Президенти Росії і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко проведуть 7 лютого переговори в Сочі. Як повідомили в прес-службі російського лідера, сторони обговорять інтеграцію в рамках Союзної держави. Крім цього, на думку аналітиків, лідери також порушено питання поставок російської нафти в Білорусію. Експерти відзначають, що, незважаючи на наявність розбіжностей по ряду питань, обидві сторони націлені на конструктивний діалог і усвідомлюють важливість союзних відносин для обох країн.
7 лютого в Сочі відбудеться зустріч президента Росії Володимира Путіна та його білоруського колеги Олександра Лукашенка. За інформацією прес-служби Кремля, лідери обговорять актуальні теми російсько-білоруського співробітництва, в тому числі питання інтеграції в рамках Союзної держави. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що зустріч глав держав передували «постійні контакти на робочому рівні».
На думку старшого наукового співробітника Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимира Оленченко, на переговорах може бути дано новий імпульс інтеграційним процесам.
Процес інтеграції Росії та Білорусі відновлено після довгої перерви і знаходиться на завершальному етапі, відзначають експерти. За…
«У другій половині минулого року Москва і Мінськ успішно вели переговори про те, як рухатися далі в питанні поглиблення інтеграції. Велася підготовка дорожніх карт, вони були майже погоджено, залишилося на узгодженні близько 20%. Але потім ці переговори на рівні профільних міністерств були поставлені на паузу. Напевно, зараз на цій зустрічі керівники держав будуть виступати за те, щоб зняти цю паузу і досягти угоди про те, як буде розвиватися надалі союзний договір», — розповів експерт в бесіді з RT.
Олександр Лукашенко, анонсуючи майбутню зустріч, назвав її «моментом істини» для відносин двох країн. На думку викладача Президентської академії РАНХиГС Сергія Маргуліса, таким чином білоруський лідер підкреслив те велике значення, яке в Мінську надають переговорів у Сочі.
«Лукашенко хоче підвищити значимість цієї зустрічі, показати, що саме на ній все повинно вирішитися щодо подальшої долі інтеграції в рамках Союзної держави», — розповів аналітик в інтерв’ю RT.
Союзне будівництво
Як вважають політологи, поглиблення інтеграції Росії та Білорусі в рамках будівництва Союзної держави займе центральне місце на переговорах.
Договір про створення союзу Росії і Білорусії був укладений у 1999 році. Документ передбачає поступову уніфікацію законодавства і освіта єдиних органів влади. Проте в кінці 2019 року сторони констатували, що за минулі з моменту підписання угоди 20 років багато із зазначених в ньому положень не були реалізовані.
«Є певні досягнення, особливо в соціальній сфері, але рішення, які були прийняті з приводу будівництва Союзної держави, в переважній своїй більшості, основоположні рішення — вони не реалізовані. Просто там 90% не зроблено по кожному з питань»,— заявив у грудні 2019 року Володимир Путін.
Влада Росії і Білорусії просувають такий варіант інтеграції двох країн, який ніяк не применшував б суверенітету Москви або Мінська….
З цієї причини, зазначив російський лідер, він та Олександр Лукашенко взяли рішення про прискорення інтеграційних процесів. У грудні 2019 року лідери провели дві зустрічі, на яких обговорювали проблеми створення Союзної держави.
Про те, що питання інтеграції займуть центральне місце на переговорах, заявив російський посол в Мінську Дмитро Мезенцев.
«Звертаючи увагу на рішення оперативних питань, перш за все входять в енергетичну порядку, треба бачити перспективи союзного будівництва, значимість великий інтеграційної роботи урядів у минулому році, бачити нову практику, якої не було раніше, — погодження дорожніх карт», — наводить слова Мезенцева Інтерфакс.
На думку співробітника Інституту філософії Національної академії наук Білорусі Петра Петровського, навіть гіпотетичний відмова від побудови Союзної держави завдав би шкоди обом країнам, тому ні РФ, ні Білорусь на це не підуть.
«Лідери країн знайдуть компромісне рішення, тому що Путін і Лукашенко усвідомлюють цінність партнерства», — повідомив Петровський.
