У столиці Киргизії стартує саміт Організації Договору про колективну безпеку. У прес-службі Кремля повідомили, що Володимир Путін і лідери країн, що входять в ОДКБ, розглянуть ключові теми союзницької взаємодії в рамках організації. Як підкреслив глава МЗС РФ Сергій Лавров, одним з центральних питань саміту стане безпеку в середньоазіатському регіоні та боротьба з терористичною загрозою, що походить з території Афганістану. Експерти називають ОДКБ дуже важливим форматом, який став важливим елементом стабільності на пострадянському просторі.
У Бішкеку, столиці Киргизії, головуючої в цьому році в ОДКБ, 28 листопада відкривається сесія Ради колективної безпеки (РКБ) Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). У ній беруть участь президент Росії Володимир Путін, президент Білорусії Олександр Лукашенко, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков, президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон.
Як повідомила прес-служба Кремля, у ході зустрічі планується розглянути ключові теми союзницької взаємодії в рамках організації, а також обмінятися думками щодо актуальних регіональних і міжнародних проблем».
Ряд тим передбачається обговорити у вузькому складі, розповів журналістам прес-секретар ОДКБ Володимир Зайнетдинов. Мова йде насамперед про питання безпеки в зоні відповідальності організації.
Нагадаємо, в 2020 році країною, яка головує в ОДКБ, стане Росія.
«Стабілізуючий фактор»
Напередодні сесії СКБ, 27 листопада, відбулося спільне засідання Ради міністрів закордонних справ, Ради міністрів оборони та Комітету секретарів рад безпеки організації, в якому брав участь і глава МЗС РФ Сергій Лавров.
«Ми сконцентрувалися на завданнях зміцнення потенціалу ОДКБ в різних сферах, розглянули проекти документів, які завтра виносяться на Рада колективної безпеки на розгляд глав держав. Пакет солідний», — розповів глава російського зовнішньополітичного відомства.
За словами Сергія Лаврова, до числа найбільш важливих документів, прийняття яких очікується на саміті, відноситься проект спільної заяви лідерів країн ОДКБ. Воно буде присвячено вдосконаленню співробітництва входять в організацію держав, мета якого — зміцнення стабільності в світі. Міністр закордонних справ Росії зазначив, що в умовах, «коли глобальна безпека серйозно розхитується, важливо поважати міжнародні домовленості, складові «масив сучасного міжнародного права, що спирається на Статут ООН».
У числі інших питань, які будуть розглянуті на засіданні СКБ, Сергій Лавров згадав протидію новим викликам і загрозам, план заходів з відзначення 75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, а також прийняття програми дій з реалізації глобальної контртерористичної стратегії ООН на 2019-2021 роки і пропозиції про вдосконалення роботи ОДКБ по припиненню злочинів в інформаційній сфері.
Співпраця між країнами організації у сфері протидії кіберзлочинності налічує вже десять років. З 2009 року в рамках ОДКБ реалізується операція «ПРОКСІ» («Протидія криміналу у сфері інформації»).
«Формат ОДКБ дуже важливий на пострадянському просторі. Він дозволяє обмінюватися інформацією, озброєнням, зберігати братерство по зброї, систему підготовки військовослужбовців, єдині військові стандарти і загальний командний мову», — зазначив у коментарі RT директор міжнародних проектів Інституту національної стратегії Росії Юрій Солозобов.
Разом з тим експерт звернув увагу, що ОДКБ поки не перетворилася на аналог Варшавського договору.
«Поки організацію можна порівняти з ескадрою, яка йде зі швидкістю невеликого корабля. Узбекистан входить в ОДКБ, то виходить. Білорусь бере участь в організації з застереженнями. Тому постійно виникає питання, наскільки дієва ОДКБ в якості військового інструменту», — вважає Солозобов.
Проте всі ці нюанси, за словами експерта, не применшують значення організації як «стабілізуючого фактора на території колишнього СРСР».
«Якщо б не було ОДКБ, був би роз’єднуючий вакуум», — вважає Солозобов.
Афганське питання
Як підкреслив Сергій Лавров, особливу увагу на саміті ОДКБ буде приділено Середньої Азії і, зокрема, афганської проблематики.
