Країни Північної Європи мають намір продовжити фінансування російськомовних ЗМІ Прибалтики для боротьби з «залежністю» від медіаконтенту з РФ. Про це йдеться на офіційному сайті Північної ради. В організації підкреслили, що мета подібних ініціатив — сприяти активній участі російськомовного населення в «соціальному розвитку держав Балтійського моря», а також «у політичних дискусіях та прийнятті політичних рішень», що, у свою чергу, відповідає інтересам регіону. При цьому експерти нагадують, що до недавнього часу Північна Європа не впадала в подібні «пропагандистські крайності».
Північний рада профінансує боротьбу з «залежністю» від російського медіаконтенту в країнах Балтії, направивши кошти російськомовним ЗМІ регіону.
«Російськомовні меншини країн Балтії все більше залежать від медіаконтенту з Росії. Враховуючи соціальну інтеграцію мовних меншин, це є тривожною тенденцією», — йдеться в заяві організації.
Західним країнам необхідно удосконалити своє законодавство для більш ефективної боротьби з кампаніями по дезінформації,…
Рішення про «цільовому» фінансування було прийнято в рамках «медіапрограм для ЗМІ країн Балтії». В результаті Північний рада постановила виділити трохи більше 2 млн датських крон (близько $300 тис. — RT) на продовження цієї програми до кінця 2021 року». При цьому в організації уточнюють, що кошти виділяються на підставі заявок і спрямовуються на створення високоякісної журналістської продукції» російською мовою в Естонії, Латвії та Литві.
«Програма покликана допомогти російськомовному населенню інтегруватися в місцеве суспільство і сприяти його активної участі в політичних дискусіях, дебатах та прийнятті політичних рішень», — йдеться в повідомленні ради.
Крім того, як підкреслила генеральний секретар Ради міністрів Північних країн Паула Лехтомякі, підтримка ініціатив, які сприяють участі російськомовних меншин в соціальному розвитку держав Балтійського моря», відповідає інтересам північного регіону.
Нагадаємо: Північний рада, заснований у 1952 році, — це регіональна організація співпраці парламентарів країн Північної Європи (Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії та Ісландії).
Рада міністрів Північних країн проводить фінансування російськомовних засобів масової інформації в Балтії з 2015 року.
«Показати активні дії»
Захід неодноразово звинувачував Москву і російські ЗМІ «дезінформації», метою якої було населення прибалтійських країн, при цьому жодних доказів провини РФ представлено не було.
Приміром, 13 жовтня британський аналітичний центр в галузі міжнародних відносин Chatham House опублікував доповідь, автори якого закликають удосконалити західне законодавство, щоб ефективніше боротися з кампаніями по дезінформації, які нібито проводить Москва.
У Євросоюзі закликають розробити методи боротьби з «російськими стратегіями дезінформації». У пропозиціях щодо резолюції, з текстом…
«Дезінформація в чому обумовлена неефективністю охоронних заходів, що вживаються домінуючими цифровими компаніями. Потрібно розробити нову нормативну базу при активній участі колишніх виконавців охоронних функцій — журналістів і суб’єктів регулювання їх діяльності», — йдеться в документі.
У липні в доповіді Європейської ради з міжнародних відносин Росію назвали «одним з основних джерел гібридних загроз» для ЄС. Відзначається також, що ряд держав ведуть себе активно в кіберпросторі, задіють роботу спецслужб і великі міжнародні компанії, збирають конфіденційну інформацію, що представляє особливу небезпеку для Євросоюзу.
Навесні в Польському інституті міжнародних справ при уряді республіки повідомили про необхідність слідувати досвіду Литви у боротьбі з «російської дезінформацією». Відзначається, що польська сторона нібито «стає жертвою російських дезінформаційних кампаній». Однак, за даними організації, Москва нібито діє не тільки проти Литви та Польщі, а й проти інших європейських країн, а також НАТО.
Між тим експерти вважають, що, незважаючи на гучні звинувачення на адресу Росії, нинішнє рішення Північного ради носить досить формальний характер.
«Цей крок північним країнам Європи потрібен, щоб показати свої активні дії у боротьбі з уявним негативним впливом російського контенту на жителів балтійських країн», — пояснив у розмові з RT старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
Він пояснює таку активність збільшеним тиском Вашингтона на країни Північної Європи.
