Побитий невідомими український журналіст Вадим Комаров був введений в штучну кому. 4 травня у важкому стані він був доставлений в реанімацію однієї з лікарень міста Черкаси. Колеги впевнені, що напад пов’язаний з професійною діяльністю Комарова, який раніше розслідував випадки корупції у середовищі місцевих чиновників. Це далеко не перша атака на представника преси за останні роки на Україні. Експерти відзначають різке зростання злочинів проти працівників ЗМІ після «майдану». Тільки за 2017-2018 роки вчинено 175 нападів на журналістів. Ці справи практично не розслідуються, навпаки, іноді влади самі відправляють представників преси до в’язниці за надуманими звинуваченнями, як це сталося з головою РІА Новини Україна Кирилом Вишинським.
На Україні скоєно черговий напад на представника ЗМІ. Напередодні черкаський журналіст Вадим Комаров був жорстоко побитий невідомими. Перехожі виявили його 4 травня в центрі міста лежить без свідомості з пробитою головою. Швидка допомога доставила журналіста в реанімаційне відділення однієї з лікарень міста, де він був прооперований і для підтримки життєдіяльності введений в штучну кому, повідомив депутат Черкаської міської ради Олександр Радуцький.
Правоохоронні органи порушили кримінальну справу за статтею 121 КК України («Умисне тяжке тілесне ушкодження»), що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Правда, про особу нападника, а також про те, хто міг стояти за розправою над журналістом, поки нічого не відомо.
Колеги Комарова пов’язують напад з його професійною діяльністю, про це написав, зокрема, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
«Зараз Вадим знаходиться в реанімації в дуже важкому стані. Журналіст часто піднімав резонансні теми, реально дратував у Черкасах багатьох, хто мав велику владу і великі гроші. Сподіваємося на професійну роботу лікарів-реаніматорів і на те, що правоохоронці будуть належним чином розслідувати черговий акт грубої атаки на журналістів. Б’ють одного, а безкарністю намагаються залякати всіх», — написав він у своєму Facebook.
Як заявив секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Валерій Макеєв, причиною нападу на Комарова могли стати його публікації про корупцію серед місцевих чиновників. За його словами, потерпілому вдалося дістати таку інформацію, яка в разі розголосу коштувала б посад деяким представникам Черкаської міської ради.
Крім того, останнім часом Вадим Комаров опублікував ряд матеріалів про недавній бунт у місцевій виправній колонії і про незаконне будівництво.
Національний союз журналістів України зажадав від силових структур відзвітувати про розслідування злочинів, скоєних проти…
Однією з останніх тим, які Комарів розслідував незадовго до побиття, було справу про шантаж. За словами Макєєва, представники мерії тиснули на керівництво спортивної школи «Спартак», погрожуючи закрити заклад. Причиною конфлікту став великий штраф в розмірі 900 тисяч гривень, накладений раніше Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за порушення при реконструкції колишнього кінотеатру «Мир», в приміщенні якого знаходиться дитячо-юнацька спортивна школа «Спартак». Мерія відмовляється платити неустойку, хоча саме вона була замовником робіт, і намагається змусити директора школи взяти на себе відповідальність за порушення, допущені при реконструкції. В іншому випадку чиновники погрожують і зовсім закрити спортивне установа.
Напередодні Комарів повинен був отримати важливу інсайдерську інформацію, яка могла б пролити додаткове світло на обставини цієї справи, але не встиг.
«За дивним збігом обставин у мене вчора зухвало вкрадена папка з документами по все тому ж «справі «Спартака», — додав Макєєв.
На думку журналіста, правоохоронні органи повинні порушити кримінальну справу за статтею 348-1 КК україни («вбивство або замах на вбивство журналіста»), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років, а в особливо важких випадках і довічне ув’язнення.
У 2016 році Комарів вже піддавався нападу — невідомий вистрілив у нього з пістолета, але не влучив. Журналіст написав заяву в поліцію, але стріляв так і не знайшли. Тоді в якості мотиву можливого також називали професійну діяльність Комарова — перед нападом він розслідував історію несплати великої суми податків директором одного з місцевих компаній.
«Жертви правового хаосу»
Випадки силового тиску на представників преси стали повсякденним явищем для сучасної України. За інформацією Національної спілки журналістів України, тільки з початку 2019 року по 3 травня в країні було скоєно 23 нападу на співробітників ЗМІ. У березні і квітні найбільше атак було зафіксовано у Києві та Київській області.
В 2018 році на Україні відбулося 86 нападів на представників четвертої влади, а всього за 2017-2018 роки вчинено 175 атак — таку статистику раніше представили в НСЖУ.
Як пояснив голова НСЖУ Сергій Томіленко, відомо, що приблизно в 12 випадках атак на журналістів нападниками були чиновники, ще в десяти — силовики, причому багато постраждалі співробітники ЗМІ в результаті нападів отримали дуже серйозні травми. Однак правоохоронні органи не бажають розслідувати подібні злочини, більшість таких справ припиняється ще на досудовій стадії.
Досі не знайдені замовники вбивства відомого українського журналіста Олеся Бузини, який був розстріляний біля свого будинку в Києві 16 квітня 2015 року. За місяць до загибелі журналіст говорив про погрози, що надходили на його адресу. Вбивство Бузини відразу назвали політичним — журналіст активно критикував владу за розв’язану в Донбасі війну і вступав в публічні суперечки з радикальними націоналістами. Його смерть викликала широкий резонанс, глава держави Петро Порошенко навіть пообіцяв взяти розслідування під особистий контроль, з вимогою знайти винуватців трагедії виступили Генсек ООН Пан Гі Мун, а також офіційні представники США, Росії та ОБСЄ.