Енергетичні питання
Як вважають політологи, ще одна тема, яка з великою часткою ймовірності буде обговорюватися на переговорах, — енергетика. У цій сфері між двома країнами накопичилися невирішені питання.
Так, наприкінці минулого року Москва і Мінськ не змогли досягти угоди про тарифи на нафту, через що з 1 січня 2020 року Росія була змушена призупинити поставки цієї сировини в Білорусію. 4 січня були відновлені разові контракти на поставку сировини на білоруські НПЗ.
У відповідь Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ має намір шукати альтернативних постачальників, щоб знизити частку закупівель нафти у Росії до 30-40% від загального обсягу імпорту. Білорусь направила Україні, Польщі, Казахстану, Азербайджану, а також країнам Балтії відповідні комерційні пропозиції.
На думку експертів, таким чином Лукашенко намагається добитися для своєї країни більш вигідних цін на енергоресурси, проте Білорусь не збирається відмовлятися від поставок з РФ, оскільки російські тарифи набагато нижче загальносвітових.
«Заява Білорусії, що стосується закупівель альтернативної нафти, — це елемент торгу, тому що будь-які альтернативні варіанти обійдуться білоруській стороні набагато дорожче, відповідно, на цьому Мінськ не зможе заробляти. Не варто забувати, що майже чверть зовнішнього торговельного обороту Білорусії — це торгівля російською нафтою», — пояснив Сергій Маргуліс.
На тлі розбіжностей з питання постачань нафти 1 лютого Білорусі відвідав держсекретар США Майк Помпео. Глава Держдепу заявив, що США нібито готові повністю забезпечити потреби Білорусі в нафті за конкурентними цінами.
Приїзд американського чиновника не вплине на переговори Росії і Білорусії, вважає Маргуліс.
«Візит Помпео навряд чи зможе зіграти яку-небудь істотну роль у даному питанні. Цієї зустрічі не потрібно надавати надмірного значення. Керівництво Білорусі веде багатовекторну політику, Лукашенко часто зустрічається з різними лідерами західних держав, це звичайна практика», — пояснив аналітик.
Аналогічної точки зору дотримується і директор Центру геополітичних експертиз Валерій Коровін. За його словами, Мінськ навряд чи розраховує на якесь партнерство з США, тому що розуміє, що у Вашингтона є свої інтереси, які далеко не завжди збігаються з інтересами Білорусі, особливо якщо враховувати її союзницькі зобов’язання перед РФ.
«Білорусія не тільки не отримає нафту від американців за тими цінами, за якими хоче, — вона взагалі нічого не отримає. У Мінську це розуміють», — сказав експерт в інтерв’ю RT.
У свою чергу, Оленченко зазначив, що розбіжності між Москвою і Мінськом у сфері енергетики не є нерозв’язними.
«Я б не сказав, що це розбіжності. Це різні підходи до того, як будувати наші подальші стосунки. Я думаю, що ці підходи будуть зближені, і рух буде продовжено», — зазначив аналітик.
«Завжди знаходяться в діалозі»
Незважаючи на ряд розбіжностей у сфері енергетики, економічні зв’язки Росії та Білорусії знаходяться на стабільно високому рівні, – зазначив Сергій Маргуліс.
«Торгово-економічні відносини країн знаходяться на досить високому рівні, в тому числі в сфері сільського господарства, металургійної промисловості», — пояснив він.
За підсумками 2018 року Білорусь за розміром товарообігу з Росією посіла четверте місце, обійшовши такі великі економіки, як Туреччина, США, Японія та Франція.
У російському експорті переважають переважно паливно-енергетичні товари, а також обладнання та автомобілі, в той час як в білоруському —продовольчі товари, сільськогосподарська продукція і машини. При цьому на Росію припадає майже половина всього товарообігу Білорусі.
Експерти відзначають, що існуючі між країнами проблеми Володимир Путін і Олександр Лукашенко завжди намагаються вирішувати в ході особистих зустрічей. Про це говорить динамічність двосторонніх контактів на вищому рівні.
«Контакти між нашими країнами здійснювалися і здійснюються», — заявив Оленченко, зазначивши, що обидва лідера «завжди знаходяться в діалозі» і прагнуть «досягти взаємовигідних рішень».
Thanks!
Our editors are notified.