У Росії планують розгорнути виробництво зразків надпотужної гарматою 2С7М «Малка», модернізованої версії радянського знаряддя «Півонія». Про це повідомив генеральний директор компанії «Уралтрансмаш» Дмитро Семизоров. Гаубиця, яка створювалася в 1970-е роки, отримає нові засоби зв’язку, системи наведення, комплекс протиатомного захисту і прилади спостереження. «Малка» надійде в артилерійські бригади великої потужності. Як вважають експерти, модернізація гармати пов’язана з імпортозаміщенням і створенням розвідувально-вогневих комплексів в артилерійських військах РФ.
Генеральний директор ВАТ «Уралтрансмаш» (Єкатеринбург) Дмитро Семизоров повідомив про готовність підприємства до серійного випуску 203-мм самохідного артилерійського знаряддя (САО) 2С7М «Малка». Дослідно-конструкторські роботи (ДКР) за гаубице повинні завершитися до кінця року.
«У грудні цього року закінчуємо капітальний ремонт з глибокою модернізацією знаряддя: було проведено імпортозаміщення і встановлені нові приладові комплекси. Протягом наступного року ми підготуємо виробництво до серійного випуску цих артсистем», — заявив РІА Новини Семизоров.
«Малка» — модернізована версія 2С7 «Піон», який був розроблений в 1970-е роки. Гаубиця виконана за шаленої схемі з відкритою установкою знаряддя в кормовій частині корпусу. Ходова частина машини сконструйована на базі шасі танка Т-80.
«Малка», як і її радянський попередник, одна з найбільш потужних самохідних артилерійських гармат у світі. У процесі стрільби 2С7М може використовувати осколково-фугасні і ядерні боєприпаси. Маса звичайного (неатомного) знаряддя — 110 кг.
Машинобудівна корпорація «Уралвагонзавод» удосконалює надпотужний міномет «Тюльпан» і далекобійну гармату «Півонія». Про це…
Російська 203-мм гаубиця призначена для ураження артилерійських батарей, руйнування оборонних споруд, придушення пунктів управління, знищення живої сили, вогневих засобів та іншої військової техніки супротивника на тактичній глибині.
Тактико-технічні характеристики «Малки» не розголошуються, проте відомі бойові якості «Півонії». За інформацією Міноборони РФ, дальність стрільби САО становить 37,5 км, маса — 46 т, потужність двигуна — 700 л. с., перевізний боєзапас — 4/8 одиниці, скорострільність — 2,5 постріли в хвилину, екіпаж 7 осіб. Машина захищена від куль і дрібних уламків, а також оснащена засобами, що знижують проникнення радіації.
Артилерійські частини, озброєні «Півоніями», були розгорнуті в складі Групи радянських військ у Німеччині (ГРВН), і в бойових діях вони не застосовувалися. Як розповів RT кандидат військових наук Сергій Суворов, в 1990-ті роки російська армія не використовувала 2С7 навіть на навчаннях.
На сьогоднішній день «Півонії» поряд з 240-мм самохідних мінометами 2С4 «Тюльпан» входять до складу артилерійських бригад великої потужності. Дані підрозділи розгорнуті в Західному, Південному та Центральному військових округах.
«Якісно новий стан»
За інформацією «Уралтрансмаша», за ОКР «Малка» торкнулися передусім устаткування машини. На гаубице встановлені нові агрегати енергозабезпечення, коробка передач, апаратура внутрішнього зв’язку, радіостанція, апаратура прийому і обробки даних, комплекс протиатомного захисту і прилади спостереження.
Як відзначає розробник, модернізація САО спрямована на виконання програми імпортозаміщення. Зокрема, перед «Уралтрансмашем» поставлено завдання замінити системи наведення і комплекс захисту машини. Семизоров розповів, що частина агрегатів, наприклад коробка передач, вироблялася в Україні.
У коментарі RT військовий експерт Олексій Хлопотов повідомив, що радянська 203-мм гармата створювалася в кооперації з участю десятків оборонних підприємств, розташованих у різних республіках СРСР, зокрема на Україні.
«Імпортозаміщення охоплює всю сучасну оборонну індустрію. Природно, якщо армія активно експлуатує якусь техніку, їй необхідні комплектуючі російського виробництва. Наскільки я розумію, у випадку з «Малкою» залежність від зарубіжних держав не була критичною та завдання заміщення була успішно вирішена», — міркує Хлопотов.
