Минулий рік виявився невдалим для агрохолдингів України

Агропромисловий комплекс – стратегічна галузь для економіки країни. Втім, у минулому році вітчизняним сільгоспвиробникам було досить складно протистояти викликам. Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), передає

Більшість великих агрохолдингів втратили прибуток.

Середнє значення EBITDA в 2018 році в сегменті публічних агрохолдингів зменшилася на 17 млн дол., порівняно з 2017 роком — з 88,1 до 71,1 млн дол.

Приміром, EBITDA агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” зменшилася з 459 млн дол. до 450, агрохолдига “Кернел” — з 319,2 до 222,5 млн дол., агрохолдингу “Астарта” — з 144,3 до 65,1 млн дол.

З 12 публічних агрохолдингів поліпшити EBITDA вдалося лише “IMC”, “Agroton”, “AGROGENERATION” і “AGROMINO”.

“Хоча EBITDA є абсолютно загальним показником, він широко використовується у фінансовому аналізі. EBITDA не дозволяє робити конкретних висновків про прибутковість певної компанії, однак ретроспективний погляд на цей показник дає розуміння, куди рухається компанія саме з точки зору динаміки її економічної діяльності”, — пояснили в УКАБ.

Фахівці переконані, що ймовірні першопричини погіршення фінансового показника слід шукати всередині галузі та на міжнародних товарних ринках.

“Спад міг бути обумовлений такими чинниками як висока конкуренція, несприятлива цінова кон’юнктура, зростання цін на сировину, виробничі ресурси і т. д.”, — зазначають в УКАБ.

Більш того, в минулому році зросла середнє значення коефіцієнта боргового навантаження (відношення сукупного боргу до сукупних активів компанії — ред.) у таких компаній, як “Кернел”, “IMC”, “Agro Liga”, “Astarta”, “Avangard”, “Milkland”. Натомість, середнє значення показника впало в таких агрохолдингів, як “Agroton”, “AGROGENERATION”, “Миронівський хлібопродукт”, “KSG”.

В загальному по ринку середнє значення коефіцієнта боргового навантаження зросла з 38% у 2017 році до 41% в 2018 році.

Чистий прибуток переважної більшості публічних аграрних компаній в 2018 році суттєво впала.

Мова йде про агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” — з 230 млн дол. у 2017 році до 128 млн дол. у 2018 році, “Кернел” — з 178,6 до 62,1 млн дол., “Ovostar” — з 22,9 до 17,5 млн дол., “KSG” — з 900 тис. дол. до 300 тис. дол. та інші.

Крім того, більше половини публічних аграрних холдингів в 2018 році скоротили свою маржу прибутку (рентабельність).

За рік зменшився в цілому земельний банк агрохолдингів — з 5,95 млн га до 5,62 млн га.

“Якщо розглядати сегмент 15-ти найбільших українських агрохолдингів, то на кінець 2018 року їх сукупний земельний банк дорівнює 3,2 млн га. Це на 4% менше, ніж за станом на кінець 2017 (3,34 млн га) “, – уточнили в УКАБ.

Експерти пов’язують зменшення земельного банку зі скороченням кількості агрохолдингів — з 93 до 85 в рік. Мова йде про вертикально-інтегрованих компаніях.

“Невідомо, що саме викликало таке скорочення. Це може свідчити про те, що український агробізнес дійсно є конкурентним середовищем і компанія може зростати, залишаючись при цьому ефективною, лише до певної межі”, – вважають в УКАБ.

Як повідомляв українські агропідприємства користуються підтримкою держави (дотації). Втім, їх розмір дуже малий тлі державної підтримки в країнах ЄС, з якими Україна конкурує на міжнародних ринках.

У 2016 році дотації на аграрне виробництво в 28 країнах ЄС в цілому становили 52,6 млрд євро або на 2 млрд євро в середньому на країну. Українські аграрії в 2017 році від держави отримали в загальній складності 6 млрд грн, що в 10 разів менше, ніж у європейській країні.

Як зазначав раніше заступник голови Всеукраїнського аграрного ради Михайло Соколов, той факт, що українські виробники в умовах мізерної держпідтримки примудряються конкурувати з іншими країнами та ще якось заробляти більше схоже на диво.

Нагадаємо, Україна увійшла в ТОП світових експортерів курятини. Хоча ще п’ять років тому країна була залежна від імпорту цього продукту. Найбільший виробник і експортер країни — компанія “Миронівський хлібопродукт” (ТМ Наша Ряба).