США виділили Латвії, Литві та Естонії $175 млн з військового бюджету 2020 року. Про це повідомив глава Міністерства оборони Естонії Юрі Луйк. При цьому $50 млн із названої суми йдуть окремим бюджетним рядком і будуть спрямовані на потреби ППО. У Міноборони Естонії вважають, що ця сума зміцнить позиції стримування і оборони в країнах Балтії, особливо в галузі протиповітряної оборони. Однак експерти зазначають, що така сума занадто мала, щоб серйозно поліпшити системи ППО, а виділені кошти повернуться до Вашингтона через оборонні контракти.
Вашингтон виділив країнам Прибалтики допомогу в розмірі $175 млн з американського військового бюджету 2020 року, яка піде на оборонні потреби Латвії, Литви та Естонії. Про це йдеться в офіційній заяві міністра оборони Естонії Юрі Луйка, розміщеному на сайті відомства.
При цьому в документі наголошується, що вперше в історії взаємин прибалтійських країн і Вашингтона американська сторона виділить з цієї суми окрему бюджетну лінію в розмірі $50 млн, яка піде на «підтримка розробки повітряної оборони Балтії».
«Наш союзник чітко підтверджує свою прихильність справі колективної оборони на східному фланзі Європи», — підкреслив міністр оборони Естонії Юрі Луйк.
На його думку, посилення засобів стримування і оборонного присутності в Прибалтиці, особливо у військово-повітряної сфери, має велику важливість для Сполучених Штатів і всього альянсу.
Генсек НАТО Йенс Столтенберг повідомив, що члени альянсу схвалили перехід на нову формулу розрахунку відрахувань у бюджет організації,…
«Перехід від охорони повітряного простору до протиповітряної оборони передбачає прийняття рішення всіма союзниками, але позиція і практична підтримка США має велику вагу. Ми дуже високо оцінюємо підтримку оборони США у розвитку нашого регіону», — підкреслив глава естонського оборонного відомства.
Крім того, в заяві наголошується, що в Прибалтиці буде здійснено перехід від охорони повітряного простору до повноцінної протиповітряної оборони, яка передбачає наявність системи попередження, спостереження, систем озброєння ППО і відповідного персоналу.
Нагадаємо, що 21 грудня Дональд Трамп підписав оборонний бюджет США на 2020 рік. Його обсяг становить $738 млрд, що, за словами самого Трампа, що є абсолютним рекордом з оборонних витрат за всю історію Сполучених Штатів.
Однак кошти, виділені прибалтійським республікам в рамках американського оборонного бюджету, все одно залишаться під контролем США, вважає експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер.
«Частково ці гроші можуть піти на закупівлю озброєння у Пентагону. Швидше за все, на виділену суму будуть закуплені допоміжні технічні засоби, оскільки системи ППО в необхідному для захисту кількості за таку суму придбати неможливо», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
З даною оцінкою призначення військової допомоги згоден і професор НДУ ВШЕ Дмитро Євстаф’єв.
«$50 млн — це досить маленька сума, яка не допоможе зміцнити ППО. Цих коштів вистачить для того, щоб тримати в боєготовності, склади, майданчики розгортання і дороги для під’їзду. У свою чергу, на $125 млн можна купити щось з американської військової техніки, але для закупівлі серйозного озброєння ця сума незначна», — зазначив політолог.
Небо над Прибалтикою
Країни Прибалтики на початку грудня вже оголошували про намір переглянути своє ставлення до системи ППО. Так, у підсумковій заяві Балтійської асамблеї було заявлено про необхідність «реагувати на пропуски» у протиповітряній обороні цих держав. Свою позицію асамблея, яка є дорадчим органом з питань співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, обґрунтувала діями Росії, яка нібито «нарощує свою військову присутність» і «розміщує додаткові кошти» біля кордонів їх держав.
«Ми підкреслюємо необхідність реагувати на прогалини в системі ППО в Прибалтиці на рівні окремих держав, регіону і НАТО, а також підвищувати можливість альянсу перекидати підкріплення, включаючи повну реалізацію Ініціативи щодо забезпечення готовності НАТО», — йдеться у зверненні, розміщеному на сайті асамблеї.
Крім зміцнення сил ППО, члени Балтійської асамблеї висловили в своїй заяві готовність активніше діяти в складі НАТО на суші, у повітряному просторі і на морі.
