США розморожують допомогу Афганістану у розмірі $60 млн. Як заявили в Держдепі, ця сума буде надана республіці, оскільки країна досягла прогресу в боротьбі з корупцією. У вересні 2019-го Вашингтон призупинив виділення цих коштів, звинувативши Кабул в непрозорості при управлінні державними фінансами. Однак експерти сумніваються, що дії США як-небудь пов’язані з рівнем корупції в Афганістані. На думку політологів, відновлюючи фінансування, Вашингтон лише прагне домогтися лояльності Кабула.
США розморозили $60 млн допомоги Афганістану. Про це заявила перший заступник помічника держсекретаря США у справах Південної і Центральної Азії Еліс Уеллс. За її словами, Вашингтон прийняв таке рішення, оскільки афганська влада досягли успіхів у боротьбі з корупцією.
«Говорячи про проблемних областях, держсекретар Помпео висловив тривогу у тому числі з приводу зберігається в Афганістані повсюдної корупції. Я рада, що по одному з позначених держсекретарем напрямків уряд Афганістану дійсно домігся прогресу, що дозволило надати країні допомогу на $60 млн», — повідомила представник Держдепу.
Дональд Трамп скасував заплановані на 8 вересня переговори з керівництвом «Талібану»* і президентом Афганістану Ашрафом Гані…
При цьому Уеллс підкреслила, що боротьба з корупцією — «ключовий елемент» всіх реалізованих програм США в Афганістані.
«Ми намагаємося зробити так, щоб гроші американських платників податків витрачалися належним чином і з досягненням бажаного результату. Ми постійно шукаємо способи підвищити ефективність витрачання спонсорських коштів», — зазначила вона.
Вона також заявила, що Вашингтон закликає Кабул до самостійності.
«Ми, природно, закликаємо уряд та інші сторони, які надають та отримують допомогу, докласти всіх зусиль, щоб максимально ефективно використовувати скорочувалося економічне сприяння для перетворення Афганістану в самодостатня держава і розвитку там приватного сектора», — заявила Уеллс.
На сайті Держдепу наголошується, що сума в $60 млн виділяється Трастовим фондом відновлення Афганістану «в якості стимулюючого фінансування».
Раніше, у вересні минулого року, Вашингтон відкликав близько $100 млн, призначених для фінансування великого енергетичного інфраструктурного проекту в Афганістані, а також призупинив виділення $60 млн допомоги. Відомство обґрунтувало своє рішення непрозорістю закупівель та корупцією, виявленої в афганському уряді. Про це, зокрема, йшлося в заяві Держдепу.
«З однієї кишені в іншу»
Втім, експерти сумніваються, що дії США насправді пов’язані зі зміною рівня корупції в Афганістані. На думку політолога Олександра Асафова, розморожуючи кошти, Вашингтон лише намагається домогтися лояльності керівництва республіки.
Аналітик вважає, що це потрібно Білого дому, оскільки останнім часом лідер Афганістану все частіше виступає з заявами, що суперечать політиці Вашингтона.
Так, 23 січня президент Афганістану Ашраф Гані заявив на полях Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі, що переговори США з талібами до відчутного прогресу не привели. За словами афганського лідера, громадськість республіки чекає від «Талібану»* припинення насильства.
Президент Афганістану Ашраф Гані підкреслив, що не бажає «стороннього втручання» у справи країни, в тому числі з боку…
Крім того, в недавньому інтерв’ю CNBC афганський лідер заявив, що відповідальність за безпеку в республіці лежить на Кабулі, а не на Вашингтоні. Він також зазначив, що країна повинна бути здатна забезпечувати своє майбутнє.
У серпні Гані виступив проти втручання інших країн у справи Афганістану.
«Наше майбутнє не може визначатися кимось ззовні в столицях наших друзів, ворогів або сусідів. Доля Афганістану вирішуватиметься тут, на батьківщині. Ми не бажаємо стороннього втручання в наші справи», — цитує Гані Assoсiated Press.
Ці слова афганського лідера прозвучали на тлі повідомлень про проведення чергового раунду діалогу між США і рухом «Талібан».
Нагадаємо, в результаті переговорів з талібами, що пройшли 1 вересня в Досі, спецпредставник США з питань афганського примирення Залмай Халілзад заявив журналістам, що сторони обговорювали попередні умови можливої угоди, один з пунктів якого — виведення з Афганістану 5 тис. військових США протягом 135 днів.
Військова операція Сполучених Штатів в Афганістані триває вже майже 20 років. Приводом для її початку стали теракти 11 вересня 2001 року. Найбільш масовою ця кампанія була в 2010-2013 роках: тоді чисельність військового контингенту досягала майже 150 тис. осіб. Зараз в Афганістані, за даними Al Arabiya, близько 13 тис. американських військових.
На думку Олександра Асафова, включення механізму розморожування допомоги Афганістану — «спроба купити лояльність влади цієї країни».
«До показників по корупції в республіці це не має ніякого відношення», — підкреслив експерт в бесіді з RT.
Він стверджує, що ситуація на Близькому Сході в цілому, як і в Афганістані, «динамічно змінюється не на користь США».
«Крім того, що відбувається в Іраку, в тому числі бажання його керівництва позбутися від американських військовослужбовців, ще сильніше підштовхує Вашингтон купувати лояльність правлячих еліт близькосхідних країн», — пояснив Асафів у розмові з RT.
Аналогічної точки зору дотримується і експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер. За його словами, такий аспект, як боротьба з корупцією, «за американськими мірками, є лише приводом».
Після скорочення кількості американських військових в Афганістані Білий дім залишить в країні розвідувальні підрозділи для…
«Однак ніхто в дійсності не знає, хто і як бореться з корупцією. Це майже неможливо відстежити, тим більше якщо мова йде про період у чотири місяці», — говорить аналітик.
На його думку, насправді Вашингтон виділяє кошти на підтримку влади, які «знаходяться в досить важкій ситуації». Він вважає, що США розглядають «законну владу Афганістану в якості якогось елемента торгу з талібами».
«Це хабар з однієї своєї кишені до іншої. Вашингтону зараз потрібно якимось чином підтримати влади Афганістану, оскільки США зацікавлені в тому, щоб керівництво республіки було ще якийсь час на плаву. США завжди будуть переслідувати виключно свої цілі, все це розраховується на перспективу», — повідомив аналітик.
Олександр Асафів, в свою чергу, резюмував, що «будь-яка гуманітарна допомога США не є жестом доброї волі».
«Це завжди виконання політичних і військових завдань, а також завдань американських розвідувальних служб. Будь надання допомоги з боку Вашингтона іншим країнам — це посилення регіональних позицій або тиск на інших геополітичних гравців. Це абсолютно чітка стратегія, мета якої — захист американських національних інтересів за межами США», — уклав Асафів.
* «Талібан» — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 14.02.2003.
Thanks!
Our editors are notified.