Архивы психология

Из самого названия понятно, что душевные расстройства могут повлечь за собой эмоциональные нарушения, приводящие к сбоям в работе органов. У детей они имеют более острую форму, так как накал переживаний у них гораздо выше, чем у взрослых людей. Факторы, провоцирующие у детей отрицательные эмоции Смена привычной обстановки и стереотипа поведения. Практически все малыши, которых отдают в детские ясли, негативно это воспринимают. На посещение детского сада реагируют, таким образом, уже только пятьдесят процентов детей, а на школу ещё меньше – двадцать пять. Неправильная организация режима дня для ребёнка. Специалисты подчёркивают, что детям для восстановления своего гомеостаза, нужен чёткий график бодрствования и сна, который обязательно необходимо соблюдать. Примером является «подстройка» детского режима под родительский. Ошибки воспитательных приёмов. Здесь часто прослеживаются крайности: от формирования в семье эгоцентрика (кумира), чрезмерная опека, когда пресекается любая инициатива, исходящая от ребёнка или, недостаточное внимание, вплоть до равнодушия к детским проблемам. Отсутствие условий для проявления детьми самостоятельности. С игровой деятельности у ребёнка начинают формироваться необходимые навыки и эмоции, которые способствуют созреванию его психики. Поэтому слишком авторитарное поведение со стороны родителей может помешать нормальному прохождению данного процесса. Если ребёнку навязывать занятия, несоответствующие его способностям и возможностям, то у него могут возникнуть психосоматические патологии. Односторонняя эмоциональная привязанность. Имеется в виду, так называемая, аффективная зависимость от кого-либо, или вообще отсутствие эмоционального понимания в кругу семьи (или в каком-нибудь коллективе). Несогласованность воспитательных принципов. Прежде всего, единый подход в воспитании ребёнка должен быть у родителей, бабушек и дедушек. Далее большое значение имеют проблемы в общении с учителем и сверстниками, а также неспособность справиться с учебной нагрузкой. Если что-то не «заладится», то возникают отрицательные эмоции, которые накапливаются и имеют негативные последствия. Внутрисемейные отношения. Дети ощущают дискомфорт в неполной семье или, когда имеют место постоянные конфликты между членами семьи. Даже длительная разлука с близкими людьми может привести к эмоциональному стрессу, и нарушениям психического состояния. Психосоматические расстройства, в зависимости от возраста детей Дошкольники - Страдает дыхательная система (частые боли в горле, хронический насморк, бронхиты); - На коже могут появляться дерматиты, сыпи – без видимых причин; - Проблемы с пищеварительной системой (боли в животе, недержание каловых масс); - Появление ночного и дневного энуреза; - Возможны тики, заикание, разговоры во сне, иногда «лунатизм» (хождение в период сна). Младший школьный возраст К перечисленным выше проблемам ещё добавляются следующие: - Головокружение и головные боли; - Нарушения глотания и дыхания в виде «дыхательного невроза» - Вегетативные расстройства, которые провоцируют частое сердцебиение и тошноту; - Ухудшение осанки, боли в руках и ногах, груди, спине. Подростковый возраст В дополнение к предыдущим отклонениям: - Агрессивность в поведении; - Страхи и навязчивые идеи; - Депрессивное состояние. Для того чтобы предотвратить или лечить уже имеющиеся расстройства, необходимо понимать, как именно детский организм может реагировать на стрессы, соответственно своему возрасту. Профилактические меры Использование разных психологических методик для раннего выявления патологической тревожности детей. Создание в семье благоприятных условий для развития личностных способностей ребёнка, с учётом его интересов. Формирование доверительных отношений с детьми, не допуская, по возможности, скрытности в их поведении. При устранении (или лечении) психосоматических расстройств, нужно учитывать действие социально-психологических факторов, и возникшую реакцию ребёнка. Важно понимать, что для исправления ситуации необходимо взаимодействие родителей, педиатра, психолога и психотерапевта.