Російське посольство в Лівані виявилося в районі протистояння демонстрантів і сил правопорядку після відновлення протестів в близькосхідній країні. Маніфестанти штурмують банки і висувають ультиматуми уряду, посилюється економічна криза. Держава, яке вважалося «близькосхідною Швейцарією», опинилося на межі банкрутства. Як відзначають експерти, одна з причин складної економічної та політичної ситуації — санкції США проти руху «Хезболла» — важливого союзника Ірану в регіоні. На руку поточний криза і ряду інших гравців, зацікавлених у послабленні фінансових інститутів Лівану і контроль над родовищами вуглеводнів на його шельфі, вважають аналітики.
Зіткнення між силовиками і протестувальниками сталися біля російського посольства в Лівані. Напередодні армія була змушена взяти під свій контроль район, де розташоване російське дипведомство. Як повідомили в посольстві, кілька гранат зі сльозогінним газом розірвалися на території посольства, але постраждалих немає.
Поруч з Посольством Росії в Лівані відбулися зіткнення між поліцією і мітингувальниками. В результаті розгону демонстрантів кілька гранат зі сльозогінним газом потрапили на територію Посольства. Співробітники дипломатичної місії та члени їхніх сімей не постраждали. @MID_travel@MID_RF
— Russian Embassy in Lebanon (@rusembleb) 16 січня 2020 р.
Представництво Росії опинилося в епіцентрі подій випадково — навпроти знаходиться будівля поліції, близько якого акція солідарності із затриманими раніше протестувальниками переросла у масові заворушення.
Нове загострення
Масові протести охопили Ліван в жовтні минулого року. Тоді приводом для виступів стали наміри влади підвищити податки, а також ввести нові — в тому числі на користування месенджером Whatsapp, вельми популярним в Лівані через дорожнечу стільникового зв’язку. Таким чином влада сподівалися скоротити бюджетний дефіцит.
Однак хвиля маніфестацій не тільки змусило владу відмовитися від своїх планів, але і призвела до відставку 29 жовтня глави уряду Саада Харірі. 19 грудня президент країни Мішель Аун назвав нового прем’єра — ним став незалежний політик Хасан Діабі. Однак і це не заспокоїло протестувальників, вимоги яких перестали бути просто економічними. Тепер лідери протесту вимагають відставки діючого уряду і проведення нових виборів, заявляючи про недовіру політичним елітам в цілому і звинувачуючи їх у корупції.
В умовах складної політичної обстановки Диабу так і не вдалося сформувати новий уряд.
Після відносного затишшя на початку року до 14 січня протести знову посилилися. У Бейруті почалися сутички з поліцією. Маніфестанти заблокували автомагістраль, що зв’язує столицю Лівану з Дамаском. Почалися погроми приватних банків.
Десятки співробітників сил безпеки Лівану постраждали в зіткненнях з протестуючими в Бейруті. За повідомленнями ЗМІ, на допомогу…
Натовп намагався штурмувати і Центробанк країни. Протестувальники вимагали від влади сформувати новий уряд протягом 48 годин.
Напружена внутрішньополітична ситуація в Лівані посилюється фінансовою кризою. Курс національної валюти — ліванського фунта — падає, заощадження знецінюються. Зараз на чорному ринку за американський долар дають близько 2,4 тис. фунтів, хоча офіційний курс Центробанку — близько 1500 фунтів за долар. При цьому банки обмежили суми, які приватні особи можуть зняти зі своїх рахунків в іноземній валюті. У деяких випадках ліміт не перевищує $100 на тиждень.
Як зазначає видання Arab News, по країні поширюються чутки про відключення інтернету і про припинення поставок газу, так як платити за ці послуги нічим.
Як пише французький журнал Le Monde diplomatique, «країна знаходиться на межі банкрутства: держборг становить 150% ВВП, а дефіцит бюджету — 11%. Обслуговування боргу (погашення відсотків і основної заборгованості) щорічно обходиться майже в $4 млрд».
Президент Товариства дружби і ділового співробітництва з арабськими країнами В’ячеслав Матузов заявив в бесіді з RT, що поточні події свідчать про те, що криза в Лівані посилився ще більше.
«Банки в Лівані — фактично «святиня». Це був один з головних козирів Лівану — вільна демократична банківська система, яка дозволяла їм бути привабливим місцем для зберігання грошей і фінансів з усього регіону», — пояснив Матузов.
Зовнішній фактор
Як зазначає Le Monde diplomatique, значною мірою через кризу в економіці Лівану відповідальні Сполучені Штати. На думку авторів видання, санкції, які адміністрація Дональда Трампа раніше ввела проти банків, пов’язаних з рухом «Хезболла», ускладнили ситуацію в економіці країни. Банківський сектор традиційно важливий для Лівану, який раніше називали «близькосхідною Швейцарією».
США вважають орієнтоване на Іран шиїтський рух «Хезболла» терористичною організацією. У Лівані, однак, це легальна політична сила, яка входить у правлячу коаліцію.
«США та їх партнери з ЄС хочуть змінити баланс влади в Лівані, — заявив у розмові з RT директор Фонду моніторингу та прогнозування Леонід Савін. — Вони вважають, що «Хезболла» не має якимось чином бути представлена у владі, тому почались маніпуляції. Природно, найбільш ефективний метод — це сценарій «кольорової» революції, що, власне, почали давити. І коли ввели санкції проти кількох банків в Лівані, почалися акції протесту, тому що це вдарило по добробуту звичайних громадян».
