Афіни і Вашингтон підписали нову угоду про співпрацю в оборонній сфері. У Міноборони Греції заявили про «взаємну користь» документа, який передусім передбачає розширення військової присутності США на території республіки. Експерти вважають, що поглиблення зв’язків між країнами має політичну підоснову: Вашингтон пішов на цей крок в пику Туреччини, відносини з якою погіршилися після покупки Анкарою російських ЗРК С-400. Крім того, на думку аналітиків, США будуть прагнути наростити поставки зброї.
Греція і США уклали безстрокову угоду про співробітництво в оборонній сфері. Свої підписи під документом поставили глава американського Держдепу Майкл Помпео і грецький міністр закордонних справ Нікос Дендіас. Про це в інтерв’ю виданню Real розповів міністр національної оборони Греції Ніколаос Панайотопулос.
Крім того, згідно з документом, буде розширена американська військова база Суді на острові Крит — грецька сторона надасть Пентагону інфраструктуру баз Стефановикио, Лариса і Александруполіс.
Як заявив Панайотопулос, нова угода спрямована на стратегічне зміцнення відносин і співробітництва між Вашингтоном і Афінами.
«Мова йде про «спільність інтересів» з взаємною користю для обох сторін», — наводить слова міністра РІА Новини.
Нова угода значно розширює військову присутність США в регіоні, констатують політологи. Фактично американська сторона отримує можливість використовувати чотири військові бази в своїх цілях, притому, що досі присутність США обмежувалося лише базою Суді, причому Вашингтону доводилося щорічно пролонгувати право користуватися їй за умовами підписаного сторонами в 1990 році «Угоди про бази».
Варто зазначити, що на практиці Пентагон почав використовувати вищевказані грецькі бази ще до підписання нового договору. Так, раніше в Ларисі були розміщені американські армійські БПЛА MQ-9 Reaper, а в Александруполисе планувалося розгортання вертолітного угруповання.
Елемент середземноморської стратегії
У квітні американські сенатори Марко Рубіо і Боб Менендес внесли в конгрес законопроект «Про співпрацю в галузі безпеки і енергетики в Східному Середземномор’ї». У цьому документі говорилося про можливе припинення постачання винищувачів F-35 в Туреччину, якщо Анкара буде слідувати своєму наміру придбати російські комплекси С-400.
У той же час в області партнерства упор був зроблений на Грецію. Автори документа навіть пропонували скасувати ембарго на постачання зброї Республіці Кіпр, користується політичним заступництвом Афін. Законопроект передбачав зближення Сполучених Штатів з Грецією в оборонній галузі, фінансування деяких військових програм, а також збереження та розширення американської присутності на військових базах в цій державі.
В Афінах та Нікосії в цілому позитивно сприйняли цей план американських партнерів, за винятком пункту, в якому грецькій стороні пропонувалося закрити доступ у свої порти російським військовим кораблям. На цей крок ні Греція, ні Республіка Кіпр піти не погодилися, назвавши цю пропозицію «невдалим».
Натомість ідею розміщення додаткових військових сил США в країні грецьке керівництво привітало. Більше того, влада країни раніше самі виступали з такою ініціативою. Однак на офіційному рівні ця ідея була закріплена тільки зараз — на тлі охолодження американсько-турецьких відносин, відзначають експерти.
Нагадаємо, греко-турецький конфлікт має давню історію, причому найбільш гостро стоїть питання приналежності Кіпру. Острів не раз міняв протекторат, а починаючи з XVI століття регіон знаходився під владою турків-османів.
Кіпр має намір зберегти доступ до своїх портів для російських кораблів, незважаючи на позицію третіх країн. Так міністр оборони…
За підсумками Першої світової війни Кіпр перейшов під контроль Великобританії, яка надала йому незалежність у 1960 році. Миттєво спалахнув кривавий етнічний конфлікт між населяли острів турками і греками, зупинити який вдалося лише за допомогою миротворчого контингенту ООН. Зараз на Кіпрі існує два державних утворення — визнана світовим співтовариством грецька Республіка Кіпр і невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру. Острів залишається предметом спору між Афінами та Анкарою, з цієї причини відносини між країнами досить натягнуті, незважаючи на їх партнерство в рамках НАТО.
Що стосується Вашингтона, то насамперед він намагався дотримуватися нейтральної лінії в цьому питанні, але охолодження відносин з Туреччиною підштовхнуло Америку до нарощування військових зв’язків з Грецією, відзначають експерти.
Найбільш гострі протиріччя між Вашингтоном і Анкарою виникли через рішення турецького керівництва закупити російські ЗРК С-400. Ці плани викликали роздратування з боку Білого дому. Вашингтон пригрозив вивести Туреччину з програми по створенню та постачання винищувачів п’ятого покоління F-35, якщо контракт на постачання С-400 не буде розірвано. Білий дім мотивував свою позицію «несумісність» F-35 і російських ППО: нібито російська сторона може з допомогою поставлених Туреччини комплексів зчитувати тактико-технічні характеристики новітніх американських винищувачів.
