Сполучені Штати ввели додаткові обмеження на поставки в Росію чутливих товарів і технологій, які підпадають під критерії «ядерних», «хімічних і біологічних», а також «ракетних», згідно з американськими Правилами експортного контролю. Своє рішення США пояснили стурбованістю тим, що Москва нібито перенаправляє за кордон продукцію і технології, які можуть сприяти поширенню зброї масового знищення. Як підкреслюють військові експерти, Росія ніколи не займалася передачею іншим державам ракетних і ядерних технологій. При цьому аналітики впевнені, що дані заходи не зможуть негативно вплинути на роботу вітчизняних оборонних підприємств, так як вони не перший рік функціонують в умовах санкцій і встигли адаптуватися до такого режиму, а програма імпортозаміщення дозволила серйозно знизити залежність від поставок іноземних комплектуючих.
Сполучені Штати ввели додаткові обмеження на поставки в Росію чутливих товарів і технологій, які підпадають під критерії «ядерних», «хімічних і біологічних», а також «ракетних», згідно з американськими Правилами експортного контролю (EAR, Export Administration Regulations). Про це йдеться в документі Бюро промисловості та безпеки США (BIS, The Bureau of Industry and Security), яке підвідомче Міністерству торгівлі країни. Обмеження почнуть діяти з 24 лютого.
Новий акт BIS вносить поправки в крайнову класифікацію Правил експортного контролю, які переносять РФ з категорії держав А, в якій діє більш сприятливий режим, у групу D до неї застосовуються більш суворі правила. Так, згідно з документом, Росія перекладається з сегментів A:2 і A:4 (числа відносяться до типів технологій: 2 — ракетні, 4 — ядерні), в які входить більшість західних держав, D:2 і D:4, де знаходяться країни, що викликають «занепокоєння щодо поширення ядерних і ракетних технологій».
На практиці нові зміни означають, що для експорту зі США в Росію товарів і технологій, які підпадають під критерії «ядерних», а також «ракетних» (під ними розуміють устаткування не тільки для крилатих і балістичних ракет, але і для космічних запусків, метеорологічних ракет і БПЛА), тепер потрібно отримувати спеціальну ліцензію.
«Виключення Росії з країнових груп А:2 і А:4 означає, що стосовно неї більше не діє ряд ліцензійних винятків і продукція, що спрямовується в Росію і раніше під них подпадавшая, тепер підлягає ліцензуванню», — йдеться в документі.
Крім того, вносяться зміни і в саму ліцензійну політику. Зокрема, щодо запитів на видачу ліцензій на постачання в РФ «ядерних», «ракетних», а також «хімічних і біологічних технологій вводиться «презумція відмови». Тобто відповідні заявки з найбільшою часткою ймовірності будуть відхилятися.
Нові правила вводяться під приводом того, що Москва нібито перенаправляє за кордон продукцію і технології, які можуть сприяти розповсюдженню зброї масового знищення (ЗМЗ), а також зростання військового потенціалу держав, «що викликають занепокоєння з точки зору національної безпеки США».
Дивні формулювання
Як вважають експерти, обмежувальні заходи, введені Міністерством торгівлі США, носять демонстративний характер. На думку аналітиків, вони покликані підкреслити продовження курсу Вашингтона на посилення режиму санкції відносно Москви.
«В американців маса законів щодо обмеження експорту, пов’язаного зі зброєю масового знищення. Вони вважають, що Росія нібито передає ракетні технології Ірану і Башару Асаду. Але насправді «занепокоєння США з приводу «витоку» технологій ОМУ викликано бажанням поставити Росію в один ряд з «державами-хуліганами» на зразок того ж Ірану і Північної Кореї», — пояснив у розмові з RT голова ПИР-Центру генерал-лейтенант запасу Євген Бужинський.
Він також підкреслив, що Москва ніколи не займалася передачею яким-небудь іноземним державам ракетних і ядерних технологій.
У свою чергу, оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко зазначив в документі і дивина формулювання, яка стосується хімічної і біологічної зброї.
«У Росії немає, і нікому вона його не передавала. Більше того, РФ стала активною учасницею процесу хімічного роззброєння Сирії. А ось США свої зобов’язання по позбавленню від забороненого арсеналу досі не виконали», — заявив Дрозденко в бесіді з RT.
