В уряді ФРН заявили, що рішення сирійського кризи не повинно обмежуватися Росією і Туреччиною. У Берліні виступають за більш активну участь Європи в сирійському врегулювання, зазначив офіційний представник кабміну Штеффен Зайберт. Раніше міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауэр закликала створити в Сирії зону безпеки під міжнародним контролем, не виключивши відправку бундесверу. Генсек НАТО Йенс Столтенберг схвалив такі плани, проте в Кремлі зазначили, що ця пропозиція «треба вивчати».
Офіційний представник кабміну ФРН Штеффен Зайберт заявив, що розв’язання кризи в Сирії «не обмежується Росією і Туреччиною».
«Європа повинна працювати над цими подіями, що розвиваються біля кордонів нашого континенту», — додав він.
За словами представника німецького керівництва, уряд Федеративної Республіки Німеччина вже аналізує угоду, яка напередодні затвердили президенти Росії і Туреччини — Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган. Зайберт підкреслив, що в Берліні збираються обговорити ряд питань, що стосуються документа, з РФ і Турецькою Республікою.
Нагадаємо, що 22 жовтня за підсумками переговорів з Ердоганом у Сочі Володимир Путін заявив про прийняття рішень щодо Сирії. Турецький і російський лідери узгодили меморандум про взаєморозуміння, який розмежовує зони контролю турецьких і сирійських військових у регіоні. Згідно з цим документом, офіційний уряд Сирії відновлює контроль над більшою частиною кордону країни з Туреччиною, за винятком зони, де Анкара проводить операцію «Джерело світу», — між Тель-Абьядом і Рас-Аль-Айном.
Курдські збройні формування за цим меморандумом повинні бути відведені від кордону з Туреччиною на 30 км. Причому за ходом цього процесу повинна простежити російська військова поліція. Коли переміщення завершиться, російські військові поліцейські разом з турецькими колегами почнуть спільно патрулювати прикордонну зону.
Німецьку пропозицію
Раніше міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауэр, також очолює правлячу партію «Християнсько-демократичний союз» (ХДС), виступила з пропозицією створити в Сирії міжнародну зону безпеки за участю Туреччини, Росії та європейських країн. Ця заява пролунала за день до зустрічі Путіна і Ердогана в Сочі. За словами Карренбауэр, ініціатива була узгоджена з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Тепер міністр має намір обговорити її з колегами з НАТО на міністерській зустрічі, яка пройде 24-25 жовтня у Брюсселі.
На думку глави німецького оборонного відомства, зона безпеки під міжнародним контролем дозволить продовжити боротьбу з ІГ* в Сирії і забезпечить «повернення біженців». Крім того, на її думку, не варто віддавати вирішення питань про долю цього регіону на відкуп Москві і Анкарі.
«Не варто говорити лише про те, що Європа не повинна бути стороннім спостерігачем. Необхідно також вносити власні пропозиції, надаючи імпульс дискусії», — цитує Аннегрет Крамп-Карренбауэр телеканал Euronews.
Хоча, судячи з заяви німецького міністра оборони, її ініціатива в першу чергу націлена на політичне вирішення сирійського кризи, вона не виключила участь бундесверу в миротворчій місії в Сирії, зазначивши, що питання відправки німецьких військовослужбовців за кордон — це прерогатива бундестагу.
У свою чергу, глава комітету бундестагу з міжнародних справ і однопартієць Крамп-Карренбауэр Норберт Реттген в інтерв’ю газеті BILD підтримав можливу участь німецького військового контингенту в миротворчій місії в Сирії.
Як зазначають джерела агентства Reuters, міністр оборони Німеччини уряду заявляла, що має намір заручитися мандатом Ради безпеки ООН для реалізації своєї ідеї. Зараз ФРН — один з непостійних членів Радбезу.
Неоднозначна реакція
Ідея Крамп-Карренбауэр про зону безпеки під міжнародним контролем у Сирії була сприйнята з подивом її найближчим колегою — міністром закордонних справ Хайко Маасом.
Влада Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Норвегії заявили про намір припинити постачання зброї до Туреччини…
Він заявив, що невисоко цінує «смс-дипломатію», натякнувши на те, що отримав повідомлення про плані міністра оборони саме таким нетрадиційним способом. Також Маас, член Соціал-демократичної партії Німеччини, назвав ідею Крамп-Карренбауэр партійної ініціативою ХДС. За його словами, план викликав роздратування у зовнішньополітичних партнерів Берліна.