«У цій країні накопичується величезна кількість проблем, ситуація простіше не стає», — сказав російський міністр.
На афганській території зростає активність ІГ*. Сергій Лавров зазначив, що поточну ситуацію погіршує той факт, що в Афганістані знаходиться багато іноземних терористів-бойовиків.
«Вони і до того, як американці влаштували незрозумілі ігри на північному сході Сирії, проникали в Афганістан, як і в інші країни, з Сирії, а також з Лівії. І в Афганістані вони досить серйозно окопуються, їх там кілька тисяч, це игиловцы», — констатував глава російського МЗС.
Міністр підкреслив, що у зв’язку з цим по лінії ОДКБ вживаються заходи щодо оснащення прикордонних пунктів Таджикистану, по боротьбі з тероризмом, наркозагрозою і нелегальною міграцією.
«Загроза дестабілізації обстановки в таджицько-афганському прикордоння досить велика. Американці підуть з Афганістану в осяжному майбутньому. Після цього можна чекати чого завгодно. На жаль, з загрозою, що походить з території Афганістану, вкрай складно щось зробити. Але доведеться робити», — сказав в бесіді з RT заступник директора Інституту політичного і військового аналізу Олександр Храмчихін.
Щоб вирішити проблему забезпечення безпеки колишніх радянських кордонів, Росії необхідно буде тісно взаємодіяти зі своїми союзниками, відзначають експерти.
Колективні сили ОДКБ приступили до виконання завдань в рамках оперативно-стратегічних навчань «Бойове братство — 2019». Маневри…
«У країн Центральної Азії різне ставлення до перспектив розвитку ситуації в межують з Афганістаном зонах. Хоча РФ традиційно вважає, що таджики-афганський кордон — ключ до забезпечення безпеки Центральноазіатського регіону, а то і всього пострадянського простору, у її союзників на цей рахунок буває інша думка. Вони вважають, що загроза, звичайно, існує, але вона не настільки серйозна, як видається з Москви», — говорить Солозобов.
Він вважає, що для вирішення питань, пов’язаних з безпекою межують з Афганістаном районах, Росії та інших країн ОДКБ доведеться взаємодіяти з державами регіону, які не входять у цю організацію.
«Тут потрібно прислухатися до точки зору Узбекистану — країни, у військовому відношенні найбільш сильною з усіх держав Центральної Азії. Якщо Узбекистан буде разом з ОДКБ забезпечувати безпеку колишніх радянських рубежів, тоді все вийде», — вважає Солозобов.
При цьому він вважає малоймовірним, що офіційний Ташкент вирішить приєднатися до організації. Розширення ОДКБ, на його погляд, не є зараз актуальним питанням.
«Організації поки потрібно розвиватися в бік вибудовування чіткої військової структури. Тут має бути ще більше реальних справ», — вважає Солозобов.
Важливий етап поглиблення співпраці країн ОДКБ — спільні навчання, відзначають аналітики. Вони проводяться в тому числі на таджицькій території. Так, з 21 по 29 жовтня 2019 року на полігоні Харб-Майдон пройшли маневри «Непорушне братство — 2019» — вчення колективних сил швидкого розгортання Центральноазіатського регіону і колективних миротворчих сил ОДКБ.
Сценарій навчань передбачав операцію проти умовного противника: терористичних формувань, що зробили прорив кордону Таджикистану з боку Афганістану. На другому етапі спільними силами шести країн була проведена миротворча операція, метою якої було не допустити подальші атаки бандгруп.
Про те, що загроза з боку радикалів в регіоні наростає, свідчать події початку місяця. В ніч на 6 листопада озброєна група з 20 чоловік у масках напала на прикордонну заставу «Ишкобод» на таджицько-узбецькому кордоні приблизно в 50 км від Душанбе. Як повідомили в прес-службі управління прикордонних військ Держкомітету нацбезпеки (ДКНБ), нападники були бойовиками ІГ, які прибули з території Афганістану.
* «Ісламська держава» (ІГ, ИГИЛ) — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 29.12.2014.
Thanks!
Our editors are notified.