«Спад пронатовських настроїв»: як Україна веде політику інтеграції в Північноатлантичний альянс

На Україні розробляється оновлена редакція військової доктрини, в якій буде зафіксовано курс на вступ країни в НАТО. Про це заявив глава директорату з питань національної безпеки і оборони офісу президента України Іван Апаршин. За його словами, членство держави в альянсі «сьогодні не обговорюється». У лютому минулого року «незворотність євро-атлантичного курсу» була закріплена в українській Конституції, але республіка досі так і не отримала план дій щодо членства у військовому блоці. При цьому дані соцопитувань свідчать про те, що на Україні росте число прихильників позаблокового статусу. Експерти пояснюють цей тренд тим, що українське суспільство втомилося від внутрішніх проблем і нестабільності київської влади.

У найближчі місяці в Україні буде прийнята оновлена редакція військової доктрини країни. Про це повідомив глава директорату з питань національної безпеки і оборони офісу президента України Іван Апаршин. За його словами, в документі буде зафіксована прихильність країни курсу на вступ до НАТО.

«Набуття Україною членства в НАТО — це… питання сьогодні не обговорюється… найближчим часом, протягом двох-трьох місяців, буде військова стратегія. Там також буде пряма норма щодо вступу України в НАТО», — сказав Апаршин на дискусії, присвяченій річниці внесення змін до конституції про закріплення курсу країни на вступ до НАТО і ЄС.

«Партнер з розширеними можливостями»

З точки зору політологів, оновлена версія воєнної доктрини України навряд чи буде серйозно відрізнятися від чинної редакції, прийнятої у 2015 році за Петра Порошенка.

Нагадаємо, у цьому документі прописані норми, спрямовані на підготовку країни до вступу в Північноатлантичний альянс. Зокрема, в ньому йдеться про необхідність «комплексного реформування системи забезпечення національної безпеки до рівня, прийнятного для членства в ЄС і НАТО».

Україна буде прийнята в НАТО після того, як проведе необхідні реформи. Про це заявив генсек альянсу Йенс Столтенберг. Подібні…

Розвиток ЗСУ має проводитися «за західними стандартами» з метою досягнення сумісності з арміями держав — членів альянсу. Також автори військової доктрини розглядають інтеграцію України в НАТО як спосіб протидії агресивній політиці Російської Федерації». Стверджується, що Москва нібито нарощує поблизу кордону з республікою «угруповання військ з потужним ударно-наступальним потенціалом».

Варто також зазначити, що в лютому минулого року в преамбулі української конституції була прописана «незворотність європейського та євро-атлантичного курсу». Також основний закон зобов’язує президента бути гарантом реалізації «стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Чинний український лідер Володимир Зеленський продовжує пронатовську політику попередника, констатують аналітики. У той же час він висловлював ідею провести референдум з питання вступу країни в західний військовий блок.

У жовтні 2019 року міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив про «перезавантаження» відносин з альянсом з метою досягнення «повної сумісності з НАТО». На початку грудня Верховна рада прийняла постанову «Про першочергові кроки щодо забезпечення євро-атлантичної інтеграції України — набуття повноправного членства Україною».

Таким чином депутати закликали Зеленського отримати план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Проте в Північноатлантичному альянсі підкреслюють, що питання вступу України в альянс не стоїть на порядку денному. При цьому в найближчих планах Києва — підвищення статусу у відносинах з НАТО до «партнера з розширеними можливостями».

Як уточнила член парламентського комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук, Київ приєднається до програми розширених можливостей у жовтні 2020 року. За словами Верещук, це відкриє для України нові можливості».

«Україна крок за кроком реалізує стратегію, яка намагається наблизити країну до стандартів Північноатлантичного альянсу і таким чином заявити про готовність стати повноцінним членом НАТО. Однак, як ми знаємо, питання приєднання до військового блоку на Заході не розглядається», — зазначив у бесіді з RT директор Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов.

На його думку, керівництво України не подає повторну заявку на отримання ПДЧ, усвідомлюючи, що вона не буде прийнята. Він нагадав, що в 2008 році Київ уже зазнав дипломатичне фіаско, направивши Брюсселю офіційне прохання на видачу плану дій щодо членства в НАТО. У результаті Німеччина, Франція та ряд інших європейських держав виступили проти і замість ПДЧ з Києвом була укладена декларація про доповнення до Хартії про особливе партнерство.

«Україна може робити і заявляти все що завгодно, однак реальність така, що на Заході немає бажання приймати Києва в НАТО. На цей рахунок не йдуть навіть жодні дискусії. Україна може реорганізувати армію за стандартами альянсу і продовжувати далі вислужуватися як «антиросійського форпосту», але розраховувати на членство вона все одно не може», — пояснив Денисов.

«Втрачає кредит довіри»

У свою чергу, в розмові з RT заступник декана факультету світової економіки та світової політики ВШЕ Андрій Суздальцев зазначив, що в останні роки в Україні спостерігається зниження пронатовського ентузіазму». Таку тенденцію експерт пояснив зростаючим запитом населення на більш виважену і збалансовану зовнішню політику.

За даними українських соцслужб, в країні знижується кількість тих, хто підтримує інтеграцію Києва до НАТО, та збільшується кількість прихильників позаблокового статусу республіки.

Підрахунки Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) також свідчать про скорочення числа українців, яким імпонує зближення Києва і західного військового блоку. Якщо в грудні 2018-го членство в НАТО підтримували 46,1% респондентів, то вже влітку наступного року цей показник впав до 40,9%.

«Звичайно, прихильників НАТО в Україні ще дуже багато. Не секрет, що ідею входження до складу альянсу традиційно підтримують жителі Західної України, а це приблизно половина країни. Позиції сходу після втрати Криму та частини Донбасу об’єктивно стали слабшими. Тим не менше ми фіксуємо спад пронатовських настроїв», — говорить Суздальцев.

За його словами, скептицизм по відношенню до альянсу спостерігається навіть у антиросійських колах України. Так, 23 лютого в інтерв’ю телеканалу «112» колишній міністр оборони країни Олександр Кузьмук заявив, що Захід не збирається приймати Україну в альянс, хоча Київ, за його словами, став би «вигідним членом».

«Тому що вони (західні політики. — RT) в постійних роздумах про вплив Росії на Україну, про вплив Росії на західний світ. Навіщо сваритися? І ось така система стримування. Двері відчинені, тільки крок у двері — раз, перед носом вони закриваються», — зазначив Кузьмук.

Як вважає Андрій Суздальцев, зараз українські політики, включаючи Зеленського, позбавлені можливості заробляти очки на пронатовських гаслах. Збереження курсу на інтеграцію України до НАТО, з точки зору експерта, — наслідок «слабкості» чинного президента.

«Зеленський з його демонстративно миролюбної риторикою сприймався як альтернатива войовничому Порошенка з його радикальними пронатовскими ініціативами. Однак із-за відсутності конкретних справ Зеленський стрімко втрачає кредит довіри, що виражається в падінні його рейтингу», — міркує Суздальцев.

У коментарі RT директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко пояснив зростання числа прихильників позаблокового статусу «протверезінням» населення з-за падіння рівня життя і «нестабільність української влади».

«Якщо шість років тому, у 2014 році, на тлі сплеску антиросійської істерії на Україні був однозначний крен у бік НАТО, то тепер маятник хитнувся назад. Люди хочуть стабільності, яка зараз асоціюється з періодом до 2014 року. Але як би там не було, Україна з її територіальними конфліктами не може бути прийнята в НАТО», — резюмував Бондаренко.