«Уявити себе жертвою»: чому Україна намагається апелювати до Будапештського меморандуму

25 років тому Україна, США, Великобританія і Росія підписали Будапештський меморандум. Сторони зобов’язалися поважати суверенітет України і не застосовувати проти неї зброю, а Київ в обмін передавав все ядерне озброєння Москві і приєднувався до ДНЯЗ. Після подій 2014 року українська влада неодноразово звинувачували РФ в недотриманні положень документа. У відповідь в Москві наголошували, що не порушували угоду, яка до того ж не зобов’язувало російську сторону «погоджуватися з державним антиконституційним збройним переворотом», який відбувся у Києві. При цьому експерти підкреслюють, що меморандум має рекомендаційний характер і не було ратифіковано жодної з країн, що підписали його.

У столиці Угорщини 25 років тому був підписаний Будапештський меморандум. Цей міжнародний документ закріплював положення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) щодо України, після того, як вона відмовилася від дістався їй після розпаду СРСР арсеналу.

5 грудня в США стартує міжнародна конференція, присвячена ювілейній даті. Однак російська сторона не буде представлена на цьому заході — про це наприкінці листопада заявив перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ, екс-посол РФ в США Сергій Кисляк.

«У плані стояла поїздка, але я не їду. У мене немає візи, так і пріоритети в роботі зараз інші», — наводить слова політика РИА Новости.

Історія меморандуму

Розпад СРСР привів до утворення декількох незалежних держав, на території яких розміщено велику кількість радянської ядерної зброї. Політична нестабільність, а також ряд регіональних конфліктів у колишніх республіках Радянського Союзу вимагали якнайшвидшого вирішення питання контролю та обліку ЯО.

На момент розпаду СРСР Україна володіла третім за потужністю ядерним арсеналом в світі. За словами першого президента України Леоніда Кравчука, в країні залишалося 165 ядерних балістичних комплексів. Оцінки ж щодо загального обсягу ЯО, залишався на території колишньої радянської республіки, сильно різняться, але в середньому на Україні перебувало тоді близько 1,2 тис. ядерних боєголовок.

Україна може приступити до розробки ядерної зброї, не побоюючись міжнародних санкцій. Про це заявив екс-представник української…

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР, головою якого був Леонід Кравчук, прийняв декларацію про державний суверенітет. У цьому документі було проголошено без’ядерний статус країни. У 1991 році Київ домовився з Москвою про вивіз тактичної ядерної зброї, а в травні 1992-го Кравчук повідомив президенту США Джорджу Бушу-старшому про готовність відмовитися від міжконтинентальних балістичних ракет.

У 1992 році Росія, США, Білорусія, Казахстан та Україна підписали Лісабонський протокол, за яким республіки відмовлялися від успадкованого від СРСР ядерного арсеналу, передавали зброю та засоби її доставки Росії і приєднувалися до ДНЯЗ.

Українська сторона вимагала додаткових гарантій, зокрема щодо збереження територіальної цілісності. Після переговорного періоду в грудні 1994 року в Будапешті глави Російської Федерації, США, Великобританії та України підписали меморандум, згідно з умовами якого Київ зобов’язався передати все, що залишилися в спадок від СРСР ядерні арсенали російській стороні в обмін на гарантії безпеки від країн-підписантів.

Учасники меморандуму пообіцяли утримуватися від застосування зброї проти України, за винятком випадків самооборони або з інших підстав, передбачених Статутом ООН, а також «поважати незалежність і суверенітет країни.

Слід зазначити, що документ так і не був ратифікований державами-учасниками.

Гарантії та запевнення

Питання дотримання Будапештського меморандуму повернувся в політичний дискурс України після подій 2014 року, коли в результаті перевороту був повалений законно обраний президент Віктор Янукович, а до влади прийшла прозахідна опозиція.

З моменту возз’єднання Криму з Росією минуло рівно п’ять років. Регіон повністю інтегрувався в економічну, політичну і…

Ці події привели до виходу через референдум півострова Крим зі складу України і до її возз’єднання з Росією, а також до конфлікту Києва з самопроголошеними народними республіками Донбасу. У спробі зняти з себе відповідальність за те, що відбувається нові київські власті звинувачували Росію в захопленні території. Тоді адміністрація Петра Порошенка почала апелювати до дотримання Будапештського меморандуму.

Вищі чини його адміністрації і сам Порошенко неодноразово висловлювали жаль з приводу відмови України від ядерної зброї. Так, у 2017 році глава держави заявив, що Росія не «напала» на Україну, якщо Київ у свій час не розлучився з ядерним арсеналом, а «десяток будапештських меморандумів коштує менше, ніж один ядерний заряд».

Українська сторона послідовно звинувачувала Росію в недотриманні положень меморандуму, а США та Великобританії — в невиконанні своїх зобов’язань по захисту України.

