Палата представників конгресу США схвалила законопроект, згідно з яким термін набуття чинності обмежень за розміром державного боргу Сполучених Штатів можт бути зрушені на два роки. Документ, який ще повинен отримати схвалення сенату, дозволяє уряду вдаватися до нових позик аж до середини 2021 року. Раніше главі Білого дому вдалося укласти угоду з лідерами демократів у конгресі, які до цього виступали проти нарощування держборгу. У ході попередньої президентської кампанії Трамп обіцяв скоротити обсяги зовнішніх запозичень Сполучених Штатів, проте при ньому цей показник досяг рекордних $22 трлн. На думку експертів, зростання боргового тягаря Вашингтона загрожує новою фінансовою кризою. Проте напередодні чергових виборів американський істеблішмент не хоче ставити на порядок денний бюджетні проблеми, зазначають політологи.
Термін, коли повинні вступити в силу обмеження за розміром державного боргу США, може бути зрушений ще на два роки. Відповідний законопроект схвалила палата представників Сполучених Штатів. Ініціативу підтримали 284 конгресмена, проти висловилися 149. Документ, що дозволяє Білому дому необмежено нарощувати обсяги федеральних позик до кінця липня 2021 року, тепер має розглянути сенат.
Підтримка рішення про чергове підвищення стелі держборгу стала результатом угоди, яку уклали президент США і лідери демократів у конгресі. Про це Дональд Трамп повідомив раніше у своєму Twitter.
«Я радий оголосити, що з лідером (республіканського) більшості в сенаті Мітчем Макконнелл, лідером (демократичного) меншини в сенаті Чаком Шумером, спікером палати представників Ненсі Пелосі і лідером (республіканського) меншини в палаті представників Кевіном Маккарті було досягнуто згоди по дворічному бюджету і стелі держборгу», — написав американський лідер.
Канада приєдналася до нового торгового договору, який замінить чинний з початку 1990-х угода NAFTA. Раніше перегляд…
Як повідомляється, цей компроміс дозволить владі США залучити нові державні позики, подолавши вже досягнутий ліміт $22 трлн, а також уникнути ризику скорочення фінансування оборонного та інших відомств федерального дефолту.
Про те, що стеля допустимого держборгу буде досягнуто в середині року, ще в травні попереджав глава Мінфіну США Стівен Мнучин.
«У мене немає точної дати, але я б сказав, що це відбудеться. — RT) в кінці літа», — сказав міністр, закликавши конгрес підняти стелю держборгу «як можна швидше».
За словами експертів, рішення палати представників спрямоване не тільки на рефінансування існуючої заборгованості, але і на збільшення обсягів держборгу.
«Виплати за держборгом — найбільша видаткова стаття американського федерального бюджету. Нарощувати борг небезпечно, від цього залежать репутація і міцність американської валюти. Якщо довіра до долара буде підірвано, це загрожує великими потрясіннями для світової економіки. Але в кінцевому рахунку це може статися, тому що нескінченно нарощувати борг не можна. Є глибинні процеси, які здатні в якийсь момент спровокувати обвал», — пояснив у коментарі RT професор кафедри світової та національної економіки Всеросійської академії зовнішньої торгівлі Олександр Бельчук.
Невиконані обіцянки
В ході президентської кампанії 2016 року Дональд Трамп обіцяв за вісім років вирішити проблему постійно зростаючого зовнішнього боргу США. Однак економісти скептично оцінювали такі прогнози, адже вже на той момент розмір позики досягав $19 трлн. Для порівняння: сумарні річні витрати федерального бюджету США становлять близько $4 трлн. При цьому Трамп обіцяв не тільки позбавити країну від колосального боргового тягаря, але і знизити податки, що неминуче зменшило б надходження до бюджету вже в короткостроковій перспективі.
В результаті за перші роки президентства Трампа держборг не тільки не скоротився, але і зріс більш ніж на $2 трлн. Таку статистику на початку року навів телеканал CNN з посиланням на дані американського Мінфіну. За підсумками 2017 року розмір державного боргу перевищив 100% від ВВП, і Міжнародний валютний фонд прогнозує, що до 2023-го цей показник може зрости до 117% від ВВП.
Одночасно наростає і бюджетний дефіцит: за підсумками 2018 року він склав 3,8% ВВП, хоча ще в 2017-му знаходився на рівні 3,5% ВВП. Тільки за перші дев’ять місяців поточного фінансового року дефіцит американського бюджету склав $746 млрд.