Після відставки прем’єр-міністра Харірі держсекретар США Майк Помпео відкрито підтримав протестувальників, заявивши, що «народ Лівану хоче ефективного та дієвого уряду, економічних реформ і припинення повальної корупції».
У листопаді біля посольства Сполучених Штатів в Бейруті пройшли маніфестації проти втручання Вашингтона у внутрішні справи Лівану. Обурення демонстрантів, зокрема, викликало те, що колишній посол США в Лівані Джеффрі Фелтман, виступаючи в конгресі США, заявив, що «демонстрації і реакція ліванських лідерів та установ на них вдалим чином співпадають з інтересами США».
❗❗EXCLUSIVE @AndreVltchek from “Lebanon
“Huge demonstrations in Beirut! Grievances are legitimate, but who is behind? The Fist looks like Otpor symbol, a CIA backed regime-change organization. It may be why Hezbollah was against the government stepping down” pic.twitter.com/qFuA4pkHSN
— lantidiplomatico.it (@Lantidiplomatic) 3 листопада 2019 р.
«Мета одна — це послабити вплив Ірану в регіоні і домогтися того, щоб деякі політичні супротивники, зокрема партія «Хезболла», припинили своє існування», — стверджує В’ячеслав Матузов.
Росія, як зазначив 11 грудня під час візиту до Вашингтон глава російського МЗС Сергій Лавров, виступає проти «деструктивного втручання зовнішніх сил» у внутрішню політику Лівану. На думку міністра, як і у випадку протестів в Іраку, існуючі проблеми повинні вирішуватися шляхом національного діалогу.
Внутрішні розбіжності
Одним з наслідків протестів у Лівані стало посилення розбіжностей між прихильниками радикальних змін у країні і рухом «Хезболла».
Після початку протестів у жовтні його лідер — Хасан Насралла — частково підтримав вимоги протестувальників, вважаючи їх справедливими. Однак згодом він заявив, що протести розпалюють іноземні посольства. У грудні Він підкреслив, що США і Ізраїль намагаються використовувати протести в Лівані для тиску на Іран і «Хезболлу».
Підлило масла у вогонь і поява в інтернеті у грудні відео з образами на адресу шиїтів, після чого прихильники «Хезболли» і ще однієї великої шиїтської партії, «Амаль», вступили у протистояння з протестувальниками.
6 травня в Лівані відбудуться перші за дев’ять років парламентські вибори. Голосування пройде не за мажоритарною, а за пропорційною…
Як прогнозує Леонід Савін, з урахуванням «багатоконфесійності Лівану та історичної традиції конфліктів всередині країни можна сказати, що політична криза триватиме ще довго».
У країні проживають як християни, включаючи православних і знаходяться в спілкуванні з Ватиканом маронітів, так і мусульмани: суніти і шиїти. Всього 18 релігійних громад.
Система політичної влади в країні покликана дотримуватися баланс між різними конфесійними групами. Так, президентом традиційно є мароніт, головою парламенту — шиїт, прем’єр-міністром — суніт, віце-прем’єром — православний християнин.
Однак, незважаючи на цю обставину, в кінці минулого століття в Лівані почалася масштабна громадянська війна (1975-1990 рр.) з втручанням Ізраїлю і Сирії.
Як вважає Леонід Савін, зараз ризик повторення такого сценарію «незначний», однак на тлі політичної кризи можуть нагадати про себе радикальні елементи і терористи.
Ймовірні наслідки
На думку Леоніда Савіна, крім США, певні дивіденди від ліванських протестів може зараз отримувати та Ізраїль.
«Ізраїль налаштований дуже негативно по відношенню до того, що та ж «Хезболла» знаходиться у влади, тому що вони вважають її ворогом. Історичний конфлікт між Ізраїлем і Ліваном тягнеться десятиліттями. Частина території Лівану підконтрольна Ізраїлю досі», — пояснює Савін.
На думку проживає в Лівані журналістки Анхар Кочнєвої, поточна криза може бути пов’язаний зі спробами зовнішніх гравців присвоїти ліванську нафту. Раніше в Східному Середземномор’ї, в тому числі на шельфі Лівану, були виявлені великі родовища вуглеводнів. Однак Ізраїль заперечує права Лівану на частину акваторії.
«Хочуть забрати нафтові родовища. У грудні Лівану повинна була з’явитися перша нафта. Спеціально банкрутять країну, щоб держава змушене було віддати нафту кому треба», — зазначила Вона у розмові з RT.
14 січня виконуюча обов’язки міністра енергетики та водних ресурсів Лівану Нада Бустані продовжила термін подачі заявок на геологорозвідку нафти і газу на ліванському шельфі з 31 січня по 30 квітня 2020 року.
На думку Леоніда Савіна, криза в Лівані може бути на руку і Об’єднаним Арабським Еміратам, так як він послаблює конкурента ОАЕ на звання фінансового центру Близького Сходу. Однак у цілому для регіону дестабілізація в Лівані несе численні ризики.
«Безумовно, важливо, щоб в Лівані була стабільність. Поруч знаходиться Сириия, де ще є ряд проблем. Все залежить від зговірливості тих політичних лідерів, які зараз будуть приймати рішення і формувати новий уряд. Можливо, потрібні будуть нові вибори», — вважає політолог.
Thanks!
Our editors are notified.