Згодом українські правоохоронні органи затримали трьох підозрюваних у скоєнні вбивства. Однак незабаром всі вони були звільнені, і хоча формально справу не було закрито, на практиці воно було зупинено. Про те, щоб слідчі вийшли на слід замовників вбивства, навіть немає мови, зазначають місцеві ЗМІ.
Чимало випадків, коли «неправильні» з точки зору київського режиму публікації приводять їх авторів за ґрати. Наприклад, у серпні 2017 року рішенням Корольовського районного суду Житомира був заарештований український журналіст Василь Муравицький — його звинуватили в «державній зраді» за «співпрацю з представниками іноземної держави і допомогу в проведенні підривної діяльності проти України». За даними СБУ, всі ці злочини він скоїв, публікуючи свої матеріали на ресурсах, нібито адмініструються з Росії і з «тимчасово окупованих територій України.
Журналіст провів у в’язниці близько року, поки суд не змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Однак вирок по справі досі не винесено — на думку деяких спостерігачів, доводи обвинувачення просто розваляться в суді.
Ще один показовий випадок переслідування журналістів на Україні — кримінальну справу проти головного редактора РІА Новини Україна Кирила Вишинського. Він був затриманий СБУ в травні минулого року за звинуваченням у державній зраді і незаконному обороті зброї, за що йому може загрожувати до 15 років в’язниці. Щоправда, в чому саме полягала «зрада», слідство пояснити не може — звинувачення посилається на якусь інформаційну підтримку «анексії Криму» і самопроголошених республік Донбасу.
Дії Києва засудили до Міжнародної федерації журналістів, а керівництво регіонального відділення організації «Репортери без кордонів» зажадало або звільнити Вишинського, або прояснити, в чому конкретно полягає осудна йому злочин.
За оцінками експертів, українські ЗМІ почали піддаватися особливо сильному тиску після держперевороту в 2014 році.
Українські журналісти розповіли RT, чому уникають теми арешту та утримання під вартою голови РІА Новини Україна Кирила…
«Атаки на журналістів — відносно нове явище для України. До 2014 року напади на представників ЗМІ відбувалися рідко, — пояснив в інтерв’ю RT заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін. — І це при тому, що формально Україна взяла курс на євроінтеграцію і прийняття європейських цінностей. Але насправді цей курс розцінюється на Україні просто як віддалення від Росії».
Схожої точки зору дотримується і директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. На думку експерта, хоча напади на представників ЗМІ на Україні траплялися і раніше, вони не носили настільки масовий характер.
«В Україні в останні роки була надзвичайно слабка влада, а потворні реформи призвели до того, що з правоохоронних органів пішли кваліфіковані кадри. Що ж стосується судової системи, то нинішні рішення Феміди в масовому порядку купуються, під тиском виносять несправедливі вироки. У ситуації, що склалася в цьому правовому хаосі під роздачу потрапляють журналісти, які займаються розслідуваннями, а атмосфера беззаконня на Україні сприяє тому, що випадки нападів на представників ЗМІ практично не розслідуються», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
«Змінити порядок речей складно»
Експерти не виключають, що при новому президенті України ситуація зі свободою преси може покращитися, але закликають не покладати на нову владу великих надій.
В кінці квітня російські журналісти направили колективне звернення на ім’я обраного президента України Володимира Зеленського з закликом звернути увагу на положення Кирила Вишинського і сприяти звільненню журналіста з-під варти.
Сам Зеленський раніше заявляв про свою відданість принципу свободи ЗМІ. В інтерв’ю «РБК-Україна» політик повідомив, що мріє про те, щоб українські ЗМІ були незалежні «економічно і комерційно».
Кандидат у президенти України Володимир Зеленський лідирує у другому турі виборів глави держави після обробки 99% протоколів….
«Чи повинен уряд втручатися в засоби масової інформації? Ні, взагалі ні в якому разі», — підкреслив Зеленський.
Гоніння, яким піддаються журналісти на Україні, серйозно погіршують імідж Києва за кордоном. У березні МЗС Австрії засудив рішення українських властей, які закрили в’їзд в країну для австрійського журналіста Крістіана Вершутца. Київ звинувачує його в «антиукраїнській пропаганді» та «участь у спробах виправдати анексію Криму». У 2018 року журналіст працював у Києві, але був змушений звернутися до австрійським властям за допомогою з-за побоювань за своє життя та здоров’я.
«Заборона на в’їзд для кореспондента ORF Крістіана Вершутца на Україну є неприйнятним в Європі актом цензури. Ми засуджуємо цей крок, який повністю сумісний з основними європейськими цінностями, і закликаємо до негайного зняття заборони», — написала в Twitter міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль.
«Є шанс на те, що при новому президенті ситуація покращиться. Однак немає ніякої впевненості в тому, що Зеленський використовує його на практиці. Можу з упевненістю сказати, що він хоче змінити ситуацію в країні, але є сумніви в тому, що зможе це дійсно реалізувати, адже змінити сформований на Україні порядок речей дуже непросто», — підсумував Михайло Погребинський.
Thanks!
Our editors are notified.