АМКУ просить Косюка не знижувати обсяги виробництва “Нашої Ряби”

Антимонопольний комітет України звернувся до компанії МХП, виробника курятини “Наша Ряба” з проханням не знижувати продуктивність та реалізацію на внутрішньому ринку, щоб не допустити дефіциту продукту, повідомляє з посиланням на прес-службу АМКУ.

“У нинішній ситуації карантину більшість громадян України змушені залишатися в ізоляції або працювати дистанційно. Такі умови усувають можливість харчування у закладах громадського харчування, що призводить до перерозподілу каналів збуту харчових продуктів.

Зміна звичного способу життя призводить до зміни раціону харчування і, як наслідок, збільшення попиту на окремі види товарів у пунктах роздрібного продажу.

Здатність держави організувати забезпечення населення продуктами харчування є головним елементом його продовольчої безпеки”, – відзначили в АМКУ.

У той же час, ще до заяв АМКУ власник МХП Юрій Косюк повідомив, що компанія зараз працює на повних потужностях саме для того, щоб нагодувати країну. Також в компанії відзначили, що розуміючи кризову ситуацію в державі, “не маніпулювали і не підвищували ціни на курятину, незважаючи на зростаючий попит”.

Але варто нагадати, що минулого року АМКУ проводив дослідження на ринку курятини і був стурбований високою продуктивністю МХП і називав компанію такою, що має ринкову владу” з-за високої % частки ринку. З такою позицією Комітету тоді не погодився МХП і заявив, що лідерство на ринку курятини отримав тільки в умовах високої конкурентності (в Україні майже 100 виробників курятини) і за рахунок значних капіталовкладень у виробництво.

Незважаючи на такі суперечності, незрозумілим залишається питання: чи повинні виробники продуктів харчування на тлі очікуваного продовольчої кризи збільшувати обсяги виробництва як для внутрішнього ринку, так і для експорту – до чого їх кличе Всесвітня сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Мінекономрозвитку України, або все ж, вони звужувати потенціал виробництва, щоб не потрапити під санкції АМКУ.

І що в розумінні АМКУ є “антиконкурентними діями”? У США під цим поняттям в основному розуміють таку поведінку компанії, коли вона навмисно знижує ціни, щоб захопити ринок і заблокувати конкурентів. В Україні навпаки – антиконкурентними діями вважається підвищення цін, хоча це по своїй природі не блокує конкурентів, а навпаки – дає можливість залучити більше клієнтів (споживачів).

“Володіння домінуючим положенням, навіть монопольним становищем – саме по собі не порушує жодного закону про конкуренції, який мені відомий. Дійсно, прихильники ідеї ринку повинні прагнути, щоб фірми воліли досягти домінуючого або монопольного положення з виготовлення і продажу продуктів високої якості. Порушенням закону є лише зловживання домінуючим становищем…

В цілому, підприємство, що отримало і займає домінуюче або навіть монопольне становище за допомогою правових засобів, може стягувати будь-які ціни і отримувати будь-яку прибуток. Навіть у таких юрисдикціях, як ЄС, де зловживання у формі експлуатації чітко перераховані в законі, правозастосовчі органи зазвичай звертають більше уваги на зловживання у формі витіснення як на такі, які ймовірно завдадуть значний і тривалий шкоди.

Більшість положень антимонопольного законодавства, в тому числі і США, вимагають переконливих доказів того, що підприємство дійсно займає домінуюче або монопольне становище, перш ніж його можна буде визнати винним у зловживанні цим положенням. Зазвичай це вимагає в якості доказів володіння високою часткою ринку (в законодавстві США немає чіткого розмежування, однак 75% може бути типовим показником) і наявністю суттєвих бар’єрів на вхід на ринок нових фірм. Для європейського антимонопольного законодавства характерний більш низький поріг концентрації для виявлення домінування; читаючи українське законодавство, я зазначив, що стаття 12 створює опровергнутую презумпцію домінування для 35-відсоткової частки ринку”, – пояснює директор відділення економічних досліджень антимонопольного комітету Департаменту юстиції США Рассел Пітман.