У Болівії зростає число жертв політичної кризи, перейшов на нову стадію після відставки президента країни Ево Моралеса. За даними Міжамериканської комісії з прав людини при Організації американських держав, тільки напередодні дев’ять осіб загинули в результаті зіткнень з поліцією і військовими. Сам Моралес, перебуваючи на президентському посту, не наважувався використовувати збройні сили для придушення протестів. Зараз він не виключає свого повернення в Болівії, однак тимчасові влади загрожують йому судом. Вони взяли надзвичайний указ, який звільняє силовиків від кримінальної відповідальності за придушення народних виступів. Як відзначають експерти, зміна влади в Болівії може обернутися громадянською війною. Ситуацію ускладнює безліч протиріч: соціальних, етнічних, регіональних, — розколюють болівійське суспільство, підкреслюють аналітики.
Щонайменше 23 людини загинули і 715 отримали поранення з початку політичної кризи в Болівії. Про це напередодні повідомила Міжамериканська комісія з прав людини при Організації американських держав (ОАД). Тільки за останню добу, за даними організації, в результаті зіткнень загинули дев’ять осіб і 22 отримали поранення.
🔴 CIDH actualiza las cifras de víctimas en #Bolivia: desde ayer son 9 fallecidos y 122 heridos desde la represión combinada de la policia y fuerzas armadas. Se totaliza por lo menos 23 personas muertas y 715 personas heridas desde el inicio de la crisis institucional y política. https://t.co/y9LIbOITRT
— CIDH – Comisión Interamericana de Derechos Humanos (@CIDH) 17 листопада 2019 р.
Стурбованість подіями в Болівії висловили і в Організації Об’єднаних Націй. Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зазначила, що дії болівійських силовиків можуть лише погіршити ситуацію в країні.
«Я вкрай стурбована тим, що ситуація в Болівії може вийти з-під контролю, якщо влада не буде діяти обережно, дотримуючись міжнародні норми і стандарти в області застосування сили, а також повною мірою поважаючи права людини, — йдеться в заяві Бачелет, розміщеному на сайті ООН. — В країні стався розкол, і люди з обох сторін політичного протистояння вкрай розгніваний. Якщо влада в такій ситуації будуть діяти репресивно, то цей гнів лише посилиться, а можливості прийти до діалогу можуть опинитися під загрозою».
Крім того, Бачелет висловила занепокоєння через повідомлення про масові арешти в країні, багато з яких були здійснені в останні кілька днів.
After at least 5 protestors died in #Bolivia on Friday, UN Human Rights Chief says repression + unnecessary & disproportionate use of force risk inflaming situation. @mbachelet urges authorities to ensure security forces comply w/ int’l norms & standards:
— UN Human Rights (@UNHumanRights) 16 листопада 2019 р.
«Чистий переворот»
Протести в Болівії спалахнули після того, як на минулих 20 жовтня президентських виборах перемогу здобув чинний глава держави Ево Моралес. Права опозиція висловила незгоду з підсумками голосування і ініціювала акції протесту, які переросли у заворушення.
США і низка латиноамериканських країн заявили, що уряду Болівії слід «відновити довіру» до виборчого процесу. За їх…
Моралес ввів у країні режим надзвичайного стану і звинуватив політичних опонентів у спробі здійснити державний переворот. Однак під тиском військових 10 листопада президент був змушений оголосити про відставку і вилетів в Мексику, де йому було надано політичний притулок. Тимчасовим президентом країни була оголошена віце-спікер парламенту Жанін Аньєс.
Після цього на вулиці вийшли вже прихильники Ево Моралеса, в основному представляють індіанське населення Болівії. Вони заперечують легітимність тимчасових влади республіки на чолі з Аньєс. Саме прихильники Моралеса стали жертвами останніх зіткнень з армією і поліцією. ЗМІ повідомили, що 15 листопада болівійські силовики відкрили вогонь по противникам тимчасового уряду в департаменті Кочабамба, між містами Кочабамба і Сакаба.
