Статтю американської газети The New York Times про «надсекретний підрозділі ГРУ, яка нібито займається «дестабілізацією Європи», можна віднести до жанру кримінального чтива. Так вважає прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. У раді федерації також відзначили, що автори матеріалу, ймовірно, «сплутали сюжет поганого голлівудського трилера і реальність». Між тим експерти звертають увагу, що подібні фейкові новини все частіше з’являються в західних ЗМІ, оскільки стали одним з інструментів інформаційної війни, в тому числі проти Росії.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков порівняв з «кримінальним чтивом» публікацію американської газети The New York Times про існування таємного підрозділу ГРУ, завданням якого є нібито дестабілізація Європи.
«Подібні публікації — це, скажімо так, з розряду кримінального чтива, pulp fiction по-англійськи. Зрозуміло, і президент Путін неодноразово говорив, що Москва зацікавлена у налагодженні добрих стосунків з Європою в цілому і з європейськими країнами на двосторонній основі. Це неодноразово говорилося і підтверджувалося», — заявив Пєсков журналістам.
Нагадаємо, раніше газета The New York Times випустила матеріал, в якому стверджувалося, що в структурі Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії існує підрозділ, який нібито стоїть за замахом на Сергія Скрипаля у Великобританії в 2017 році, спробою «перевороту» в Чорногорії в 2016-му, замахом на болгарського торговця зброєю Омеляна Гебрева в 2015-му і якоїсь «кампанією дестабілізації в Молдові».
На підтвердження своєї інформації NYT посилається на західних експертів і навіть одного «співробітника ГРУ». Все це, природно, анонімні джерела. Єдиним «фактичним доказом» є публікація в «Живому журналі» за 2016 рік з якогось занедбаного навчального центру в Росії, де військових, імовірно, навчали звертатися з вітчизняним та іноземним зброєю.
Також у редакції є нібито якась фотографія, де командир цього секретного підрозділу зображений на весіллі своєї дочки з «полковником Анатолієм Чепігою», також відомим як Руслан Боширов з історії з отруєнням Сергія і Юлії Скрипаль. Однак замість неї у статті продемонстровано фотоколаж.
По секрету всьому світу
Стаття в NYT носить страхітливий заголовок «Посадові особи служб безпеки заявляють, що надсекретне підрозділ російської розвідки прагне дестабілізувати Європу». Стверджується, що мова йде про військової частини №29155, розташованої в штаб-квартирі 161-го навчального центру спеціального призначення, а командує їй генерал-майор Андрій Авер’янов. Нібито відомі Боширов і Петров служили саме в цьому підрозділі, а західні розвідники дізналися про діяльність цієї частини «тільки недавно».
«За оцінками західних спецслужб, діяльність підрозділу настільки секретною, що про його існування, швидше за все, нічого не відомо навіть іншим оперативникам ГРУ», — стверджується в матеріалі.
Однак цьому твердженню суперечить інформація, яку можна знайти в безлічі відкритих баз даних в російському сегменті інтернету. Наприклад, в базі даних «СПАРК» можна знайти адресу частині — вул. Паркова 11-я, д. 38А. Там же вказано телефон контактної особи і навіть фінансові реквізити частини.
На сайтах, присвячених історії вітчизняних спецслужб, і на спеціалізованих форумах можна знайти інформацію про те, що в/ч 29155 — це і є 161-й центр підготовки фахівців розвідки. Та й посилання на запис у «Живому журналі», де містяться фотографії занедбаних приміщень, імовірно належали до військової частини 29155, не говорить про особливої таємності об’єкта. Видно, що це приміщення не охороняється.
«В NYT описують секретний підрозділ ГРУ по саботажу, яке «настільки таємно, що про нього навіть у спецслужбах нічого не знають». Настільки таємно, що про його акціях теж ніхто нічого не знає. Загалом, сплутали сценарій поганого голлівудського трилера і реальність», — іронічно прокоментував публікацію The New York Times голова комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков.
У Нью-Йорк таймс описують секретний підрозділ ГРУ по саботажу, яке «настільки таємно, що про нього навіть у спецслужбах нічого не знають». Настільки таємно, що про його акціях теж ніхто нічого не знає. Загалом, сплутали сценарій поганого голлівудського трилера і реальність.