У сформованих умовах підвищення стелі держборгу — єдина можливість США уникнути дефолту, відзначають експерти.
На початку липня американський Центр двопартійної політики опублікував доповідь, в якій йшлося про реальний ризик першого за чотири десятиліття дефолту. Як стверджують автори документа, вже у вересні Сполучені Штати не змогли б обслуговувати поточний борг без залучення додаткових позик. Експерти центру також відзначають, що однією з головних проблем американської економіки стало скорочення податкових надходжень до бюджету.
Хоча керівництво фракцій Демократичної партії в палаті представників і конгресі погодилося піти на угоду з Білим домом і підвищити межу держборгу, раніше з боку демократів звучала різка критика на адресу цієї політики. Так, в лютому група конгресменів-демократів опублікувала заяву, в якій законодавці розкритикували дії Трампа у фінансовій сфері. Політики вважають, що якщо ситуація не зміниться, то до 2025 року видатки на обслуговування державного боргу перевищать витрати на оборону. Демократи побоюються, що скоро виплати за старими боргами будуть проводитися на шкоду інвестицій у розвиток держави.
Протекціоністський курс Вашингтона викликав серйозні проблеми відразу в кількох галузях економіки США. Про це йдеться в огляді,…
«Республіканська партія стала абсолютно безвідповідальною, і тому зараз більш, ніж коли-небудь, необхідно, щоб фінансову відповідальність взяли на себе демократи», — наголошувалося в заяві.
Автори документа також нагадали, що ще в період президентства Барака Обами республіканці попереджали про важкому фінансовому становищі країни.
«Однак це, по всій видимості, стало неважливо, коли в 2017 році республіканці взяли непродуманий закон про оподаткування, який, за заявою бюджетного управління конгресу, за десять років збільшить дефіцит бюджету приблизно на $1,9 трлн з урахуванням відсотків», — підкреслюють демократи.
Втім, експерти такий підхід вважають некоректним, адже в 1979 році підвищити ліміт держборгу вимагала адміністрація президента-демократа Джиммі Картера, а республіканці, навпаки, відмовилися піти назустріч Білому дому. Це призвело до затримки виплат за зовнішніми позиками — стався технічний дефолт.
«Зростають ризики рецесії»
Про наростання негативних тенденцій у національній економіці ще рік тому попереджав глава Федеральної резервної системи Джером Пауелл. Виступаючи на слуханнях в конгресі в липні 2018 року, він повідомив, що зростання держборгу США випереджає темпи зростання економіки.
При цьому адміністрація Дональда Трампа не тільки нарощує запозичення при скороченні податкових надходжень, але ще й розриває зовнішньоторговельні зв’язки Вашингтона. Так, на економіку вкрай негативно впливає торгова війна з Китаєм: за даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, збитки для кожного пересічного американця від травневого підвищення мит на китайську продукцію складе $831.
Крім того, саме Трамп вивів Сполучені Штати з переговорів про Транстихоокеанське партнерство, а також наполіг на перегляд умов Угоди про північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA).
На думку експертів, збитки, що США несуть в короткостроковій перспективі внаслідок різкого перегляду торговельних зв’язків, також призводять до розростання держборгу.
«Відшкодування збитків від перегляду або розриву економічних зв’язків відбувається за рахунок федеральних коштів, і це, в свою чергу, змушує Вашингтон знову вдаватися до зовнішніх запозичень. А на тлі безкомпромісної політики Трампа, Сполучені Штати вже виглядають не такими надійними позичальниками, як раніше», — вважає Олександр Бельчук.
На його думку, головні причини розростання державного боргу лежать не стільки в економічній, скільки в політичній площині.
«Вашингтон веде активну зовнішню політику, яка вимагає вкладень, звідси і щорічне нарощування оборонних витрат. Для серйозних змін потрібна трансформація політичного курсу США», — вважає Бельчук.
Як зазначив у коментарі RT головний науковий співробітник Інституту США і Канади РАН Володимир Васильєв, напередодні чергових президентських виборів ні демократи, ні республіканці не хочуть ставити на порядок денний бюджетні проблеми.
«Угода про підвищення стелі держборгу — компроміс, який дозволить демократам збільшити соціальні витрати, а республіканцям — військові. Але цим рішенням багато незадоволені, так як розуміють, що за подальшого нарощування держборгу зростають ризики можливої рецесії. У цьому випадку у федерального уряду просто не буде достатніх резервів для подолання спаду. Американська система державних фінансів сьогодні балансує на межі», — підсумував Васильєв.
Thanks!
Our editors are notified.