навіть не починав розглядати суть самих українських претензій.
За словами Олега Бондаренка, висуваючи нові позови до Росії, Київ переслідує насамперед внутрішньополітичні цілі.
«Українське керівництво це робить, щоб підтримувати в українському суспільстві необхідний тонус боротьби з російською агресією. Створений на Україні за останні шість років образ ворога є умовою стабільності суспільства. І від нього ніхто так просто не відмовиться», — підкреслив політолог.
Однак джерело RT в партії «Голос» вважає, що двом країнам рано чи пізно доведеться домовлятися.
«В України і Росії немає іншого виходу, окрім як домовлятися з ключових питань. Інцидент в Керченській протоці — один з них. Це єдиний шанс уникнути дурних провокацій, під час яких страждають люди. Наскільки болючим б це питання не здавався деяким українцям, але пора домовлятися. Я сподіваюся, що керівництво країни не піде по стопах своїх попередників», — підкреслив співрозмовник RT.
Thanks!
Our editors are notified.