Підрозділ Організації Об’єднаних Націй, яка займається сприянням глобальної торгівлі, вивчає переваги блокчейна і смарт-контрактів, щоб зрозуміти, чи можуть ці технології сприяти підвищенню ефективності міжнародних торговельних операцій.
З цією метою Центр по спрощенню процедур торгівлі та електронних ділових операціях ООН (CEFACT) розмістив у відкритому доступі whitepaper. У документі розміщена інформація про дослідження технології організацією з метою вивчення її переваг, які можуть вплинути на роботу підприємств і організацій.
Оскільки розробка стандартів для спрощення процедур торгівлі та автоматизації ланцюжків постачань вже є ключовою складовою її місії, CEFACT хоче сфокусуватися на таких інструментах блокчейна як «смарт-контракти, електронний нотаріальний і децентралізований процес координації». При цьому вивчати блокчейн в контексті криптовалют організація не планує.
Крім того, CEFACT розглядає технологію як можливий засіб для подальшої відмови від традиційного паперового документообігу, а також для усунення необхідності довіри системам, які зараз використовуються для управління ланцюгами поставок.
Згідно з опублікованим документом, в рамках індустрії ланцюжків поставок, багато видів даних можна перевести в блокчейны – страхування, виставлення рахунків, консигнації та відправлення товарів, а також накладні на вантажі. Також в whitepaper зазначається, що у разі сприяння регуляторів, блокчейн також може зберігати дані про дозволені до ввезення товари і деклараціях.
Незважаючи на те, що організація бачить «очевидну цінність і можливі випадки» використання блокчейна, від неї також не вислизнули і проблеми, пов’язані з технологією. У документі йдеться:
«Технологія блокчейна не вирішує проблему сумісності, над якою організація працює в рамках стандартів CEFACT. Крім того, різні блокчейны далеко не рівні з точки зору рівня довіри, яку учасники повинні надавати їм».
Тим не менш, автори документа також бачать потенціал блокчейна для організації. Представники CEFACT сподіваються, що технологія допоможе упорядкувати велику кількість інформації, яка зараз є частиною ланцюжків постачань. Хоча блокчейн, а також інші технології, такі як IoT, можуть сприяти підвищенню ефективності ланцюжка поставок, в документі наголошується, що потрібно більше часу на дослідження, щоб повністю визначити їх потенціал для торгових механізмів.
«Було б дуже корисно розробити концептуальну модель міжнародної ланцюжка поставок, яка показує роль кожної технології для зацікавлених сторін, сервісів і стандартів», – вважають автори.
Крім того, в документі вказані недоліки існуючих ланцюжків поставок, які може виправити лише організація. Автори документа також припускають, що CEFACT повинна працювати з національними делегаціями та експертами і формувати робочі групи для розробки нових технічних специфікацій з урахуванням технології.
Роботу над вивченням блокчейна CEFACT почав ще в травні минулого року – тоді з’явилася перша інформація
щодо планів по випуску whitepaper, зосереджених на технології блокчейна. Мова йшла про двох документах: один присвячений технічних питань, інший – розвитку бізнесу. Крім того, в серпні минулого року стало відомо, що ще одне агентство ООН UNICEF Ventures – тестує
Эфириум для підвищення прозорості та ефективності переміщення коштів Фонду.
ООН також докладає зусиль до розвитку інших ініціатив на базі блокчейна. У січні цього року Microsoft і блокчейн-консорціум Hyperledger приєдналися
до ID2020 Alliance, мета якого – реалізація програми ООН з цифрової ідентифікації особистості за допомогою технології блокчейна. Минулого місяця також стало відомо, що Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів (ЮНОПС) об’єдналося
з Фондом IOTA для вивчення того, як технологія блокчейна дозволить ООН впорядкувати робочі процеси, зокрема документообіг.
Thanks!
Our editors are notified.