Аналітики конгресу США підготували огляд напередодні саміту НАТО, який відкривається в Лондоні 3 грудня. Фахівці вирішили знову нагадати про «російської агресії» і запропонували розглянути питання про те, чи варто Північноатлантичного альянсу приймати нову стратегію, що враховує нібито виходять від РФ загрози. На думку опитаних RT експертів, Вашингтон активно просуває міф про «російську загрозу», щоб зберегти інтерес союзників до блоку і стимулювати їх до фінансування організації.
Дослідницька служба конгресу США напередодні саміту НАТО підготувала огляд тем, які, як передбачається, будуть порушені на зустрічі. При цьому американські фахівці нагадали, що з 2014 року після подій на Україні США намагаються загострити увагу альянсу на територіальній обороні і стримуванні «російської агресії».
«Протягом п’яти років з того моменту, як Росія окупувала Крим і вторглася на територію Східної України, Сполучені Штати підтримували зусилля по відновленню зосередженості НАТО на територіальній обороні і стримуванні російської агресії», — йдеться в документі для конгресу, з яким ознайомився RT.
Зазначимо, Москва не раз відзначала, що не є учасницею конфлікту на південному сході України, а Крим став російським регіоном після референдуму, на якому переважна більшість жителів півострова проголосували за возз’єднання з Росією.
Автори огляду підкреслюють, що з часів створення НАТО конгрес відіграє важливу роль у формуванні політики Вашингтона щодо альянсу. У зв’язку з цим вони рекомендують законодавчого органу вивчити питання про те, чи варто НАТО приймати нову стратегічну концепцію, яка краще відобразить погляди на загрозу, витікаючу від Росії.
«Розглянути питання про те, чи не слід альянсу прийняти нову стратегічну концепцію, більш точно відбиває погляди на загрозу, яка виходить від Росії, а також на нові і підсилюються кібер – і гібридні загрози (діюча стратегічна концепція НАТО була прийнята в 2010 році)», — пропонують в дослідницькому центрі.
Питання про стосунки з Москвою також буде порушено на саміті НАТО. Про це наприкінці листопада заявив генеральний секретар альянсу Йенс Столтенберг. За його словами, блок не бачить безпосередньої загрози від РФ, однак зауважує, як зростають російські вкладення у військову сферу.
«Ми не бачимо агресивного ставлення до будь-якої країни НАТО, але реалії показують, що НАТО має реагувати, повинно модернізувати свої сили, вкладати кошти в забезпечення стримування», — сказав він.
Росія змушена нарощувати свій військовий потенціал через активності Північноатлантичного альянсу на західних кордонах, пояснив раніше міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
«На противагу розміщення військ північноатлантичного блоку у наших кордонів і реалізації натовської ініціативи «4 по 30» ми змушені приймати відповідні заходи оборонного характеру. У цих цілях нарощуємо потенціал наших військ, здійснюємо їх планове переозброєння», — додав глава військового відомства.
При цьому, як зазначив російський лідер Володимир Путін, Москва нікому не загрожує, а всі її дії в сфері безпеки носять виключно оборонний характер.
Розбіжності всередині Північноатлантичного альянсу досягли такого рівня, що його учасникам, можливо, доведеться переглянути…
«Російська загроза» є фальсифікованою, вважає член-кореспондент Академії військових наук Сергій Судаков. У бесіді з RT він висловив думку, що США штучно створюють її, щоб мотивувати необхідність існування НАТО.
Раніше французький лідер Еммануель Макрон заявляв про необхідність створити єдину європейську армію, яка не буде залежати від Сполучених Штатів. За його словами, вона повинна бути здатна захистити Європу від «Китаю, Росії і навіть від США». Однак американський президент Дональд Трамп розкритикував цю пропозицію і знову закликав європейські держави збільшити свою частку у фінансуванні НАТО.
«Ми бачимо, що НАТО по великому рахунку перестало бути реальною організацій. Воно тримається виключно на русофобії. Зараз США докладають великі зусилля, щоб підтримувати блок. Але в той же самий час європейці крок за кроком починають формувати передумови для створення своїх власних військових сил», — зауважив він.
Крім того, НАТО допомагає розвивати американський ВПК, вважає експерт. Більша частина військ блоку комплектується технікою, виробленої в Штатах. Саме тому Вашингтон зацікавлений у тому, щоб зберегти прихильність союзників альянсу і примножити їх внесок у бюджет.
Аналітики конгресу також не обійшли стороною і фінансове питання. Так, вони запропонували обговорити можливі наслідки невиконання членами НАТО зобов’язань за видатками на оборону. Згідно з їх даними, відповідні витрати США в 2019 році оцінюються в $685 млрд, Європи і Канади разом — $299 млрд.
