Киргизія готова змінитися ділянками прикордонних територій з Таджикистаном. Про це заявив киргизький президент Сооронбай Жеенбеков. На його думку, таким чином вдасться вирішити давній територіальний спір між двома сусідніми країнами, викликаний тим, що в радянський час адміністративна межа Таджицької і Киргизької РСР була чітко визначена. Експерти звертають увагу, що у всіх держав Середньої Азії є схожі проблеми. Вони вважають: якщо Таджикистан і Киргизія не зможуть визначити свої держкордону, їм буде потрібна допомога посередника. На думку аналітиків, в цій ролі може виступити Шанхайська організація співробітництва (ШОС), в рамках якої успішно вирішувалися подібні питання, чи Росія, користується довірою як Таджикистану, так і Киргизії.
Президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков заявив про готовність помінятися територіями з Таджикистаном. Цей обмін покладе край затяжній суперечці з сусідньою країною щодо належності тисяч кілометрів прикордонних земель, вважає киргизький лідер.
«Наша позиція чітка: ми готові обговорювати, готові на обмін. Але вирішувати треба на підставі фактів. Переговори просуваються, хоч і малими кроками», — сказав Жеенбеков на прес-конференції в Бішкеку 25 грудня, відповідаючи на питання про відносини з Таджикистаном.
Які саме ділянки будуть обміняні, він не уточнив. Однак киргизький президент назвав дуже складним і дуже делікатним питання про делімітацію кордонів двох країн. Він підкреслив, що процес врегулювання територіальних суперечок Душанбе і Бішкека проходить непросто і далекий від завершення. Тому Жеенбеков закликав журналістів не нагнітати обстановку і не давати волю емоціям при висвітленні тем, пов’язаних із становищем на киргизько-таджицькому кордоні.
Киргизія, Таджикистан, Казахстан і Узбекистан можуть незабаром створити «середньоазіатський шенген», який буде називатися Silk viza. Про…
Обидві країни неодноразово намагалися поставити крапку в питанні про приналежність прикордонних територій. З 2002 року діє міждержавна комісія з делімітації та демаркації кордону Таджикистану і Киргизії. Але робота просувається вкрай повільно.
У 2016 році перший віце-прем’єр Киргизії Аали Караш заявляв, що за всі роки переговорів сторони дійшли компромісу, який стосується тільки 519,9 км спірної території. На момент розпаду СРСР був не додано 971 км киргизько-таджицької кордону — налічувалося більше 70 спірних ділянок.
У липні цього року Жеенбеков і президент Таджикистану Емомалі Рахмон на зустрічі в киргизькому місті Чолпон-Ата домовилися прискорити процес демаркації та делімітації кордону. Вирішено було діяти за принципом «від простого до складного»: спочатку шукати спільну мову з питань, де позиції сторін найбільшою мірою збігаються, потім переходити до найскладніших питань.
Радянська спадщина
Експерти відзначають, що територіальні суперечки Таджикистану і Киргизії стали наслідком особливості адміністративного устрою Радянського Союзу.
«В СРСР кордону союзних республік нарізалися виходячи з інтересів народного господарства, а не місцевих жителів. Бувало так, що кишлак, населений, наприклад, таджиками, приписували до Таджицької РСР. А луг, на якому місцеві жителі пасли свою худобу, ні до однієї республіці не приписували, тому що кишлак для народного господарства важливий, а луг — ні. Поки існував СРСР, така ситуація і місцевих жителів не хвилювала. І киргизи і таджики були громадянами однієї держави і тому могли вільно пересуватися по всій його території. Коли Таджикистан і Киргизія стали незалежними, виникли питання, хто чим має право користуватися», — пояснив у розмові з RT заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін.
Відсутність чіткої лінії кордону між двома державами то і справа призводить до інцидентів. В цьому році суперечки між жителями прикордонних територій Киргизії і Таджикистану особливо сильно загострилися. На прес-конференції Жеенбеков зізнався, що щодня цікавиться, яка ситуація в прикордонних районах Баткентской області. Цей регіон Киргизії межує з Таджикистаном, і саме на нього припадає найбільша кількість прикордонних інцидентів.
