Біотехнологи створили робота-доктора з молекул ДНК

“Нано-доктора” будуть постійно “пробігати” по всім клітинам організму і шукати ракові пухлини та інші проблеми.

Американські нанотехнологи створили робота з обривків ДНК, який може “крокувати” по оболонці клітин. Інструкцію з його складання опублікували в журналі Nature Nanotechnology, повідомляє РИА Наука.

Ці роботи з ДНК можуть самостійно рухатися в певному напрямку, “крокуючи” по нерівностях поверхні на оболонці клітин або інших об’єктів мікросвіту.

“Це важливий перший крок до створення ДНК-машин, які зможуть діяти автономно при цілому рядом умов, в тому числі і всередині нашого тіла. Подібні технології цікаві ще й тим, що вони є своєрідним фізичним комп’ютером, який проводить всі обчислення шляхом маніпуляцій фізичними об’єктами, а не електронами або магнітними полями”, – заявив Ендрю Еллінгтон з університету Техасу.

Ця “машина” складається з одинарного ланцюжка ДНК, до якої приєднані два інших фрагменти генетичного коду – “ноги”, здатні приєднуватися до клітин та іншим об’єктам, чіпляючись за ділянки на їх поверхні з особливим хімічним складом, визначення якого “запрограмований” робот.

Перший експериментальний прототип такого робота домігся щодо скромних результатів – вченим вдалося навчити його ходити вперед і назад, а також довільним чином рухатися по двомірній поверхні. В цілому він здатний пройти близько 36 кроків, перш ніж він застрягне, і йому знадобиться допомога експериментаторів.

Як припускають Еллінгтон і його колеги, створені ними ДНК-роботи в першу чергу можна використовувати для створення “внутрішніх нано-докторів”, які будуть постійно “пробігати” по всім клітинам організму і шукати ракові пухлини та інші проблемні зони.

Прямо зараз, за словами вчених, можна створити пристрій, який буде позначати такі клітини і буде робити їх більш помітними для імунної системи або справжніх лікарів, а в найближчому майбутньому – самостійно знищувати їх.

“Всі великі відкриття починалися з дитячих кроків. Тільки в нашому випадку ці кроки зробив робот, зібраний з молекули ДНК”, – говорить провідний автор статті Чулхи Юнг, колега Еллінгтона по університету.

Источник