У Росії тривають випробування новітньої самохідної артилерійської установки «Коаліція-СВ». Про це повідомив у річному звіті її…
Як розповів аналітик, «Малка» встановлена сучасна електронна начинка. Вона дозволяє вітчизняної САО оперативно розгортатися на місцевості і міняти дислокацію після пострілу. Наприклад, промисловці замінили в артилерійському комплексі систему наведення, підвищивши точність стрільби.
Також опитані RT експерти пов’язують розробку «Малки» і загальне посилення артилерії великої потужності з процесом впровадження розвідувально-ударних (вогневих) комплексів (РУК). Військові розраховують скоротити цикл «розвідка — ураження» в 1,5—2 рази.
«Триває робота з оновлення ракетних військ і артилерії в якісно новий стан — розвідувально-вогневу систему, яка включає в себе сили і засоби вогневого ураження, оперативного, бойового і технічного забезпечення, об’єднану єдиним автоматизованим керуванням забезпечує розтин і надійне ураження угруповань військ і об’єктів противника», — повідомляється на сайті Міноборони РФ 16 грудня.
19 листопада в інтерв’ю «Червоній зірці» начальник ракетних військ і артилерії ЗС РФ генерал-лейтенант Михайло Матвіївська заявив, що РУК, крім гармат, складається з різноманітних розвідувальних коштів — головним чином радіолокаційних станцій (РЛС) і безпілотників. Симбіоз розвідувальних і ударних систем забезпечує «ураження об’єктів противника в режимі реального часу», підкреслив Матвіївська.
Розвиваючи тему розвідувально-ударних комплексів, Сергій Суворов додав, що зараз війська оснащуються наземними робототехнічними комплексами і отримують дані з супутників. Також цілевказування артилерійських розрахунків забезпечують спеціально підготовлені військовослужбовці. Всі елементи РУК об’єднані в загальний механізм завдяки засобам зв’язку і автоматизованих систем управління, пояснив Суворов.
«Концепція застосування розвідувально-ударних комплексів з’явилася в 1980-ті роки. Її суть полягає в об’єднанні потенціалу розвідки і ударної сили артилерії. На театрі військових дій (ТВД) події розвиваються стрімко, перемагає той, хто раніше виявив мета і, відповідно, відпрацював по ній. Все це повинно відбуватися буквально в режимі реального часу», — сказав Суворов.
Крім того, експерт звернув увагу на те, що використання розвідувально-вогневих комплексів спрощує ведення контрбатарейної боротьби на сучасному ТВД. За його словами, РЛС, якими оснащені російські артилерійські частини, забезпечують виявлення ворожих засобів ураження по траєкторії польоту запущених снарядів.
«Закономірне рішення»
Останні роки «Малки» активно застосовуються в навчаннях артилерійських частин. Коректування вогню на маневрах здійснюють БПЛА «Орлан-10». Олексій Хлопотов нагадав, що після розпаду СРСР дане САО називали «рудиментом холодної війни». На думку аналітика, повернення в стрій артилерійських гармат великої потужності дозволить здешевити ураження цілей на тактичній глибині.
«На жаль, у нашій країні часом недооцінювали роль самохідної ствольної артилерії. Відновлення бригад великої потужності — закономірне і логічне рішення. Постріл з «Малки» обходиться набагато дешевше, ніж застосування ракети. Очевидно, Росія не повинна обмежувати себе у використанні такого потужного і економічно вигідного ударного потенціалу», — підкреслив Хлопотов.
Сергій Суворов пов’язує ДКР по «Малка» з процесом загального посилення бойових можливостей російської артилерії. За його словами, потреба в гарматах великої потужності на ТВД ніколи не сходила з порядку денного.
«Повернення в стрій «Малки» і «Тюльпани», на мій погляд, є відновленням нормального стану справ в артилерії. Навряд чи це якось пов’язано з поточною політичною кон’юнктурою: загостренням відносин з НАТО, сирійської кампанією та іншим. Швидше за все, мова йде про те, що у кожної поважаючої себе військовій держави повинні бути знаряддя великого калібру», — пояснив Суворов.
Thanks!
Our editors are notified.