У понеділок, 9 березня, світові ціни на нафту впали майже на 30% — до $31 за барель. Обвал котирувань став максимальним з 1991 року. Головною причиною паніки на ринку експерти називають невдалі переговори учасників угоди ОПЕК+. 6 березня найбільші експортери сировини, включаючи Росію, не змогли домовитися про додаткове зниження виробництва вуглеводнів і вже в квітні можуть почати збільшувати видобуток. На цьому тлі аналітики прогнозують ще більше зниження нафтових цін. Проте вони не виключають, що у разі уповільнення поширення коронавіруса вартість вуглеводнів може повернутися до рівня $40-50 за барель. Як здешевлення бареля може позначитися на світовій і російській економіці — в матеріалі RT.
У понеділок, 9 березня, торги на світовому енергоринку супроводжуються рекордним обвалом нафтових цін. На самому початку дня падіння вартості сировини еталонної марки Brent сягала 31% — до $31,29 за барель, а котирувань американської марки WTI — 33%, до $27,4 за барель. Такі дані наводить біржа ICE.
Спостережуване здешевлення нафти стало наймасштабнішим з 1991 року, тобто з часів війни в Перській затоці. Головною причиною обвалення цін опитані RT експерти називають провал переговорів по угоді ОПЕК+.
Нагадаємо, ще в 2016 році країни ОПЕК та 11 держав поза картелю, включаючи Росію, домовилися про синхронне зниження видобутку нафти. Виконання умов договору повинно було дозволити відновити баланс попиту і пропозиції, щоб утримати ціни на нафту від значних коливань.
Втім, з початку 2020 року споживання енергосировини в світі почав різко скорочуватися на тлі поширення коронавіруса, і нафта стала поступово дешевшати. Як очікувалося, учасники альянсу ОПЕК+ повинні були додатково зменшити видобуток і тим самим стабілізувати ситуацію на ринку. Між тим у п’ятницю, 6 березня, за підсумками засідання сторони не змогли домовитися про нове зниження виробництва і вирішили повністю відмовитися від усіх зобов’язань, взятих раніше.
Найсильніший з 1991 року зниження світових цін на енергоносії — нафту марки Brent втратила понад 28%, а нафта марки WTI опустилася…
«Що стосується скорочення, напевно, з урахуванням прийнятого сьогодні рішення з 1 квітня цього року ні в кого з країн, що входять в ОПЕК, і не-ОПЕК немає зобов’язань зі скорочення», — говорив міністр енергетики Росії Олександр Новак.
За його словами, тепер можливе нарощування нафтовидобутку Росією буде залежати від планів національних компаній. При цьому, згідно з інформацією Bloomberg, Саудівська Аравія вже в квітні планує збільшити виробництво сировини до 10 млн барелів на добу, а в разі необхідності — до 12 млн. Більше того, Ер-Ріяд вже оголосив про рекордні за 20 років знижки на нафту для всіх своїх клієнтів.
«Ми бачимо повернення цінових війн на нафтовий ринок. Це і викликало такий масштабний обвал котирувань. В залежності від активності нафтоекспортерів у боротьбі за ринок, а також масштабів тиску вірусного чинника на світову економіку вартість нафти незабаром може опуститися і до $20 за барель», — розповів RT головний аналітик «БКС Прем’єр» Антон Покатович.
За його словами, в разі зниження темпів поширення коронавіруса світові ціни на нафту ще можуть повернутися до рівня $40-50 за барель. У той же час Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своїй доповіді вже спрогнозувало падіння глобального попиту на нафту з-за інфекції на 90 тис. барелів на добу. Як відзначають фахівці організації, споживання енергосировини скоротиться вперше з 2009 року.
Одночасно крах операції ОПЕК+ посилюватиме невизначеність інвесторів і чинити тиск на котирування в найближчі місяці. Про це в розмові з RT розповіла старший аналітик ІАЦ «Альпарі» Ганна Бодрова.
«Вся справа саме в виниклої невизначеності та відсутності згоди серед нафтовиробників. Сама наявність домовленостей всередині ОПЕК+ означало, що видобувають сировину країни зайняті однією справою — контролем над балансом попиту і пропозиції в світі. Але, як показує історія, у світі великих грошей кожен сам за себе. У найближчі півроку ціна бареля Brent здатна закріпитися в межах $21-45», — зазначила Бодрова.
У той же час джерело ТАСС в ОПЕК відзначив, що Ер-Ріяд не оголошував Москві цінову війну.
«Це неправда. Ми в Саудівській Аравії не мають наміру вести ніяких воєн з Росією. Навпаки, Росія як і раніше дуже важливий партнер для Ер-Ріяда і найважливіший гравець на енергетичному ринку», — підкреслив він.
