Аграрії розповіли, що стримує продуктивність українських холдингів

Українські агрохолдинги – найбільш конкурентоспроможний сегмент аграрних виробників. Втім, зростання економічних показників їх діяльності залежить від внутрішньої політики держави. Таку думку в коментарі висловив аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Олександр Калюжний.

За його словами, держава повинна не заважати бізнесу, а займатися макроекономічною ситуацією.

“Роль держави – не заважати і сконцентруватися на макроекономічної ситуації: нарешті дозволити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення і дозволити Нацбанку продовжити стратегію інфляційного таргетування”, – пояснив Калюжний.

Зараз агрохолдинги України обмежені в доступі до зовнішнього фінансування, що є результатом макроекономічних умов у країні. Це в свою чергу стримує зростання їх продуктивності, пояснив експерт.

У той же час Калюжний прогнозує стабільну роботу українських агрохолдингів в 2019 році.

“За підсумками 2019 року падіння виробництва українських агрохолдингів, за винятком якихось непередбачених ситуацій, наприклад, погоди, очікувати не варто”, – вважає він.

Нагадаємо, в той же час в Міністерстві економічного розвитку очікують падіння індексу з/х виробництва.

Прогнози МЕРТ підкріплені кількома факторами: негативний вплив аномальних погодних умов у період вегетації, дозрівання ярих культур і високі показники збору врожаю за 9 місяців минулого року.

Збалансувати індекс с/г продукції в цьому році не зможуть навіть такі активні учасники ринку, як виробники курятини, які з кожним роком нарощують виробництво і експорт вітчизняного продукту, кажуть у міністерстві.

Також нагадаємо, 30 липня в Міністерстві економічного розвитку повідомили про досягнення домовленості з ЄС про поступове збільшення квот для українських експортерів м’яса птиці з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн.

Таке рішення пов’язують з найбільшим виробником курятини в Україні, компанією “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка, який, за даними міжнародної преси, отримав велику торгову перемогу над Брюсселем, скориставшись правової лазівкою в торговельній угоді ЄС-Україна для значного збільшення експорту.