Варто зазначити, що призначення Жанін Аньєс виконуючою обов’язки президента стало можливим тільки після того, як слідом за Моралесом у відставку пішла велика частина керівництва країни і представник опозиції в ранзі віце-спікера виявилася першою в черзі серед високопоставлених політиків, на кого могли б бути покладені ці функції. При цьому в парламенті під час затвердження кандидатури Аньєс на новій посаді був відсутній необхідний кворум — дві третини депутатів, що представляють правлячу партію «Рух до соціалізму» (MAS), бойкотували засідання.
Сам Моралес заявив, що став жертвою перевороту, організованого США. У свою чергу, Дональд Трамп назвав відсторонення болівійського президента від влади «важливим моментом для демократії в Західній півкулі».
«Це чистий переворот, оскільки опозиція прийшла до влади не шляхом народного голосування, а силою, просто змусивши президента подати у відставку, — прокоментував RT відбувається в Болівії декан факультету економічних і соціальних наук Російської академії народного господарства і державної служби при президенті РФ Олександр Чичин.
Такої ж точки зору дотримується і генеральний директор Латиноамериканського центру імені Уго Чавеса Єгор Lidovskoj. У бесіді з RT він підкреслив, що відставка Ево Моралеса «на даний момент не має юридичної сили, оскільки вона не була прийнята парламентом Болівії, в якому більшість становлять прихильники Моралеса».
«Сеньйора Аньєс, яка намагається оголосити себе президентом Болівії, також не може вважатися законним представником з тієї простої причини, що парламент не зібрав кворум», — заявив Lidovskoj.
«Карт-бланш на вбивства»
Ево Моралес засудив методи болівійських силовиків, які застосували зброю, і поклав відповідальність за їх дії на в. о. президента Аньєс, лідера протестного руху Луїса Фернандо Камачо і свого супротивника на президентських виборах Карлоса Месу. За словами Моралеса, під час розстрілу демонстрації в п’ятницю загинули 12 осіб, а всього було вбито 24 його прихильника, все — представники корінних народів країни. Моралес заявив, що «в той час як прості люди потребують миру і діалогу», «режим Камачо, Месы і Аньєс пригнічує їх танками і кулями».
Mientras el pueblo humilde clama por paz y diálogo, el régimen de facto de Camacho, Mesa y Añez, reprime con tanques y balas. Desde su autonombramiento, ya causaron 24 muertos; ayer, 12 en Sacaba. Todos hermanos indígenas. Esa es la verdadera dictadura que masacra sin clemencia pic.twitter.com/q8GJh7IIcr
— Evo Morales Ayma (@evoespueblo) 17 листопада 2019 р.
Також у своєму Twitter Моралес повідомив, що тимчасовий уряд країни видало указ, який знімає з армії відповідальність за акти насильства при придушенні протестів.
«Це карт-бланш, забезпечує безкарність за масові вбивства людей», — заявив болівійський лідер.
Los autores del #GolpeDeEstadoEnBolivia gobiernan con decretos, sin en el Legislativo y apoyados en armas y bayonetas de Policía y FFAA. Promulgaron un DS que deja a la institución militar exenta de responsabilidad penal. Es una carta blanca de impunidad para masacrar al pueblo pic.twitter.com/tfIFtutprv
— Evo Morales Ayma (@evoespueblo) 16 листопада 2019 р.
Тимчасовий уряд відмело звинувачення президента у вигнанні, заявляючи, що поліція і армія діють по ситуації.
Однак у заяві Міжамериканської комісії з прав людини наголошується, що указ №4078 від 15 листопада, підписаний Жанін Аньєс, який звільняє від кримінальної відповідальності представників силових структур, які беруть участь в операціях по відновленню стабільності і внутрішнього порядку, «ігнорує міжнародні стандарти в області прав людини і по-своєму стимулює жорстокі репресії».
El grave decreto de #Bolívia desconoce los estándares internacionales de DDHH y por su estilo estimula la represión violenta. Los alcances de este tipo de decretos contravienen la obligación de los Estados de investigar, procesar, juzgar y sancionar las violaciones de DDHH. (2/3)
— CIDH – Comisión Interamericana de Derechos Humanos (@CIDH) 16 листопада 2019 р.
Експерти відзначають, що, коли протести були спрямовані проти Моралеса, він відмовився виводити на вулиці армію.
«Ніколи при Моралесе ніяких репресій не було, він не тиснув опозицію, виявляв себе як дуже виважений і поміркований політик, — зазначає Єгор Lidovskoj.