У Литві 4 листопада розпочалися міжнародні військові навчання НАТО «Залізний вовк — 2019-II». Про це повідомила прес-служба Збройних сил…
«Держави Прибалтики будуть прагнути до адаптації і посилення натовської позиції оборони і стримування в нашому регіоні, роблячи акцент на перспективному плануванні, програмі «Розширене передове присутність НАТО», навчаннях, «Балтійському повітряне патрулювання», — йдеться в тексті документа.
Протягом 2019 року вищі офіційні особи прибалтійських держав неодноразово робили заяви про необхідність розширення військового співробітництва з США, а також посилення присутності військ НАТО для стримування Росії.
Ще в березні 2019 року міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс закликав збільшити видатки республіки на оборону понад запитуваних НАТО 2% ВВП. У жовтні глава естонського МЗС Урмас Рейнсалу закликав до розширення військового співробітництва балтійської республіки з США. Тоді ж про необхідність посилення присутності НАТО в країнах Балтії висловився і глава литовського Міноборони Раймундас Кароблис.
У свою чергу, прем’єр-міністр Естонії Юрі Ратас перед ювілейним самітом НАТО, що відбувся 3 грудня, заявив, що розширене присутність військ НАТО в прибалтійських державах посилює безпеку регіону.
Нагнітання напруженості
Москва неодноразово заявляла, що нарощування військової присутності військ НАТО і США на території республік не підтримує безпеку Прибалтики, а веде до зростання напруги в регіоні. 17 грудня цю позицію підтвердив посол Росії в Естонії Олександр Петров.
«Ми із занепокоєнням говоримо про ситуацію в Прибалтиці, тому що ми бачимо нарощування присутності НАТО, що, на наш погляд, абсолютно не виправдовується якоюсь необхідністю, а тільки сприяє нагнітанню напруженості в цьому і без того складному регіоні», — заявив посол під час прес-конференції в Талліні, присвяченій підсумкам року.
У свою чергу, глава Генштабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов 18 грудня заявив, що посилення військової активності і часті навчання військ НАТО в Прибалтиці і в акваторіях Чорного та Балтійського морів говорять про цілеспрямованої підготовки альянсу до великомасштабного військового конфлікту.
«У країнах Балтії та Польщі, акваторіях Чорного та Балтійського морів посилюється військова активність, збільшується інтенсивність військових навчань блоку. Їх сценарії вказують на цілеспрямовану підготовку до НАТО залученню своїх військ у великому військовому конфлікті», — наводить слова Герасимова газета «Червона зірка».
Російський воєначальник нагадав, що з 2016 року держави Північноатлантичного альянсу наростили витрати на оборону на $130 млрд і до 2024 року планують збільшити витрати на військові потреби ще на $400 млрд.
На території Литви на найближчі півроку буде розгорнуто бронетанковий батальйон армії США, повідомили в оборонному відомстві…
При цьому, як відзначають в Генштабі, Захід одночасно продовжує представляти Росію як «загрози світу».
«Будь-який крок Росії в галузі забезпечення військової безпеки, будь-яке планове і транспарентно проводиться захід з будівництва армії і флоту, кожне вчення пропагандистами Заходу і фейковими ЗМІ однозначно підноситься як «загроза миру», — підкреслив Герасимов.
Він також висловив побоювання, що така позиція посилює напруженість на лінії зіткнення Росії і НАТО, і закликав відновити взаємодію щоб уникнути небезпечних інцидентів у військовій сфері.
У коментарі RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Плеханова Кошкін Андрій зазначив, що країни Балтії стають головними союзниками США в Європі. Проте виділення коштів цим країнам буде означати, що вони повернуться в економіку США через оборонні контракти.
«Якщо Вашингтон виділив кошти на озброєння, то Естонія, Латвія і Литва обов’язково повинні будуть закуповувати зброю у США. Дональд Трамп весь час акцентує увагу на тому, що військово-промисловий комплекс США в змозі забезпечити всі збройні сили держав, що входять в блок НАТО, відповідним озброєнням, бойовою технікою та амуніцією», — пояснив експерт.
Разом з тим незначні суми в $175 млн і $50 млн не допоможуть зміцнити ППО країн Балтії, але ще більше прив’яжуть їх до США, додав політолог.
«США дуже уважно ставляться до свого східного флангу НАТО, тому що країни Балтії і Польща активно підтримують проамериканську політику, в той час як Франція і Німеччина вже не підкоряються заокеанського «господарю». Крім того, Вашингтон знає, як бідно живуть зараз у прибалтійських державах, відповідно, такого роду подачки вони цінують досить високо. Штатам ж ці країни потрібні для того, щоб наблизитися до кордонів РФ», — підсумував Андрій Кошкін.
Thanks!
Our editors are notified.