— Олексій Пушков (@Alexey_Pushkov) 9 жовтня 2019 р.
Джерело газети «Ведомости», у свою чергу, уточнив, що військова частина, про яку йдеться в розслідуванні NYT, — «звичайні курси розвідки» і «вважати їх елітним підрозділом по дестабілізації Європи» — велике перебільшення».
Серед інших «неточностей» матеріалу в The New York Times — твердження, що в 2006 році президент Росії Володимир Путін узаконив «здійснення вибіркових вбивств за кордоном». Насправді тоді був прийнятий закон, що дозволяв використовувати армію і спецслужби для боротьби з тероризмом за межами Росії.
«В Америці дуже люблять теорії змов. Це взагалі дуже символічно для американської зовнішньої політики. Коли в Америці немає фактів і доказів, як раз придумують різні конспірологічні ідеї», — зазначив у бесіді з RT експерт Центру дослідження проблем безпеки РАН Костянтин Блохін.
За його словами, новини, подібні повідомленням NYT про надсекретний підрозділі ГРУ, потрібні для того, щоб об’єднати розколотий безліччю внутрішніх протиріч Захід, налякавши обивателів «російської загрози».
«Все робиться для того, щоб нагнітати страх, для того, щоб консолідувати Захід на антиросійській основі. Щоб підтримувати міф про «російську загрозу», як це було в епоху маккартизму. Зараз йде неомаккартизм, нова полювання на відьом. Тільки тепер полюють не за комуністами, а за всюдисущими російськими шпигунами», — стверджує політолог.
Глава Інституту новітніх держав політолог Олексій Мартинов, в свою чергу, зазначив у розмові з RT, що безглузді звинувачення на адресу Росії починають нагадувати сюжети коміксів.
«Все складніше західній пропаганді згодовувати жителям своїх країн запальну русофобію. Тому вигадуються нові й нові сюжети. Це ж сюжет з якогось коміксу 1970-1980-х років, де злі полковники ГРУ загрожують світу. А якісь супергерої рятують світ від цих лиходіїв», — заявив експерт в бесіді з RT.
Історія з фейками
Нагадаємо, що The New York Times не перший раз трапляється на публікації недостовірної інформації. Президент США Дональд Трамп нерідко звинувачував видання у поширенні фейків. Найчастіше мова йшла про цілеспрямовані атаки на самого Трампа з посиланням на всілякі «джерела». Варто зазначити, що на початку 2018 року президент США присудив NYT засновану ним самим премію «Фейковая новина року — 2017».
Але іноді мали місце і відверті помилки. Наприклад, у 2017-му журналісти видання послалися в новини на пародійний аккаунт у Twitter, прийнявши його за державні ЗМІ Північної Кореї.
У січні 2019-го журналісти видання в статті про колишнього голову передвиборного штабу Трампа Поле Манафорте примудрилися переплутати російського бізнесмена Олега Дерипаску з українськими олігархами Сергієм Льовочкіним і Ринатом Ахметовим. Пізніше NYT визнала, що ввела читачів в оману.
У червні поточного року газета випустила статтю про те, що США посилили кібератаки проти об’єктів російської енергетики. Трамп заявив, що «це неправда» і звинуватив журналістів у держзраді. У липні 2019-го МЗС Росії назвав дезінформацією повідомлення The New York Times, що групі вчителів Англо-американської школи в Москві нібито відмовилися видавати візи.
На думку Олексія Мартинова, «колись шановане видання скочується до примітивних речей, деградує».
За словами Костянтина Блохіна, велика кількість фейків у повідомленнях західних ЗМІ в цілому та в матеріалах NYT зокрема можна пояснити або «низьким рівнем професіоналізму», коли журналіст не здатен перевірити інформацію, або прагненням транслювати аудиторії відверту брехню.
«Фейк ньюз, альтернативні факти, світ постправды стали символами сьогоднішнього часу. Захід веде інформаційну війну проти всіх країн, які заважають його лідерства, США маніпулюють не тільки власним населенням, але і міжнародним співтовариством, своїми союзниками. Йде брудна і безкомпромісна боротьба», — стверджує експерт.
Thanks!
Our editors are notified.