Співрозмовник агентства також додав, що «за те, що відбувається зараз на ринку нафти несуть відповідальність всі учасники угоди, особливо його найбільші учасники», і підкреслив, що механізм ОПЕК+ здатний знову запрацювати.
Фондовий шок
Слідом за обвалом вартості нафти і почалося падіння світового фондового ринку. За підсумками азіатській сесії індекс Шанхайської фондової біржі SSE Composite знизився на 3,01% (до 2943 пунктів), гонконгський Hang Seng — на 4,23% (до 25 040 пунктів), а японський Nikkei — на 5,07% і досяг 19 698 пунктів.
Цінні папери різко подешевшали і на європейських майданчиках. В середині торгів німецький індекс DAX опускався на 6,71% (до 10 767 пунктів), англійський FTSE 100 — на 5,95% (до 6077 пунктів), а французький CAC 40 — на 6,63% (до 4799 пунктів).
Індекс фондової біржі Саудівської Аравії Tadawul на початку торгів падав більш ніж на 9%. Акції найбільшої в світі нафтової компанії Saudi Aramco дешевшали на максимально допустимі 10%.
Відзначимо, що в Росії понеділок, 9 березня, є вихідним днем, тому торги на Московській біржі не проводяться. Разом з тим вартість акцій російських компаній на лондонській біржі також показала помітне зниження. Так, в середині дня глобальні депозитарні розписки «Роснефти» дешевшали на 22,45%, «Лукойлу» — на 24,38%, «Новатек» — на 25,41%.
«Дестабілізація цін на нафтовому ринку може призвести до значних негативних ефектів в діяльності енергетичних компаній, чия частка у світових фондових індексах досить висока. Для багатьох країн від успіхів нафтовидобутку залежить й економічне становище, що і викликає побоювання інвесторів», — зазначив Антон Покатович.
На думку аналітиків, одночасне масштабне падіння нафтових цін і фондових котирувань може стати додатковим чинником гальмування світової економіки. Так, згідно з прогнозом Інституту міжнародних фінансів (IIF), вже у 2020 році зростання глобального ВВП може уповільнитися з 2,6% до 1%. Як очікується, значення стане найнижчим з часів фінансової кризи 2008 року.
«Альянс ОПЕК+ чітко і безкомпромісно контролював видобуток чорного золота на тлі падаючого попиту на сировину. Тепер нас чекає чесне ринкове ціноутворення у нафтовій галузі. Таке різке падіння цін відбувається вперше в сучасній ринковій історії, і це стрес для світової економіки», — додала Ганна Бодрова.
Валютне тиск
Глобальне падіння нафтових цін спровокувало і помітне ослаблення російської валюти. Так, 9 березня на міжнародних торгах курс долара виріс на 9,5% і вперше з березня 2016 року перевищив відмітку 75 рублів. Курс євро зріс на 11% і досяг 86 рублів. Востаннє аналогічний показник можна було спостерігати ще в лютому 2016-го.
На цьому тлі Центробанк вже оголосив про припинення покупок іноземної валюти в рамках бюджетного правила. Такі дії регулятора повинні підтримати рубль найближчим часом.
«Банк Росії прийняв рішення не здійснювати купівлю іноземної валюти на внутрішньому ринку в рамках реалізації механізму бюджетного правила на 30 днів. Дане рішення прийнято з метою підвищення передбачуваності дій грошових влади і зниження волатильності фінансових ринків в умовах значних змін на світовому ринку нафти», — йдеться на сайті ЦБ.
Нагадаємо, згідно з бюджетним правилом, під час подорожчання вуглеводнів Мінфін через ЦБ купує іноземну валюту і тим самим тисне на рубль. При цьому в разі обвалу енергоринку міністерство припиняє операції і тиск на рубль слабшає. Як відзначили в Центробанку, регулятор також може задіяти додаткові інструменти для збереження фінансової стабільності в разі необхідності.
Більш того, в Міністерстві фінансів також відзначили, що при збереженні стабільно низьких цін на нафту держава гарантовано виконає всі бюджетні зобов’язання і підтримає фінансову і макроекономічну стабільність за рахунок достатнього обсягу ліквідних коштів Фонду національного добробуту (ФНБ).
«Станом на 1 березня 2020 року обсяг ліквідних коштів ФНБ і коштів на рахунку з обліку додаткових нафтогазових доходів склав більше 10,1 трлн рублів ($150,1 млрд) або 9,2% ВВП. Зазначених коштів достатньо для покриття випадаючих доходів від падіння цін на нафту до $25-30 за барель протягом 6-10 років (з урахуванням надходжень в рамках дії механізму демпфера)», — йдеться в повідомленні Мінфіну.
Thanks!
Our editors are notified.