25-річний захисник вважає, що на Євро-2016 можна на рівних грати з усіма суперниками
Захисник збірної України в ексклюзивному інтерв’ю Sport.ua розповів про повернення в національну команду, підготовці до гри з Німеччиною, а також оцінив шанси нашої команди на вихід в плей-офф.
— Богдан, чотири роки минуло після Євро — і ти знову в збірній. Розкажи про відчуття після повернення в національну команду?
— Звичайно, я був дуже радий викликом. Все-таки чотири роки не був у збірній, хотілося себе проявити. В «Амкарі», вважаю, повернув гру на свій рівень. Хотілося, звичайно, в збірну поїхати.
— Напевно запрошення не стало для тебе сюрпризом, так як розмови про твій можливий виклик ходили ще з весни…
— Так, я знав, що мене могли викликати на перший збір в цьому році – на поєдинки з Кіпром і Уельсом, але тоді я виклик не отримав. В принципі, я розраховував, що перед Євро головний тренер ще зверне на мене увагу, хоча менше шансів було небагато. Чесно кажучи, я вже думав, що не викличуть. Але потім старший менеджер збірної України Сергій Барановський написав мені, що, можливо, викличуть, чекай. Я почекав тиждень. І факс потім прийшов ще. Потім ми приїхали з Селезньовим вже безпосередньо на збір до Італії.
—Те, що
часу не багато було, щоб довести свою спроможність, а також кількість конкурентів за місце в підсумковій заявці тебе мобілізували?
— Я навіть не переживав за свою гру, все-таки мені вже не 18 років і не 20. Досвід по трохи дає про себе знати, більш спокійно можу виходити на ігри, ніж раніше. Звичайно, мені додало сил те, що все так швидко відбулося, ігри відразу поставили.
— З якого часу ти розумів, що можеш повернутися в збірну?
— Коли я перейшов в «Амкар» — відчував, що потихеньку повертаюся на свій рівень. Стан хороший, додавав постійно. Я відчував, що можу поїхати в збірну і довести, що я не гірша за когось-і що можу грати на високому рівні.
— Задоволений періодом
«Амкар»?
— Так, я півтора сезону я вже в «Амкарі». З «Іллічівця» поїхав в минулому році після закінчення першого кола і півроку відіграв. Вони ще запропонували контракт на рік, оренду — і я поїхав знову. Зараз оренда закінчилася — на збори з «Шахтарем» поїду.
— Тобто ти належиш донецькому «Шахтарю»?
— Так, у мене ще рік контракту.
— Фактично у тебе був з кимось розмову, яким чином твоя гра в «Амкарі» звернула на себе увагу тренерів збірної, і тренерів «Шахтаря»?
— У «Шахтарі» зараз новий тренер. Я знаю, що 70-80 відсотків гравців «Шахтаря», які перебувають в оренді, теж поїдуть на збори, бо Паулу Фонсека хоче побачити в справі всіх гравців, які належать клубу. Все-таки, може, кого він захоче залишити, побачить у ньому щось хороше — і гравець залишиться в «Шахтарі», не поїде в оренду.
— Хтось із тренерського штабу «Шахтаря» сказав тобі про повернення з оренди або просто орендний договір закінчився?
— Оренда закінчилася, тому я їду на збори з
«Шахтарем».
— Ти був гравцем національної збірної в 2012-му році. Як вважаєш, чому потім випав з обойми?
— Можливо, знизив до себе вимоги — і гра у мене розладналася. Можливо, мені потрібно було міняти команду. Все-таки я надовго затримався в «Іллічівці», три з половиною року там грав. Перед командою завдання не ставилися ніякі –
ні чемпіонат вигравати, ні в Лігу Європи потрапити. Це недобре. Можливо, це вплинуло.
Фоменко прийшов після Блохіна. Я ще на один збір поїхав. Була в Іспанії гра з Норвегією. Я був на заміні, але не вийшов. Після того збору мені другий тренер сказав: «Нічого страшного, у тебе все попереду, не переймайся». І після цього більше не викликали.
— Який основний урок ти виніс для себе з цього періоду?
— Час був інший, молодий був. У мене дружини не було ще. Дружина багато чого вирішує в кар’єрі футболіста. Вона може стримати, щоб я не пішов кудись гуляти з друзями. Скаже: «Куди ти? У тебе сімейне життя». Це відіграє велику роль. Я сім’янином став, все правильно почав робити — і все почало виходити.
— Які цілі ти ставиш перед собою зараз?
— Я мріяв грати в «Шахтарі» з дитинства, коли по телевізору дивився за грою цієї команди. У мене була мета — грати там. Такі завдання я перед собою ставив. Зараз поїду на збори, спробую довести тренеру.
Звичайно, в Лізі чемпіонів всі хочуть пограти за збірну своєї країни на чемпіонатах Європи та світу. Найвищі цілі, звичайно, завжди перед собою ставлю.
— Як оцінюєш суперників збірної України у групі? Які перспективи у нас у Франції?
— Для початку потрібно з групи виходити. Мені здається, це цілком по силам нашої збірної, у нас зібралися хороші гравці.
— Фаворит групи — Німеччина?
— Звичайно, німці — дуже сильна команда. Франція, Німеччина, Іспанія — фаворити всього чемпіонату. Але нічого страшного, з усіма командами можна грати. Головне — показати свою гру. Від нас буде все залежати.
— Хто наш головний конкурент у боротьбі за вихід у плей-офф
—
поляки?
— Польща
—
хороша команди. Ірландці, на мій погляд, теж не подарунок. Деякі кажуть, що від першої гри нічого не залежатиме, навіть якщо німцям програємо. Але мені здається, що потрібно з першого поєдинку спробувати взяти все в свої руки, тому що з Польщею та Ірландією теж буде нелегко. Тим більше перша гра, незрозуміло, як німці зіграють. Вони у товариській грі програли Словаччині. Я думаю, нам все під силу, все буде залежати від нас.
— Спостерігаючи з боку, видно, що усі хлопці хочуть показати на цьому чемпіонаті хорошу гру і гарний результат.
— Звичайно. В першу чергу, хочеться, щоб команда добре виступила. Також, думаю, кожен футболіст ставить перед собою якесь завдання: показати себе, щоб його побачили інші клуби — і він поїхав в ту ж Європу. Думаю, більшість захоче себе проявити.
— На Євро-2012 ти виступав у команді, де Шевченко був ще гравцем. Тепер він вже тренер. Як тобі ця зміна? Як тобі з ним працюється?
— Відмінно! Він до мене добре ставиться. Я поважаю його як гравця, і як тренера. Це дуже добре, особливо для молодих гравців. Підказок багато від нього, є ж якісь життєві моменти. Це все на користь піде.
— Цікавий виходить симбіоз — досвідчені Фоменко, Онищенко і молодий Шевченко…
— Так, молода кров теж потрібна. Все-таки він не так давно закінчив кар’єру футболіста, це теж важливо. Будемо виконувати те, що від нас вимагають наставники і сподіватися на хороший результат.
Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ спеціально для Sport.ua
Thanks!
Our editors are notified.