Польщі потрібно перейняти досвід Литви «боротьби з російської дезінформацією», йдеться в доповіді Польського інституту міжнародних справ…
«До того, як США почали нарощувати свою присутність в Прибалтиці, північні країни не особливо дбали темою протидії «російської дезінформації». Щоб пояснити в тому числі і свою військову присутність у Литві, Латвії, Естонії, Вашингтону потрібні підстави, а «російська загроза» тут підходить найкраще. Так легше переконати балтійську громадськість у необхідності близькою кооперації з американською стороною», — підкреслив аналітик.
Оленченко також вважає, що про формальності рішення північних країн говорить і сума фінансування.
«Обсяг коштів, які виділяються російськомовним ЗМІ в Балтії, не такий і великий. Цих грошей навряд чи вистачить навіть на виплати працівникам», — вважає експерт.
У свою чергу, президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич нагадав, що Північний рада і Рада міністрів Північних країн, які структурно між собою пов’язані, спочатку були налаштовані дружньо по відношенню до Росії. За його словами, до 2008 року ці організації «намагалися не впадати в антиросійські пропагандистські крайності».
«Однак після початку світової економічної кризи ситуація стала погіршуватися, а після 2014 року і зовсім стала неприйнятною. Діяльність цих структур була обмежена на території РФ через явних політично ангажованих антиросійських заяв і заходів», — констатував Межевич в бесіді з RT.
На його думку, рішення Північного ради могли лобіювати також Данія та Швеція, які перебувають у стані «серйозної внутрішньополітичної кризи».
«Для того, щоб об’єднати суспільство і вийти з цієї кризи, вони вирішили знайти зовнішнього ворога в особі Росії. Зараз і в інших північних країнах проявляється така тенденція», — зазначив експерт.
«Агресивна антиросійська політика»
Як відзначають аналітики, в той час як Північний рада намагається «захистити» Прибалтику від «впливу» російських ЗМІ, медіа країн — учасниць організації самі виступають джерелами дезінформації і неперевірених даних.
Так, на початку жовтня офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва шокована «дивною інформаційної активністю русофобської частини, яка йде від засобів масової інформації Норвегії. За її словами, ЗМІ цієї країни були переповнені масованими антиросійськими вкиданнями, що стосувалися «присутності російського спецназу і активної шпигунської діяльності спецслужб Росії в Норвегії».
«Були зібрані в купу всі мислимі і немислимі як би факти, покликані, очевидно, за задумом їх авторів, не залишити у норвезької громадськості сумнівів у ворожих намірах Росії щодо цієї держави», — сказала Захарова.
Вона зазначила, що останнім часом фейковая інформація такого роду з’являється все частіше. На її думку, такі випадки є відходом від професійних норм журналістики і апофеозом безпринципності.
Статтю американської газети The New York Times про «надсекретний підрозділі ГРУ, яка нібито займається «дестабілізацією Європи»,…
«Ми можемо констатувати, що в Норвегії останнім часом проводиться систематична робота по насадженню образу ворога в особі Росії. Це агресивна інформаційна антиросійська політика», — підкреслила вона, закликавши колег в норвезькому МЗС звернути на це увагу.
Нагадаємо, що йдеться в тому числі про статті норвезького інтернет-видання AldriMer, в якій говорилося про «дії російського спецназу на Шпіцбергені». Посольство Росії в скандинавському державі назвало цю інформацію «грубою провокацією» і частиною «ведеться в Норвегії певними колами системної роботи по насадженню образу ворога в особі Росії».
Експерти, у свою чергу, зазначають, що інформацію, опубліковану ЗМІ північних країн Європи, «не можна розцінювати як еталонну».
«Часто такі матеріали містять велику кількість похибок або взагалі не збігаються з дійсністю. При цьому в частині випадків мова йде про чистого роду пропаганді або ж про сфабрикованих новинах», — говорить Володимир Оленченко.
З його точки зору, інформація про «російському спецназі» в Норвегії з’явилася в місцевих газетах не випадково.
«Це повідомлення спливло напередодні того, як норвезькі влади проявили інтерес до святкування визволення Норвегії Червоною армією. Цю ініціативу підтримали уряд, інші держоргани, що могло не сподобатися тим же США, які славляться своїми фейковими новинами. Вашингтон міг таким чином спробувати підштовхнути Осло до віддалення від Росії», — вважає аналітик.
Thanks!
Our editors are notified.