«Як і раніше піддаються насильству: МЗС Росії закликав жорсткіше реагувати на тиск на журналістів

Російський МЗС закликав міжнародні організації жорсткіше реагувати на тиск, який влада України надають на співробітників ЗМІ. У заяві, приуроченій до Дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, відомство підкреслило, що кореспонденти регулярно потрапляють під обстріл ВСУ в Донбасі. Крім того, досі не розслідувані вбивства цілої низки журналістів, в тому числі Олеся Бузини і Павла Шеремета. Проте експерти вважають, що міжнародне співтовариство залишить цей заклик без уваги.

МЗС Росії закликав профільні міжнародні структури та правозахисні неурядові організації жорсткіше реагувати на випадки тиску на представників ЗМІ на Україні. Відповідну заяву відомство випустило 2 листопада, в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. МЗС висловив серйозну стурбованість ситуацією з безпекою працівників ЗМІ на Україні, зазначивши, що проти них, як і раніше застосовується фізичне насильство.

«Вони як і раніше піддаються фізичному насильству, в тому числі регулярно фіксуються обстріл російських кореспондентів на південно-сході країни з боку Збройних сил України», — заявили у відомстві.

Нагадаємо, що за останні місяці було відразу кілька подібних випадків. Знімальна група військового кореспондента ВГТРК Олександра Сладкова потрапила під обстріл в серпні 2018 року. 6 жовтня 2019 року журналісти РЕН ТБ і «Известий» опинилися в аналогічній ситуації в районі селища Комінтернове. Там же в липні обстрілу піддалася знімальна група російського телеканалу «Зірка».

«Закликаємо профільні міжнародні структури та правозахисні НУО реагувати жорсткіше і рішуче засуджувати всі форми тиску української влади на ЗМІ, включаючи усунення неугодних київській владі журналістів», — заявили у відомстві.

Політолог Іван Мезюхо у розмові з RT засумнівався в тому, що заклик російського МЗС буде почутий західної громадськістю. Він заявив, що і Європа, і США чудово обізнані про порушення прав журналістів в Україні і про тих формах тиску, які застосовувала попередня українська влада щодо кореспондентів.

«Україна після державного перевороту 2014 року отримала новий інформаційний простір, просочене русофобської антиросійською риторикою… Міжнародні правозахисні структури слабо реагують на факти порушення прав українських журналістів. Фактично відбувається порушення конституційного права громадян України на свободу слова», — додав політолог.

Російський МЗС у своїй заяві також зазначив, що досі відсутній який-небудь прогрес у розслідуванні вбивств журналістів Антона Волошина, Ігоря Корнелюка, Андрія Стенина, Олеся Бузини, Павла Шеремета та багатьох інших, які загинули на території України.

Нагадаємо, журналісти ВГТРК Ігор Корнелюк і Антон Волошин загинули в результаті мінометного обстрілу під час роботи під Луганськом 17 червня 2014 року. Вбивство журналістів рішуче засудили в ООН та інших правозахисних організаціях.

Три роки тому в Києві був убитий журналіст Павло Шеремет. Однак досі українське слідство не назвав замовників і виконавців…

У справі про вбивство російський суд засудив до 22 років позбавлення волі Надію Савченко, яка, як встановило слідство, коригувала артилерійський вогонь. У травні 2016 року Савченко помилував президент Росії Володимир Путін на прохання членів сімей Корнелюка і Волошина.

Ще одним журналістом, який загинув в ході збройного конфлікту на сході України, став фотокореспондент РИА Новости Андрій Стенін. Журналіст потрапив під обстріл українських силовиків у місті Сніжне на Донеччині 6 серпня 2014 року.

Як повідомляло РІА Новини, Слідчий комітет порушив справу про вбивство і неодноразово направляв в компетентні органи України запит про правову допомогу, але у відповідь отримував тільки формальні відписки.

«Очевидно, що детальною інформацією про цю подію має українська сторона. Однак на всі спрямовані Слідчим комітетом запити про правову допомогу в компетентні органи України з проханням надати інформацію про військовослужбовців, які можуть бути причетні до цього злочину, були отримані лише формальні відповіді», — повідомила офіційний представник СК Світлана Петренко в серпні 2018 року.

У свою чергу політолог Олександр Асафів, коментуючи хід розслідування в ефірі радіо Sputnik, заявив, що київська влада буде заперечувати причетність своїх силовиків до трагедії навіть при наявності доказів. Він висловив думку, що довести розслідування до кінця буде дуже важко.

Крім того, українські слідчі досі не завершили розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, який загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті підриву його автомобіля. Шеремет працював на Першому каналі, в останні роки жив і працював на Україні. Як повідомляє РИА Новости, слідство вважає основною версією вбивства журналіста помста за професійну діяльність. У 2017 році Нацполиция України засекретила всі рішення судів у справі про вбивство Шеремета.

У Києві був убитий відомий письменник і журналіст Олесь Бузина. 16 квітня 2015 року невідомий застрелив Бузину біля його будинку в центрі міста. При цьому багато хто впевнені в тому, що вбивство мало політичний характер — журналіст відкрито критикував керівництво країни, яке прийшло до влади після «евромайдана». Адвокат матері Бузини Ренат Кузьмін заявляв, що до загибелі журналіста можуть бути причетні правоохоронні органи України.

Політолог, експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько у розмові з RT зазначив, що українська влада не приховують факти переслідування журналістів, оскільки впевнені, що західні країни не стануть робити яких-небудь дій.

«Справа в тому, що європейська спільнота ставиться до України за принципом подвійних стандартів, засуджуючи на словах якісь явища, але не вживаючи ніяких дій щодо тиску на українські політичні еліти. На Україні дійсно переслідують журналістів. Ми це бачили на прикладі Кирила Вишинського, і на прикладах українських журналістів це добре помітно. Зараз відібрали ліцензії телеканалів «112», NEWSONE, як і раніше виявляється тиск на ряд опозиційних журналістів», — розповів він.

Нагадаємо, телеканал «112 Україна» піддався обстрілу з гранатомета в липні 2019 року після того, як анонсував показ фільму Оліві Стоуна «У боротьбі за Україну» про конфлікт в Донбасі. Співробітники телеканалу розповіли, що в адресу ЗМІ почали надходити погрози. У результаті телеканал прийняв рішення скасувати показ. Після обстрілу поліція порушила справу про теракт, проте не змогла знайти нападників.

Богдан Безпалько пояснив, що для досягнення прозорості розслідувань необхідно використовувати міжнародні структури як майданчики, на яких світове співтовариство буде регулярно піднімати тему порушення свободи слова в Україні.

«Нас зараз запросили назад на роботу в ПАРЄ, це може бути в рамках співпраці з ОБСЄ, це можуть бути такі великі організації, як ООН. Можна, зрештою, об’єднати зусилля навіть з неурядовими організаціями», —уклав політолог.