Ангела Меркель, у свою чергу, навпаки, підтримала міністра оборони, яка вважається основним кандидатом на роль наступниці німецького канцлера на посту глави уряду.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков 22 жовтня заявив, що пропозицію німецького міністра оборони «треба вивчати». На наступний день заступник голови МЗС РФ Сергій Вершинін повідомив журналістам, що Москва не бачить «необхідності в ухваленні якихось додаткових заходів» додатково до російсько-турецьким домовленостями.
Не отримав план німецького міністра оборони і однозначної підтримки з боку Парижа.
У той же час 23 жовтня генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що обговорив з Аннегрет Крамп-Карренбауэр її ініціативу.
«Я вітаю те, що союзники по НАТО є пропозиції щодо того, як рухатися далі», — підкреслив генсек альянсу.
Вітала пропозиції з Берліна і представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчисон. Однак, за її словами, Вашингтон не приєднається до миротворчих сил у Сирії, якщо вони там з’являться.
При цьому, як припустив у розмові з RT провідний науковий співробітник Центру німецьких досліджень Інституту Європи РАН Олександр Камкін, ініціатива Крамп-Карренбауэр «узгоджена з американськими союзниками». Протидія з боку німецького МЗС пояснюється протиріччями всередині правлячої коаліції ФРН.
«Спільними зусиллями Росії та Туреччини американським військовим в Сирії дали від воріт поворот. Заява Берліна — це спроба американців влізти у вікно після того, як їх виставили за двері. Що означатиме на практиці введення якого-небудь миротворчого контингенту європейських країн в Сирію? По суті, це війська НАТО, отже, це союзники американців з військово-політичного блоку», — пояснив Камкін.
У той же час експерт не виключив, що пропонована можливою спадкоємицею Меркель зона безпеки в Сирії — її особиста політична ініціатива.
«Цю версію відкидати також не варто, тому що пані Карренбауэр — людина, яка досить швидко приймає рішення», — вважає політолог.
«Не заважати відновлювати порядок»
Варто зазначити, що пропозиція німецького міністра оборони створити зону безпеки під міжнародним контролем у Сирії надійшло на тлі нових спроб Франції та Німеччини зіграти свою роль у врегулюванні кризи. 18 жовтня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вирішив «з прем’єр-міністром Джонсоном і канцлером Меркель в найближчі тижні зустрітися з президентом Ердоганом в Лондоні». Також французький президент назвав виведення американських військ з Сирії «грубою помилкою» Заходу і НАТО.
На наступний день Ангела Меркель обговорила з Володимиром Путіним ситуацію в Сирії, а 21 жовтня за ініціативою Парижа відбулася телефонна розмова на ту ж тему між Путіним і Макроном. Весь цей час в Берліні і Парижі засуджували дії Туреччини в Сирії і навіть ввели ембарго на постачання зброї Анкарі.
«Мабуть, вони не очікували, що Туреччина і Росія можуть домовитися так швидко і ефективно, — зазначив у розмові з RT провідний науковий співробітник МДІМВ Юрій Зінін. — Можливо, вони хочуть показати свою ініціативу, свою силу, не дозволити Росії і Туреччини діяти без участі третьої сторони, Європи».
Однак, як наголошує експерт, жодних реальних кроків європейці в Сирії без взаємодії з Росією і Туреччиною зробити не можуть. На думку Олександра Камкіна, більш ефективним внеском у нормалізацію обстановки в Сирії було б сприяння європейських держав відновленню країни.
«Найцінніший внесок, який вони могли б зробити, це не заважати відновлювати конституційний порядок у країні, — зазначає експерт. — До того ж, перед Сирією зараз гостро стоїть питання економічного відновлення, яке вимагатиме величезних коштів».
Юрій Зінін, в свою чергу, нагадав, що раніше Москва вже пропонувала країнам Європи вкластися у відновлення Сирії.
«Якогось такого позитивної відповіді не було отримано, хоча якісь натяки, що вони не проти, були. Ніхто начебто не відмовлявся, але і не сприяв, допомога пов’язували з виконанням ряду політичних вимог», — підкреслив експерт.
* «Ісламська держава» (ІГ, ИГИЛ) — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 29.12.2014.
Thanks!
Our editors are notified.