Експерт нагадав, що Москва є підписантом безстрокової конвенції про заборону бактеріологічної і токсинної зброї (КБТЗ), а у вересні 2017 року повністю виконала програму утилізації хімічної зброї. При цьому США як і раніше зберігають частину арсеналу отруйних речовин. Передбачається, що роботи по їх ліквідації будуть завершені в 2023 році.
У той же час заходи, прийняті Бюро промисловості та безпеки США, не вплинуть на розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК) РФ, впевнений Євген Бужинський. Він підкреслив, що в Росії сформована «самодостатня» ракетно-ядерна індустрія, яка не залежить від зовнішніх торгово-економічних санкцій.
«Наші підприємства, які займаються створенням ядерного і ракетного озброєння, завжди були автономні від Заходу і США. Так було за часів холодної війни і в 1990-ті роки. Нічого не змінилося і зараз. Немає таких американських комплектуючих, без яких Росія не могла б виробляти техніку і боєприпаси для стратегічних сил. Тому американські санкції тут ніякої ролі не грають», — сказав Бужинський.
Оздоровчий ефект
З 2014 року офіційні відомства США прийняли кілька пакетів санкцій проти російського ОПК. Обмеження передбачають заборону на військово-технічне співробітництво з Москвою і поставку в РФ товарів та послуг подвійного призначення.
У санкційний США список потрапили всі флагмани вітчизняного оборонно-промислового комплексу, включаючи Об’єднану суднобудівну корпорацію (ОСК), Об’єднану авіабудівну корпорацію (ОАК), АТ «Концерн ВКО «Алмаз-Антей», концерн «Радіоелектронні технології» (КРЭТ) та корпорацію «Ростех».
Востаннє США вводили санкції у середині лютого в рамках американського закону про нерозповсюдження ЗМЗ, відомого під абревіатурою INKSNA (Iran, North Korea and Syria Nonproliferation Act), який забороняє будь-які форми співробітництва з Іраном, КНДР і Сирією за технологіями, потенційно здатним підтримати в цих країнах програми розробки зброї масового знищення. Вашингтон поширив обмежувальні заходи на три російські компанії: ВПК «НВО Машинобудування» (Реутов), Кумертауское авіаційне виробниче підприємство (Башкортостан) і КБП імені Шипунова (Тула).
Крім того, з 2006 по 2010 рік діяли санкції щодо «Рособоронекспорту», потім вони знову були введені в 2015, 2017 і 2018 роках. Зокрема в травні 2018-го Держдепартамент США продовжив обмежувальні заходи проти компанії на підставі того, що вона теж нібито порушує INKSNA.
При цьому Вашингтон не уточнював, які конкретно дії російських структур суперечать INKSNA.
Керівники російського ОПК не вважають, що американські санкції мали будь-якого негативного впливу на розвиток індустрії. Наприклад, гендиректор «Ростеха» Сергій Чемезов неодноразово говорив, що російські підприємства практично не залежать від зарубіжних поставок комплектуючих, у тому числі з США.
Засновник порталу Military Russia Дмитро Корнєв вважає, що вітчизняні підприємства продемонстрували здатність справно виконувати держоборонзамовлення і свої експортні зобов’язання в умовах дії рестрикцій.
Санкції США проти дочірньої компанії «Роснефти» Rosneft Trading SA незаконні. Про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро…
«Санкції оголили певні слабкі місця нашої оборонки. Однак ми бачимо, що ні один з найважливіших показників не поповз вниз. Безумовно, нашим підприємствам стало складніше, але нічого екстраординарного через санкції США і Європи не відбулося», — сказав він в інтерв’ю RT.
При цьому Корнєв зазначив, що в цілому залежність оборонної галузі РФ від американського імпорту ніколи не була критичною, а з запуском програми імпортозаміщення ситуація покращилася.
Аналогічної думки дотримується і Дмитро Дрозденко. За його словами, західні обмежувальні заходи в більшій мірі надали оздоровчий ефект на оборонну галузь. Експерт нагадав, що у військовій промисловості РФ була запущена масштабна програма імпортозаміщення, яка досить швидко почала приносити перші плоди.
«Проблема залежності від зарубіжних комплектуючих, звичайно ж, не пішла з порядку денного, але її масштаб об’єктивно вже не той, що раніше. Санкції не завадили Росії створити гіперзвукова зброя і продовжити вдосконалювати стоїть на озброєнні техніку. У 2020 році частка сучасного озброєння нашої армії досягне 70%», — підсумував Дрозденко.
Thanks!
Our editors are notified.