Незважаючи на бажання обох сторін продовжувати переговори з даного питання, країни по-різному дивляться на те, якою лінією має проходити кордон. Територіальні суперечки виникають в районі Ферганської долини, де сходяться кордони Таджикистану, Киргизії та Узбекистану. Так, Таджикистан пропонує орієнтуватися на карти і документи 1924-1927 років, в той час як Киргизія пропонує керуватися картами 1958-1959-го і 1989 років. Крім цього, між двома республіками існує проблема анклавів та ексклавів.
Директор міжнародних проектів Інституту національної стратегії Росії Юрій Солозобов в коментарі RT звернув увагу на те, що проблема відсутності чітких державних кордонів актуальна для всіх держав колишньої радянської Середньої Азії. Вони з різною мірою успішності намагаються її вирішити з 1991 року.
«Тільки Казахстан повністю завершив делімітацію кордонів. Однак слід зауважити, що ця держава — економічний лідер регіону, тут завжди існувала стабільна влада. В Киргизії і Таджикистані ситуація була іншою. Тому там процес визначення межі так затягнувся», — сказав Солозобов.
Він нагадав, що влада в Киргизії кілька разів змінювалася насильницьким шляхом, а Таджикистан на початку 1990-х пережив криваву громадянську війну. Крім того, делімітація кордону коштує чималих грошей. А Таджикистан і Киргизія — держави небагаті. Дозволити собі масштабні витрати вони можуть не завжди.
Зовнішній модератор
Киргизія і Таджикистан активно продовжують співпрацювати як на двосторонньому рівні, так і на полях міжнародних і регіональних організацій, таких як СНД, ЄАЕС, ОДКБ, ШОС. Так, у 2004 році між країнами був підписаний договір про добросусідських і партнерських відносинах. Згідно з документом, сторони домовилися співпрацювати у питаннях зміцнення стабільності, спокою і здійснення заходів довіри в районі киргизько-таджицького кордону.
Як повідомив Сооронбай Жеенбеков, Киргизія вже врегулювала прикордонні питання з Узбекистаном і Казахстаном, кордон з якими до недавнього часу не була повністю встановлена, що дає надію на майбутнє вирішення ситуації з Таджикистаном.
Однак не виключено, що домовитися про обмін територій та делімітації кордонів самостійно влади двох держав знову не зможуть. В цьому випадку, вважають аналітики, потрібно зовнішнє посередництво.
На думку Солозобова, цю функцію на себе може взяти Шанхайська організація співробітництва. У неї входять Росія, Індія, Казахстан, Китай, Киргизія, Пакистан, Таджикистан і Узбекистан.
«Ця організація, власне, була і створена для делімітації кордонів у Центральній Азії. Але насамперед це стосувалося китайської кордону з колишніми радянськими республіками. У підсумку за активної участі Росії і Китаю вдалося завершити процес делімітації колишньої державного кордону СРСР. Однак кордони колишніх радянських республік один з одним залишилися на совісті місцевої влади», — сказав Солозобов.
Жарихін, у свою чергу, вважає, що в ролі посередника, дуже ймовірно, виступить не ШОС, а Росія.
«У нашої країни є найбільш тісні зв’язки і з Таджикистаном, і з Киргизією. Росії довіряють і в Душанбе, і в Бішкеку. Значить, якщо їм буде потрібно посередник, то вони, швидше за все, звернуться до Москви», — вважає він.
Солозобов зазначає, що Росія зацікавлена у вирішенні питання про кордони середньоазіатських держав. Адже в разі нестабільності в регіоні Москва навряд чи може дозволити собі залишитися в стороні. Невизначеність меж є сильним дестабілізуючим чинником, постійно загострює відносини між державами Середньої Азії, зазначає експерт.
«Проблема назріла, вона давно існує. Ми повинні зробити все, щоб вона була вирішена мирним шляхом і не привела до дестабілізації обстановки в регіоні. У нас немає іншого інструменту політичного реагування на загрози і виклики в межах пострадянського простору, крім посередництва і допомоги при вирішенні спірних питань між державами колишнього СРСР», — підсумовує Солозобов.
Thanks!
Our editors are notified.