Із самої назви зрозуміло, що душевні розлади можуть спричинити емоційні порушення, що призводять до збоїв в роботі органів. У дітей вони мають більш гостру форму, так як накал переживань у них набагато вище, ніж у дорослих людей. Фактори, що провокують у дітей негативні емоції Зміна звичної обстановки і стереотипу поведінки. Практично всі малюки, яких віддають в дитячі ясла, негативно це сприймають. На відвідування дитячого садка реагують, таким чином, вже тільки п'ятдесят відсотків дітей, а на школу ще менше - двадцять п'ять. Неправильна організація режиму дня для дитини. Фахівці підкреслюють, що дітям для відновлення свого гомеостазу, потрібен чіткий графік неспання і сну, який обов'язково необхідно дотримуватися. Прикладом є «підстроювання» дитячого режиму під батьківський. Помилки виховних прийомів. Тут часто простежуються крайнощі: від формування в сім'ї егоцентрика (кумира), надмірна опіка, коли припиняється будь-яка ініціатива, яка виходить від дитини або, недостатня увага, аж до байдужості до дитячих проблем. Відсутність умов для прояву дітьми самостійності. З ігрової діяльності у дитини починають формуватися необхідні навички і емоції, які сприяють дозріванню її психіки. Тому дуже авторитарна поведінка з боку батьків може завадити нормальному проходженню цього процесу. Якщо дитині нав'язувати заняття, невідповідні її здібностям і можливостям, то у неї можуть виникнути психосоматичні патології. Одностороння емоційна прив'язаність. Мається на увазі, так звана, афективна залежність від кого-небудь, або взагалі відсутність емоційного розуміння в колі сім'ї (або в якому-небудь колективі). Неузгодженість виховних принципів. Перш за все, єдиний підхід у вихованні дитини має бути у батьків, бабусь і дідусів. Далі велике значення мають проблеми в спілкуванні з вчителем і однолітками, а також нездатність впоратися з навчальним навантаженням. Якщо щось не «занадиться», то виникають негативні емоції, які накопичуються і мають негативні наслідки. Сімейні стосунки. Діти відчувають дискомфорт в неповній сім'ї або, коли мають місце постійні конфлікти між членами сім'ї. Навіть тривала розлука з близькими людьми може привести до емоційного стресу, і порушень психічного стану. Психосоматичні розлади, в залежності від віку дітей Дошкільнята - Страждає дихальна система (часті болі в горлі, хронічний нежить, бронхіти); - На шкірі можуть з'являтися дерматити, висипи - без видимих причин; - Проблеми з травною системою (болі в животі, нетримання калових мас); - Поява нічного і денного енурезу; - Можливі тики, заїкання, розмови уві сні, іноді «лунатизм» (ходіння в період сну). Молодший шкільний вік До перелічених вище проблем ще додаються такі: - Запаморочення і головний біль; - Порушення ковтання і дихання у вигляді «дихального неврозу» - Вегетативні розлади, які провокують прискорене серцебиття і нудоту; - Погіршення постави, болі в руках і ногах, грудях, спині. Підлітковий вік На додаток до попередніх відхилень: - Агресивність в поведінці; - Страхи і нав'язливі ідеї; - Депресивний стан. Для того щоб запобігти або лікувати вже наявні розлади, необхідно розуміти, як саме дитячий організм може реагувати на стреси, відповідно до свого віку. Профілактичні заходи Використання різних психологічних методик для раннього виявлення патологічної тривожності дітей. Створення в сім'ї сприятливих умов для розвитку особистісних здібностей дитини, з урахуванням її інтересів. Формування довірливих відносин з дітьми, не допускаючи, по можливості, скритності в їх поведінці. При усуненні (або лікуванні) психосоматичних розладів, потрібно враховувати дію соціально-психологічних факторів, і реакцію дитини, яка виникає. Важливо розуміти, що для виправлення ситуації необхідна взаємодія батьків, педіатра, психолога і психотерапевта.