За словами політолога, повернення Моралеса могло б сприяти мирному вирішенню ситуації, оскільки «це людина, націлений на те, щоб розмовляти, а не стріляти у своїх супротивників».
«Стан, в якому знаходиться Болівія, можна назвати пасивною або тихої громадянської війною. Чи перейде вона в активну фазу, буде залежати, зокрема, від того, що зробить Моралес, — вважає Олександр Чичин, — стане він боротися за президентство або ж віддасть перевагу не створювати конфліктної ситуації і цивільного зіткнення».
Етнічний фактор
Нагадаємо: раніше Ево Моралес виступав за те, щоб почати процес національного діалогу в Болівії за посередництва ООН або Ватикану. Також він не виключив, що може повернутися в країну, щоб «утихомирити» Болівії. Для цього парламент країни повинен зібратися і не затвердити заяву Моралеса про відставку.
При цьому Жанін Аньєс вже заявила, що має намір скасувати рішення Конституційного суду про можливість необмеженого переобрання глави держави, яке дозволило Ево Моралесу брати участь у президентських виборах у жовтні. А якщо він вирішить повернутися в країну, то буде відданий під суд, зазначила вона. Також, за її словами, у позачергових загальних виборах, які повинні пройти в найближчі місяці, не зможуть брати участь і керівники «Руху до соціалізму».
Догляд Ево Моралеса з поста президента Болівії не привів до стабілізації ситуації в країні. Разом з ним у відставку подали відразу…
У свою чергу, в інтерв’ю телекомпанії Al Jazeera 17 листопада Ево Моралес заявив, що не збирається балотуватися на вищий пост ще раз і хотів би лише завершити свій президентський термін.
Як відзначають експерти, серйозним каталізатором внутрішньополітичної нестабільності є незняті етнічні та міжрегіональні суперечності в болівійському суспільстві. Незважаючи на те, що більшу частину населення Болівії складають представники корінних народностей, Ево Моралес став першим главою держави індіанського походження за майже 200-річну історію країни.
Зараз його активно підтримують саме представники індіанського населення з провінції. Символом протестуючих став різнокольоровий прапор андських народів — випхала, отримав статус державного при Моралесе. У свою чергу, білі та метиси великих міст брали активну участь у протестах проти Моралеса. Вони топтали і спалювали індіанський прапор, а поліцейські, які стали на їх бік, зрізали цю символіку зі своєї уніформи.
Одним з лідерів протесту проти Моралеса став мільйонер Фернандо Камачо — виходець з багатої природним газом «білої» провінції Санта-Крус, де ще в 2008 році проходили сепаратистські протести проти Моралеса. У минулому він очолював ультраправий рух Unión Juvenil Cruceñista. У день оголошення про відставку Моралеса Камачо разом зі своїми прихильниками увійшов в президентський палац і пообіцяв «повернути Бога в цю будівлю.
Bolivia coup leader Luis Fernando Camacho is a rich oligarch and far-right cadre who emerged from Nazi-saluting fascist movements.
He has доглядав support from Colombia, Brazil, and the US-backed Venezuela coup regime
By @MaxBlumenthal and @BenjaminNortonhttps://t.co/gFMyfjsi2p
— The Grayzone (@GrayzoneProject) 12 листопада 2019 р.
У свою чергу, після того як посаду в. о. президента зайняла Жанін Аньєс, в соцмережах з’явилися видалені нею записи в Twitter, в яких вона, зокрема, називала індіанське святкування Нового року сатанистским, а президента Моралеса — бідним індіанцем і висловлювала сумніви, що корінні народи можуть ходити по вулицях у взутті.
«У подіях у Болівії є незручний етнічний фактор, — зазначає Олександр Чичин. — Моралес знизив показники бідності, провів грандіозні соціальні реформи, і в першу чергу від цих реформ виграли бідняки, індіанці. Тому зараз не затихають хвилювання саме індіанців. Але в столиці країни Ла-Пасі якраз більшість людей не сприймають позитивно індіанця-аймара Моралеса в якості керівника країни».
За словами Єгора Лидовского, «всі представники влади самопроголошеної у Болівії є представниками білої меншини, пов’язаного з великим капіталом».