Однак домовленості між Анкарою і Москвою залишилися незмінними, хоча американська сторона пропонувала в якості альтернативи С-400 свої комплекси Patriot.
Питання ППО
Говорячи про інтенсифікацію грецько-американського співробітництва, експерти вважають, що в майбутньому Афіни, як і Туреччина, можуть зіткнутися з тиском з боку Вашингтона. Якщо Анкара тільки недавно приступила до імпорту російських систем ППО, то в Греції російські ЗРК С-300 були розгорнуті ще кілька років тому.
Тендер на постачання ЗРК грецьке міноборони оголосило в 1998 році, основна боротьба за майбутній контракт розгорнулася тоді між «Росвооружением» і американської Raytheon, запропонували Афінам С-300В і Patriot-3, відповідно. Варто відзначити, що спочатку американці не виявляли великого інтересу до контракту і навіть сумнівалися в тому, чи варто поставити Греції спрощену систему Patriot-1, але в підсумку запропонували Афінам шість батарей новітніх на той момент ЗРК.
Зростаючу конкуренцію між США і Росією за можливість поставити Греції озброєння глава міноборони європейської держави охарактеризував як «убивчу». У результаті Греція зупинилася на комплексах Raytheon Patriot.
Однак ЗРК С-300 все одно були розгорнуті згодом на території Греції — два дивізіону ППО С-300 ПМУ1 Кіпр закупив у Москви ще в 1996 році, але їх використання було обмежене за рішенням США, Великобританії і Туреччини. У 2006-2007 року ЗРК були передані Греції.
Перші випробувальні пуски ракет С-300 грецькі військові здійснили в рамках навчань «Білий орел 2013». Комплекс вразив ціль з першої спроби на відстані 30 км і висоті близько 2 км, причому в той момент мета виконувала маневр ухилення. Навчання показали високу ефективність російських систем ППО, відзначають експерти.
Анкара буде шукати нових союзників, якщо Вашингтон не припинить односторонніх випадів проти Туреччини. Про це заявив президент…
ЗРК С-300 надійшли в розпорядження Греції досить давно, кажуть аналітики, і зараз вони можуть потребувати оновлення. Як заявив в кінці вересня директор російської Федеральної служби з військово-технічного співробітництва (ФСВТС) Дмитро Шугаєв, Москва неодноразово пропонувала Афінам провести модернізацію ППО, але сторонам поки не вдалося почати обговорення цього питання.
«Мова сьогодні йде про підтримку її (системи С-300. — RT) у тому стані, в якому вона повинна бути і виконувати функції протиповітряної оборони. Контракт на післяпродажне обслуговування діє. Продовжені терміни експлуатації ракет», — зазначив Шугаєв.
Комплекси С-300 — не єдине російське зброю, що стоїть на озброєнні грецької армії. У розпорядженні ВС цієї країни також є протитанкові ракетні комплекси «Корнет-Е» і «Фагот», десантні кораблі на повітряній подушці «Зубр» і військові зенітні ракетні комплекси «Оса».
У 2018 році Росія і Греція підписали міждержавну угоду «Продовження терміну служби систем озброєння», але деталі не розголошувалися. Крім того, діє російсько-грецька комісія з військово-технічного співробітництва.
«Йде в пастку»
Як вважають експерти, Вашингтон досі не намагався чинити тиск на Афіни з-за їх військового співробітництва з Москвою, тому що побоювався відштовхнути Грецію, частина населення якої не приховує своїх антиамериканських настроїв. Як припустив у розмові з RT керівник Центру політекономічних досліджень Інституту глобалізації та соціальних рухів економіст Василь Колташов, Вашингтон розраховує використовувати співпрацю з Афінами для просування своїх інтересів у регіоні, а також для тиску на Туреччину.
«Зараз американці будуть будь-якими способами продавлювати постачання озброєння Греції», — вважає Колташов.
Схожої точки зору дотримується і військовий експерт Юрій Кнутов. На його думку, Афіни пішли на зближення з Пентагоном заради стримування Туреччини. Однак поглиблення інтеграції з Сполученими Штатами може утруднити розвиток перспективних зв’язків з іншими країнами, такими як Росія, пояснив експерт в коментарі RT. Він вважає, що Греції було б вигідніше зберігати статус-кво, співпрацюючи і з США, і з іншими великими міжнародними партнерами.
«Греція заганяє себе в глухий кут, оскільки Білий дім не має наміру надавати підтримку. Щоб щось отримати, Афінам кожен раз доведеться просити американських партнерів. У підсумку це може призвести до того, що Греція опиниться в залежності від НАТО і США, ця тенденція спостерігається вже досить давно. Сьогодні Греція сама йде в пастку, з якої потім буде важко вибратися», — вважає Кнутов.
Василь Колташов також вважає, щонинішня угода з Вашингтоном, а також загальний курс на зближення з американськими партнерами в економічному плані не обіцяє Греції «нічого хорошого».
«Країну будуть просто використовувати, і навряд чи греки отримають великі вигоди від цієї співпраці», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.