Варто відзначити, що Москва неодноразово вказувала на те, що документ так і не було ратифіковано ні одній із сторін. Крім того, події 2014 року, які призвели до возз’єднання Криму з Росією і конфлікту в Донбасі, не передбачають апеляції до цього документу. Зокрема, про це ще в 2015 році нагадував глава МЗС Росії Сергій Лавров.

«Що стосується Будапештського меморандуму 1994 року, в цьому меморандумі РФ, США і Великобританія взяли на себе юридичне зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти України і не висувати загрозу застосування ядерної зброї проти України. Це було зроблено в обмін на добровільну відмову України від ядерних арсеналів колишнього Радянського Союзу. Ніяких інших зобов’язань Росія на себе не брала, як не брали їх США і Великобританія», — заявив Лавров.

За словами глави російського зовнішньополітичного відомства, «Будапештський меморандум не зобов’язував нас погоджуватися з державним антиконституційним збройним переворотом».

Варто відзначити, учасники переговорного процесу 1992-1994 років також підкреслювали, що меморандум сам по собі носить скоріше рекомендаційний характер, ніж є зобов’язуючим до дії договором. Про це, зокрема, заявляв колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, який брав участь у його підписанні.

«В англійському тексті меморандуму є слово «assurances», тобто «запевнення в підтримці», але не «guarantees» (гарантії). Це важлива відмінність. Наприклад, наші союзники по блоку НАТО мають гарантіями безпеки. Південна Корея і Японія, з якими у США укладені договори про спільну оборону, мають гарантіями. У випадку України ми говоримо про запевненнях. Це менш сильне слово. По-друге, в меморандумі не був прописаний механізм дій, крім звернення до ради безпеки ООН, якщо проти України буде застосовано ядерну зброю», — наводить слова американського дипломата «112 Україна».

Як зазначив у бесіді з RT експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько, меморандум перестав працювати після того, як у Києві почали порушувати конституційне право в ході так званої помаранчевої революції 2004 року, а також державного перевороту в 2014 році, в результаті якого був відсторонений чинний президент і прийшли до влади Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк і Петро Порошенко.

«Будапештський меморандум вже не актуальний, він не працює з вини самої України, яка допустила критичне перенапруження суспільства всередині себе, поділ, розбрат і громадянську війну», — пояснив Безпалько.

«Жодна країна не хоче втручатися»

Про Будапештський меморандум не забуває і нова українська адміністрація в особі Володимира Зеленського. Так, 2 грудня в інтерв’ю західним ЗМІ він зазначив, що для захисту України потрібно прийняття нової міжнародної угоди.

«Не виконується Будапештський меморандум. Це було серйозне угода, що не було виконано. Я вважаю, що кожен документ повинен говорити про права та обов’язки, а також відповідальності. У меморандумі не було пункту про відповідальність», — наводить слова Зеленського «Інтерфакс».

Сполучені Штати надали серйозний тиск на Київ, щоб змусити його відмовитися від радянського атомного зброї. Про це заявив…

Президент додав, що хотів би, щоб США, Китай, Росія, а також інші гравці і країни ЄС підписали «нове велику угоду», яке захистить суверенітет і територіальну цілісність України.

Незважаючи на те, що Будапештський меморандум не був зобов’язуючим міжнародною угодою, Київ вперто вважає його таким, щоб підтримувати власну риторику, каже Богдан Безпалько.

«Україні необхідно показати, що вона стала жертвою і що до неї не прийшли на допомогу в потрібний момент. Зараз для Зеленського актуальне питання — Мінські угоди і формула Штайнмайера, від яких він хоче максимально відхилитися, в тому числі і шляхом розмивання порядку: включенням туди переговорів по газу, Криму, згадкою в пресі Будапештського меморандуму», — пояснив Безпалько.

При цьому в українському політичному істеблішменті вказують на те, що країнам Заходу не цікаво закріплення будь-яких нових зобов’язань по відношенню до України.

«Очевидно, Зеленський хоче нагадати, що ніхто не виконав взятих на себе зобов’язань, а отже, Україні потрібно в черговий раз протягнути руку допомоги. Проте подібні заяви вже давно не викликають жодних емоцій. Я думаю, що Зеленський поки ще цього не зрозумів», — зазначило джерело RT в партії «Голос».

На думку співрозмовника RT з партії «Батьківщина», президент не усвідомлює того, що ніхто не збирається підписувати ніяких нових угод.

«Він ще новачок у політиці і, очевидно, не розуміє простих речей. На території України йдуть військові дії. Які в цій ситуації можуть бути гарантії? Жодна країна не хоче втручатися в цей процес. Тим більше, що Україна сама ніколи не дотримується взятих на себе зобов’язань», — констатував депутат.