«Очікується, що в Лондоні лідери держав-союзників розглянуть пропозицію Сполучених Штатів про скорочення встановлених для США внесків і збільшення внесків Німеччини у відносно невеликий фонд загальних ресурсів НАТО», — зазначається в огляді.
Підштовхують до розширення
Співробітники дослідницької служби також радять конгресу обговорити, наскільки члени Північноатлантичного альянсу підтримують плани з розширення, зокрема у випадку України і Грузії.
«Знову розглянути прихильність союзників політиці відкритих дверей, проголошеної НАТО щодо розширення, приділяючи особливу увагу прагнення Грузії і України увійти до складу альянсу», — пишуть вони.
Рішення про можливе включення цих країн до складу НАТО було прийнято ще в 2008 році на саміті альянсу в Бухаресті. Воно не було одностайним — проти виступили Франція і Німеччина, зазначивши, що таким чином може бути порушений баланс впливу між Росією і Європою. Тим не менш Києву і Тбілісі пообіцяли «відкрити двері» в НАТО, але з умовою, що держави проведуть необхідні реформи. Конкретних строків для цього керівництво альянсу не назвало.
Між тим у Росії розширення блоку не вітають. Як зауважив глава МЗС РФ Сергій Лавров, у разі вступу Грузії в НАТО відносини Москви з альянсом ще більше погіршаться. Те ж стосується і України.
«Коли НАТО одержимо невпинним розширенням, ми бачимо в цьому виключно прагнення оточити Росію ворожим кільцем — ми всередині альянсу оголошено ворогом — і утруднити розвиток нашої країни», — сказав Лавров в інтерв’ю газеті «Коммерсантъ».
Втім, як вважає експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер, Захід поки не готовий прийняти Україну і Грузію в НАТО, так як ця міра буде явною прямою загрозою для Росії. Він переконаний, що альянсу нема чого йти на такі крайні заходи, адже блок і так безперешкодно може використати території цих країн.
«Я завжди кажу, що Україну не взяли в НАТО, але зате НАТО увійшло в Україну. Це асиметричні відносини: Україні нічого не гарантовано, але її можна використовувати як завгодно. І з Грузією схожа ситуація. Якщо Чорногорію або Македонії приймають до НАТО фактично без розмов, а ці дві країни немає, то очевидно, що їх вступ означатиме перехід точки неповернення, за якою відносини з РФ вже не зможуть бути нормальними», — сказав політолог у розмові з RT.
Тиск на союзників
У своєму огляді дослідники конгресу США також звертають увагу на розбіжності всередині НАТО з приводу дій Туреччини — військової операції на півночі Сирії і закупівель російських зенітних ракетних систем С-400. Деякі країни виступають за виключення Туреччини з системи оборони НАТО, якщо Анкара розгорне російські системи.
Статут НАТО не дозволяє одним членам вживати заходів проти інших без загальної згоди блоку, відзначають фахівці. Однак, на їхню думку, Штати та інші країни могли б вплинути на характер співробітництва з Туреччиною, наприклад, змінивши кількість виділюваного обладнання та персоналу.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган перетнув ” червону лінію своїм рішенням почати тестування російських зенітно-ракетних комплексів…
У ЗМІ з’явилися повідомлення, що на саміті НАТО, держави-учасники знову висловлять Анкарі свою позицію щодо несумісності використання С-400 зі статусом члена альянсу.
Вашингтон все ще сподівається, що Туреччина відмовиться від російського озброєння. Так, у листопаді Держдепартамент США закликав республіку знищити, повернути або яким-небудь іншим способом позбутися від російських С-400, запропонувавши натомість американський комплекс Patriot. В США навіть розглядають введення обмежень проти Анкари в рамках закону «Про протидію супротивникам США допомогою санкцій».
Постачання С-400 в Туреччину почалися в липні, незважаючи на спроби Америки зупинити процес. Як заявив турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган, Анкара не збирається відмовлятися від російських ЗРК.
«Туреччина розуміє, що на сьогоднішній день Росія є лідером у військово-промислових розробках, які обганяють американські на 5-7 років», — пояснив Сергій Судаков.
На його думку, США чинять тиск на союзників і не соромляться просувати свою зброю. Однак тепер країни повільно починають позбуватися від нав’язаної їм залежно від американського ВПК.
«Вся та агресія, яка була зроблена проти Туреччини, не увінчалася успіхом. Держави починають поступово повертати свій суверенітет і все частіше кажуть, що втомилися від американського диктату», — підсумував Судаков.
Thanks!
Our editors are notified.