Експерт також зазначив, що протистояння в Болівії має яскраво виражений етнічний характер. Однак, на його думку, якщо тимчасовий уряд продовжить репресивну політику, то до протестуючих можуть приєднатися і більш широкі верстви населення.
Наслідки для світу
Коментуючи ситуацію в Болівії 14 листопада, офіційний представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що Москва принципово засуджує «використання насильницьких методів для вирішення політичних завдань».
«Болівії потрібні спокій і мирний діалог. Важливо відновити роботу державних інститутів в конституційному полі. Розраховуємо, що відповідальний підхід буде виявлений також усіма членами міжнародного співтовариства — як у латиноамериканському регіоні, так і поза його межами», — зазначила Захарова.
При цьому, коментуючи заяву заступника глави МЗС Сергія Рябкова про визнання Жанін Аньєс в якості керівника Болівії, офіційний представник російського дипвідомства уточнила, що «мова йде не про визнання того, що сталося в Болівії, в якості законного процесу».
У свою чергу, російський президент Володимир Путін, відповідаючи на питання журналістів за підсумками саміту БРІКС у Бразіліа, зазначив, що ситуація в Болівії «дуже нагадує Лівію».
«Хоча тут немає прямого збройного вторгнення ззовні, але країна на межі хаосу насправді знаходиться. Ось це, звичайно, тривожний сигнал», — зазначив глава російської держави.
Разом з тим президент заявив про готовність співпрацювати з владою, які отримають легітимний мандат з боку народу».
Москва визнає віце-спікера сенату Болівії Жанін Аньєс тимчасово виконуючого обов’язки президента республіки після відходу у відставку…
Нові влади в Болівії демонструють готовність йти у фарватері США. Так, одним з перших зовнішньополітичних кроків Жанін Аньєс на посаді в. о. президента Болівії стало визнання Хуана Гуаидо в якості президента Венесуели. Також Ла-Пас розірвав дипломатичні відносини з урядом Ніколаса Мадуро і вийшов із створеного Уго Чавесом блоку ALBA.
За словами Олександра Чичина, всі дії нової влади «як ніби проводяться рукою США».
Як зазначає заснований відомим американським журналістом Максом Блументалем портал Grayzone, більша частина військового керівництва Болівії, яка зіграла свою роль в усуненні Ево Моралеса, раніше отримувала освіту або проходила тренінги в США. А головний супротивник Моралеса на жовтневих президентських виборах Карлос Меса є членом базується у Вашингтоні неурядової організації Inter-American Dialogue, яку очолює колишній керівник латиноамериканських програм Національного фонду демократії* США (NED) Майкл Шифтер.
На думку Лидовского, нічого хорошого від зміни влади в Болівії нашій країні чекати не варто.
«Може бути, на перших порах ці люди і не стануть робити сверхрезких заяв, — вважає експерт. — Але співпрацювати в тій мірі, в якій ми співпрацювали раніше, вже не вийде».
Однак, за словами Головного наукового співробітника Інституту країн Латинської Америки РАН Володимира Сударєва, для розуміння майбутнього зовнішньополітичного курсу Болівії потрібно дочекатися виборів, які повинні відбутися через три місяці.
«Я думаю, що потрібно перш за все дочекатися нових виборів, — заявив RT Сударєв. — В Болівії працюють наші компанії, видобувні природні копалини стратегічного значення. І дуже хотілося б, щоб вони там залишилися».
У свою чергу, глава Інституту новітніх держав політолог Олексій Мартинов підкреслив у бесіді з кореспондентом RT, що поки змінювати зовнішньополітичний курс Болівії володіє легітимністю уряду до виборів просто нікому.
«Для того, щоб змінювати будь-який курс, зовнішньополітичний або внутрішньополітичний, повинні бути люди, політики чи інститути, які будуть його міняти, — сказав Мартинов. — Але сьогодні в Болівії практично немає легітимної влади. У світі поквапилися визнати це уряд, лише щоб не розкручувати маховик громадянської війни. Але від цього влада не стає легітимною».
* «Національний фонд на підтримку демократії» (The National Endowment for Democracy) — організація, діяльність якої визнана небажаною на території РФ за рішенням Генеральної прокуратури від 28.07.2015.
Thanks!
Our editors are notified.